Справа № 219/2580/21

Провадження № 3/219/1092/2021

П О С Т А Н О В А

про адміністративне правопорушення

08 квітня 2021 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від начальника Управління регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, місце роботи та посада: начальник загального відділу Соледарської міської ради, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

12.03.2021 начальником Управління регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дворніком О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , згідно якого до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надійшло звернення ОСОБА_2 щодо порушення Соледарською міською радою Донецької області права на доступ до публічної інформації. Як вбачається із звернення, Заявник 08.02.2021 направив запит до Соледарської міської ради щодо надання інформації про розмір грошових коштів, виплачених за січень 2021 року селищному голові, його заступникам та кожному працівнику Соледарської міської ради та виконавчого комітету.

11.02.2021 Заявник отримав лист (№ 430/18-19 від 11.02.2021) з відмовою у наданні зазначеної інформації. При цьому вбачається, що відмова у наданні запитуваної інформації становить порушення, передбачене п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З метою всебічного з`ясування обставин справи та поновлення права Заявника до Соледарської міської ради направлено відповідний запит (вих.№4941.4/Р/163.7/21/1/35.2 від 23.02.2021). Після втручання Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міським головою було надано Заявнику відповідь за вих. № 618/18-19 від 01.03.2021, яка суперечить нормам діючого законодавства про право на доступ до публічної інформації. У зв`язку з цим до Соледарської міської ради направлено повторний запит (вих.№5863.4 /Р/163.7/21/1/35.2 від 02.03.2021). Проте відповідь Соледарської міської ради вих. № 675/18-19 від 05.03.2021 на зазначений запит суперечить нормам діючого законодавства, право заявника на доступ до публічної інформації не поновлено, інформація надана не була.

12.03.2021 за результатами розгляду було встановлено, що начальником загального відділу Соледарської міської ради ОСОБА_1 , (яку було визначено Розпорядженням міського голови №84р від 16.05.2011 відповідальною особою з питань запитів на інформацію) було неправомірно відмовлено у наданні інформації ОСОБА_2 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212-3 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі. Крім того, як вбачається з письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, остання вину свою у вчиненні вказаного порушення визнає, з цього приводу пояснила, що 11.02.2021 заявнику ОСОБА_2 було надіслано відповідь на його запит про надання публічної інформації з відмовою у наданні запитуваної інформації. Зазначену відмову було підготовлено та підписано в подальшому головою Соледарської міської ради через те, що запитувана інформація потребує створення, тому через зазначений факт помилково було відмовлено в наданні публічної інформації.

Суд, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх на відповідність вимогам Кодексу про адміністративні правопорушення України, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Частиною 2 ст. 212-3 КУпАП визначена адміністративна відповідальність за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Метою Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

У пунктах 1, 5.5 Постанови Пленуму ВАСУ № 10 від 29.03.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», зазначено що виходячи з аналізу визначення «публічна інформація» та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону).

Тобто повинна бути у розпорядженні саме інформація, а не окремо створений документ.

Відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі якщо розпорядник в лист, вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Як вбачається з листа Соледарської міської ради від 11.02.2021 (№ 430/18/19), підписаний міським головою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на його запит від 08.02.2021 про надання публічної інформації, а саме про розмір грошових коштів (включно із преміями, матеріальною допомогою, відпустками тощо) виплачених за січень 2021 року міському голові, заступникам та працівникам міської ради та виконавчого комітету, було відмовлено у наданні запитуваної інформації посилаючись на те, що не передбачений обов`язок розпорядника інформації створювати, формувати нові документи та надавати їх на запит, як то надавати інформацію про розмір грошових коштів. Також, посилаючись на ч. 2 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

З огляду на викладене встановлено, що відповідь Сорделарської міської ради від 11.02.2021 не ґрунтується на вимогах законодавства та суперечить положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки інформація, яка була витребувана за запитом ОСОБА_2 не є інформацією з обмеженим доступом у розумінні ст. 6 Закону.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.03.2021, запит голови Мережі антикорупційних центрів від 08.02.20212 № 78, відповіддю Соледарської міської ради від 11.02.2021 (№ 430/18-19) про розгляд запиту на отримання публічної інформації від 08.02.2021 та відмову у наданні такої, скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадової особи у зв`язку з відмовою з задоволенні запиту на інформацію від 16.02.2021, листом начальника Управління регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини від 23.02.2021, відповіддю Соледарської міської ради від 01.03.2021 (№ 618/18-19) про повторний розгляд запиту на отримання публічної інформації від 08.02.2021, листом представника Уповноваженого з дотримання прав жителів Донецької та Луганської областей від 02.03.2021, відповіддю Соледарської міської ради від 05.03.2021 (№ 675/18-19) на лист від 02.03.2021, розпорядженням міського голови Соледарської міської ради № 84р від 16.05.2011, який ОСОБА_1 призначена відповідальною особою з питань запитів на інформацію Соледарської міської ради, порядком складання, подання та розгляду запитів на публічну інформацію в Соледарській міській раді, затвердженим розпорядженням міського голови від 16.05.2011, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь її вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, визначеному цією статтею, а саме двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн. 00 коп.

Керуючись ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33, 40-1, 212-2 ч.1, 283, 284, 287 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.212-3КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 /чотириста двадцять п`ять/ грн. 00 коп. на користь держави.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ грн. 00 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанови надсилаються для примусового виконання до Відділу ДВС та стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Л.В.Шевченко