ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2021 Справа № 920/69/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/69/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Шестопалової Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 ),

до відповідача Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, Сумська обл., місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 28),

про стягнення 9200 грн. 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 9200 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги з оцінки майна у виконавчих провадженнях №№ 40894622, 58820816, 44895267, 57347259, 56933568, 40016766.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.02.2021 відкрите провадження у справі № 920/69/21; визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; зазначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 6 ст. 252 ГПК України); позивачу наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

23.02.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №989к від 23.02.2021), в якому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що не підлягають оплаті, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, послуги, що надані позивачем у виконавчих провадженнях №№ 40894622, 40016766. Копії наданих позивачем актів виконаних робіт не підписані замовником, тобто вони є лише одноособово складеними документами. Позивач мав об`єктивну можливість знати про порушення своїх прав. З моменту отримання не підписаних актів приймання-передачі робіт почався перебіг строку позовної давності, та, відповідно, у позивача виникло право на подання позову на наступний день після отримання таких актів. Відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення 3200 грн. 00 коп. Щодо оплати послуг, наданих позивачем у виконавчих провадженнях № 58820816, 44895267, 57347259, 56933568, відповідач зазначає наступне. Конотопський міськрайонний відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області утримувався Головним управлінням за рахунок коштів державного бюджету. Відділ ДВС діяв без погодження з Головним територіальним управлінням юстиції в Сумській області (Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції м. Суми), як розпорядником бюджетних коштів, що здійснює матеріальне забезпечення відділу, відповідач не приймав роботи з оцінки майна у виконавчих провадженнях, не перевіряв їх якість, вартість та обсяг цих робіт. Враховуючи, що відділом ДВС не були здійснені заходи щодо отримання бюджетного призначення (бюджетного асигнування) для здійснення подальших розрахунків з позивачем, такі зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів з урахуванням приписів ст. 48, 48 Бюджетного кодексу України.

02.03.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх. №1089к від 02.03.2021), в якій зазначає, що згідно з наданими суду постановами про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження, позивачку призначали оцінювачем у виконавчих провадженнях Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у період з 2015 по 2020 рік включно. На виконання постанов державних виконавців надавалися звіти з оцінки майна та акти виконаних робіт, які завжди підлягали погодженню та погоджувались начальником Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, тому посилання відповідача на одноособове складання актів виконаних робіт є безпідставними. З урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень процедура залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання є виконавчою дією, погодження якої не передбачене чинним законодавством. Розрахунки за послуги проводились відповідачем за рахунок витрат виконавчого провадження, стягнутих з боржника, у тому числі за рахунок реалізованого майна. На підтвердження проведення відповідачем розрахунків з позивачем за іншими аналогічними актами виконаних робіт, позивач додає до відповіді на відзив копії банківських виписок по рахунку, копії актів виконаних робіт та копію витягу з журналу реєстрації виконання постанов державних виконавців, які призначили позивача оцінювачем, з відміткою про передання звітів про оцінку майна ДВС. В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності позивач зазначає, що з огляду на усталені договірні відносини між сторонами, які тривали понад чотири роки, позивач мав об`єктивні підстави вважати, що сплата коштів за виконані роботи буде здійснена після стягнення з боржників витрат виконавчого провадження чи реалізації майна боржників; моментом, коли позивачка дізналася про порушення свого права є грудень 2020 року, коли у відповідь на заяву позивача про сплату коштів, відповідач відмовився від оплати наданих послуг. Позивач просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Шестопалова Наталія Миколаївна є фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, суб`єктом оціночної діяльності згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 6856 від 11.04.2009 (безстрокове).

З матеріалів справи вбачається, що постановами державних виконавців Конотопського міськрайонного відділу ДВС від 09.11.2015 у виконавчому провадженні № 40894622, від 20.04.2016 у виконавчому провадженні № 40016766, від 20.04.2016 у виконавчому провадженні № 40016766, від 22.07.2019 у виконавчому провадженні № 58820816, від 05.11.2019 у виконавчому провадженні № 44895267, від 24.12.2019 у виконавчому провадженні № 57347259, від 23.01.2020 у виконавчому провадженні № 56933568, для оцінки майна боржників, було призначено суб`єктом оціночної діяльності Шестопалову Наталію Миколаївну.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вказаних виконавчих провадженнях ним було надано послуги з оцінки майна боржників, що підтверджується актами виконаних робіт, які не оплачені відповідачем.

Листом від 01.12.2020, у відповідь на заяву позивача від 16.11.2020 стосовно сплати коштів за надані послуги, відповідач повідомив про відсутність підстав для оплати послуг позивача згідно з актами виконаних робіт, оскільки відповідач є бюджетною установою, фінансується з державного бюджету, у 2020 році провів закупівлю послуги з оцінки арештованого майна та прав у виконавчому провадженні, за результатами якого визначено переможця з яким укладено договір; укладення інших договорів на такі послуги є порушенням чинного законодавства.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII).

За приписами ст. 7, ч. 3 ст. 11, ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції станом на 06.05.2015, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій для оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання зобов`язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця.

Суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання має право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання належать до витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції станом на 06.05.2015, до витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату послуг суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій.

