ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/4840/21

Провадження №: 3/755/3222/21

м.Київ

"02" квітня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установила:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385086 від 12.03.2021 ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 12.03.2021 о 21:40 год. за адресою: м. Київ, вул. Панельна, 5, здійснював господарську діяльність без відповідних документів а саме продаж паливно-мастильних матеріалів без відповідних документів, чим вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.164 КУпАП

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, надала відповідні письмові пояснення, в яких вказала, що складений протокол вважає таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв`язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.

Також, за клопотанням адвоката Бутенко О.А. в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2 , який зазначив, що до ОСОБА_1 він звернувсяґ за допомогою, щоб останній підвіз йому незначну кількість пального, щоб мати можливість доіхати безпосередньо до автозаправочної станції, безпосередньо шляхом переливання з баку в бак, на безоплатній основі.

Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

При цьому, такі фактичні дані (докази) мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівав, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Проаналізувавши фактичні дані у цій справі установлено, що не можливо говорити з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом» про доведеність факту наявності у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у розрізі такого.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.

Положеннями ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає, зокрема, у здійсненні господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення складеного стосовно особи, що притягається до адміністративної відповідальності не викладено повно фактичних обставин правопорушення, до протоколу не додано жодного доказу на підтвердження факту провадження особою, що притягається до адміністративної відповідальності систематичної господарської (підприємницької) діяльності та одержання нею прибутку.

До того ж, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності була суб`єктом господарювання станом на 12.03.2021 року.

Тим самим, такий недолік автоматично незалежно від доданих до справи матеріалів тягне за собою закриття провадження в останній на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Так, як відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Даною статтею Кодексу не передбачено прямо можливості направлення справи на дооформлення за ст. 164 КУпАП, не указують на це і чинні ППВСУ, а тому після надходження справи в суд, за наслідками порушеного у ній провадження можливо прийняти тільки одне з судових рішень окреслених ст. 284 КУпАП.

Конституція України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У цій ситуації зібрані матеріали уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу особою, за своєю суттю залишать місце сумнівам, у т.ч. у питанні того в чому взагалі полягає суть порушення, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.

Тим паче, що не можливо за наслідками розгляду цієї справи з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом» узагалі говорити про сам факт провадження господарської діяльності, як такої.

За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 164 КУпАП, так як її вину УП не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.

Згідно п. 1) ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1) ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на встановлення обставин визначених п. 1) ст. 247 КУпАП.

Ужиті заходи забезпечення провадження у справі, на підставі ст.ст. 260, 265 КУпАП, слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 164, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя постановила:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1) ст. 247 даного Кодексу.

На підставі ст.ст. 260, 265 КУпАП, ужиті заходи забезпечення провадження у справі скасувати.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

С у д д я Оксана БІРСА