Справа № 167/62/21

Номер провадження 2/167/102/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 квітня 2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2021 року позивач акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 20 лютого 2018 року, відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Вказує, що при укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Зазначає, що банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Вказує, що позивач надав відповідачу кредит, однак відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 станом на 10 грудня 2020 року виникла заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 66820,87 грн., з яких: 44851,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту в тому числі 44851,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3199,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та 18769,24 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.

Ураховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 66820,87 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено 01 березня 2021 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 01 березня 2021 року у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 13 год. 00 хв. 10 березня 2021 року.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 10 березня 2021 року у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 14 год. 00 хв. 30 березня 2021 року.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 30 березня 2021 року у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 11 год. 00 хв. 09 квітня 2021 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому позов підтримує повністю та просить розгляд справи проводити у його відсутності. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Згідно відповіді Рожищенської міської ради № 30/06-31/02-21 від 08 лютого 2021 року, вбачається, що згідно відомостей Реєстру територіальної громади Рожищенської міської ради, місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Однак, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою. За таких обставин, судом тричі було розміщено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місце знаходження чи місце роботи якого не відоме, про дату, час та місце розгляду справи та на офіційному веб сайті "Судова влада". Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи: у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 лютого 2018 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Цей договір укладений сторонами шляхом підписання відповідачем і представником банку 20 лютого 2018 року анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта та Тарифами, становлять договір банківського обслуговування, примірник якого відповідач отримав шляхом самостійного роздрукування. Також погодився зі збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах та з тим, що зміни до Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадку, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє відповідача про внесені зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами каналів зв`язку.

В обґрунтування укладення кредитного договору на умовах зазначених у позовній заяві банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD»), Паспорт споживчого кредиту та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua.

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», за укладеним між сторонами кредитним договором б/н відповідачу ОСОБА_1 було надано кредитну картку - № НОМЕР_1 .

Як убачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , по кредитній картці № НОМЕР_1 відбулись наступні зміни кредитного ліміту: 20 лютого 2018 року - встановлення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 11000,00 грн.; 20 лютого 2018 року - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 11000,00 грн.; 16 жовтня 2018 року - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 0,00 грн.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується в тому числі і випискою по рахунку, з якої убачається, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював їх погашення.

Відповідно до позовних вимог позивач заявляє до стягнення з відповідача ОСОБА_1 згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 лютого 2018 року станом на 10 грудня 2020 року в розмірі 66820,87 грн., з яких: 44851,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту в тому числі 44851,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3199,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та 18769,24 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надані банком Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписані. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами анкети-заяви діяли Умови і Правила надання банківських послуг саме в такій редакції, а тому не можна вважати їх складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Крім того, до позовної заяви приєднано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD»), який відповідачем також не підписаний, у зв`язку із чим цей документ не може бути допустимим доказом у цій справі.

У анкеті-заяві позичальника від 20 лютого 2018 року, підписаної сторонами, зазначена лише особиста інформація ОСОБА_1 тавідсутні дані щодо обраного відповідачем типу кредитного продукту, процентів за користування кредитом, а також відповідальності у вигляді відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за порушення зобов`язання.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту (далі - Паспорт), в якому підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних ним умов кредитування. Однак у вказаному документі передбачено умови кредитування для кредитних карток «Універсальна» та «Універсальна ГОЛД», і з його змісту не вбачається, умови якої саме кредитної картки були погоджені з відповідачем.

Більше того, зі змісту цього Паспорта слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

Таким чином, даний документ неможливо визнати належним доказом досягнення між сторонами кредитного договору конкретних умов стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом, оскільки наявна у ньому інформація є попередньою (до укладення договору кредиту) та містить два типи кредитного продукту без зазначення, який саме з них обирає позичальник.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, Тарифи з обслуговування кредитних карт «Універсальна», відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані банком Умови та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що банк безпідставно заявив до стягнення 3199,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками

Обґрунтовуючи підстави стягнення відсотків у розмірі 18769,24 грн. позивач посилався на ст. 625 ЦК України, та вказував, що процентна ставка при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується 84% річних - для картки «Універсальна ГОЛД» та 86,4% - для картки «Універсальна».

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, оскільки строк повернення відповідачем грошових коштів не було встановлено в анкеті-заяві, тому саме з часу звернення банку з вимогою про повернення коштів у відповідача виникає обов`язок щодо виконання грошового зобов`язання.

Крім того, наведена в паспорті споживчого кредиту інформація не містить даних щодо конкретно визначеного строку кредитування (зазначено до 240 місяців), тоді як відповідно до довідки позивача, відповідачу ОСОБА_1 видана кредитна картка строком дії до 01/22.

Будь-яких доказів про закриття карткового рахунку у зв`язку із достроковою вимогою про стягнення тіла кредиту - банком не надано.

Крім цього, пред`являючи цю вимогу, позивач порядок нарахування заявлених до стягнення коштів (починаючи із 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта) та розмір (86,4 % - для картки «Універсальна», 84,0 % - для картки «Універсальна голд») обґрунтував посиланням на положення пункту 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не можна вважати складовою кредитного договору, укладеного між сторонами 20 лютого 2018 року.

Виходячи з викладеного, позивачем не доведено, типу кредитного продукту, з якого терміну починається прострочення виконання зобов`язання для погашення кредиту у повному обсязі, враховуючи, що картка діє до січня 2022 року.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 18 769,24 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, суд дійшов до висновку про часткове задоволення даної позовної вимоги, з огляду на таке.

Судом встановлено, відповідно до виписки по рахунку за період з 20 лютого 2018 року по 01 березня 2020 року, що відповідач фактично отримав у банку кредитні кошти, якими активно користувався, зокрема за вказаний період використав кредитних коштів на суму 27765,27 грн. та повернув 10907,40 грн., отже, сума неповернутого тіла кредиту становить 16857,87 грн. (27765,27 грн. - 10907,40 грн.).

Проте банк, визначаючи кредитну заборгованість, до тіла кредиту зарахував не тільки кошти, які фактично були отримані боржником, але і списані з ініціативи банку за рахунок кредитних коштів проценти за користування кредитом, пеню, штрафи, унаслідок чого банк необґрунтовано збільшив заборгованість за тілом кредиту. Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку за період з 20 лютого 2018 року по 01 березня 2020 року.

Належить відмітити, що автоматичне списання коштів на погашення процентів, пені, штрафів, у разі виникнення заборгованості, передбачене Умовами і Правилами надання банківських послуг, однак оскільки вони не підписані відповідачем, а тому не можуть застосовуватись.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, на підставі вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 16857,87 грн.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 756/671/19, провадження № 61-12536св20.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 66820,87 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 16857,87 грн., що становить 25,23% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 572,72 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 610, 612, 625, 626, 628, 633, 638, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265, 280 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16857 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 72 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 09 квітня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І. Т. Гармай