Як передбачено ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції станом на 06.05.2015, для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14 ).

Аналогічні положення містяться в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон).

Зокрема, відповідно до ст. 14 Закону, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Статтею 57 Закону передбачено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна також у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно.

Для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову про залучення суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження (ст. 20 Закону).

Відповідно до ст. 42 Закону, витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. (ст. 207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що факт проведення позивачем оцінки майна у виконавчих провадженнях №№ 40894622, 58820816, 44895267, 57347259, 56933568, 40016766, підтверджується актом виконаних робіт № 11/15-7А від 04.12.2015 на суму 1200 грн. (ВП № 40894622), актом виконаних робіт № 06/16-11СХТ від 11.01.2017 на суму 1200 грн. (ВП № 40016766), актом виконаних робіт № 06/16-11 1 СХТ від 26.12.2016 на суму 800 грн. (ВП № 40894622), актом приймання-передачі робіт № 8/19_05ЗД від 28.08.2019 на суму 1300 грн. (ВП № 58820816), актом приймання-передачі робіт № 11/19_07ЗД від 08.11.2019 на суму 1500 грн. (ВП № 44895267), актом приймання-передачі робіт № 01/20_01ЗД від 27.01.2020 на суму 1500 грн. (ВП № 57347259), актом приймання-передачі робіт № 01/20_03ЗД від 10.02.2020 на суму 1700 грн. (ВП № 56933568).

Вказані акти підписані позивачем, підпис від відповідача, який в актах визначений як замовник послуг, відсутній.

Разом з цим, з урахуванням вірогідності доказів, суд приймає надані позивачем акти в якості належних доказів на підтвердження факту виконання робіт, враховуючи те, що Шестопалову Наталію Миколаївну було призначено суб`єктом оціночної діяльності для оцінки майна боржників у виконавчих провадженнях № 40894622, № 40016766, № 58820816, № 44895267, № 57347259, № 56933568 постановами державних виконавців Конотопського міськрайонного відділу ДВС від 09.11.2015, від 20.04.2016, від 20.04.2016, від 22.07.2019, від 05.11.2019, від 24.12.2019, від 23.01.2020, акти виконаних робіт та приймання-передачі робіт погоджені начальником Конотопського міськрайонного відділу ДВС, про що свідчить підпис останнього та печатка Відділу на актах.

Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, строк оплати наданих позивачем послуг не визначений в актах виконаних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається факт звернення позивача до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт 16.11.2020, у відповідь на яку відповідач листом від 01.12.2020 відмовився від виконання зобов`язання щодо оплати наданих позивачем у виконавчих провадженнях послуг (виконаних робіт) з оцінки майна боржників, чим порушив права та охоронювані законом інтереси останнього.

Суд не приймає посилання відповідача на положення ст.ст. 48, 49 Бюджетного кодексу, оскільки позивачем виконані роботи з оцінки майна на підставі постанов державних виконавців Конотопського міськрайонного відділу ДВС від 09.11.2015, від 20.04.2016, від 20.04.2016, від 22.07.2019, від 05.11.2019, від 24.12.2019, від 23.01.2020 в межах виконавчих проваджень № 40894622, № 40016766, № 58820816, № 44895267, № 57347259, № 56933568 і відповідач не спростовує факту здійснення позивачем оцінки майна. Суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання має право на винагороду за надані ними послуги, що визначено Законом України «Про виконавче провадження», а за приписами ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідач заявляє позовну давність до позовних вимог про стягнення 3200 грн. заборгованості за послуги, що надані згідно з актами виконаних робіт від 04.12.2015, 26.12.2016 та 11.01.2017.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, в актах виконаних робіт не вказаний строк їх оплати, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини 2 статті 530 ЦК України.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання (абзац другий частини п`ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред`явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов`язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов`язок негайного виконання зобов`язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред`явлення вимоги кредитором. (п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013).

Таким чином, частина 5 ст. 261 ЦК України має застосовуватись у зв`язку із ч. 2 статті 530 ЦК України, тобто, фактично, боржнику за зобов`язанням без встановленого строку виконання встановлюється пільговий семиденний строк на виконання зобов`язання від дня отримання вимоги. А за таких обставин - строк позовної давності починає свій перебіг з восьмого дня від отримання такої вимоги.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату наданих послуг з оцінки майна 16.11.2020, суд, з урахуванням положень ч. 5 ст. 261 ЦК України та ч. 2 статті 530 ЦК України, зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності, оскільки позовна давність на момент звернення позивача з позовом до суду 20.01.2021 не спливла, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права в межах трирічного строку позовної давності.

Враховуючи приписи Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено право суб`єкта оціночної діяльності на винагороду за надані ним послуги, встановлений судом факт надання позивачем послуг з оцінки майна боржників в межах виконавчих проваджень №№ 40894622, 58820816, 44895267, 57347259, 56933568, 40016766 на підставі постанов державних виконавців про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, які не оплачені відповідачем, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 9200 грн. 00 коп. заборгованості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, Сумська обл., місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 28, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Фізичної особи-підприємця Шестопалової Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9200 грн. 00 коп. заборгованості, 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складене та підписане суддею 09.04.2021.

Суддя Є.А. Жерьобкіна