01.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 25.02.2021 (вх. № 3146/21) про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, 01.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 24.02.2021 (вх. № 3147/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 01.03.2021.

02.03.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 02.03.2021 (вх. № 3209/21), у якому товариство зазначає, що відповідачем по справі № 915/81/21 до судового засідання 01.03.2021 повністю сплачено заявлену позивачем суму до стягнення у загальному розмірі 194947,68 грн, на підтвердження чого суду надано платіжне доручення № 123 від 01.03.2021. З урахуванням наведеного відповідач просить суд закрити провадження у справі.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.03.2021 за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву, для перевірки позивачем обставин сплати заборгованості, про які повідомив відповідач.

18.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 17.03.2021 (вх. № 4084/21) про долучення доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Додатково вказане клопотання надійшло на адресу суду засобами поштового зв`язку 22.03.2021.

19.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 15.03.2021 (вх. № 4140/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 22.03.2021.

22.03.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 22.03.2021 (вх. № 4256/21) за змістом яких заявник зазначає, що станом на 22.03.2021 відповідачем ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» код ЄДПОУ 32655926 не оплачено суму заборгованості заявлену в даній справі В зв`язку з наведеним, позовну заяву позивач підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.03.2021 було відкладено розгляд справи по суті на 08 квітня 2021 року о 10:00; запропоновано відповідачу до дати судового засідання надати суду додаткові пояснення щодо обставин платежу за платіжним дорученням № 123 від 01.03.2021, з урахуванням додаткових пояснень позивача б/н від 22.03.2021 (вх. № 4256/21).

31.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 30.03.2021 (вх. № 4785/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 01.04.2021.

05.04.2021 до суду від відповідача на виконання ухвали від 23.03.2021 надійшло клопотання № 428 від 02.04.2021 про приєднання до матеріалів справи пояснень із новими доказами, а також Пояснення № 247 від 02.04.2021 по суті додаткових пояснень позивача щодо питання повної оплати відповідачем заявленої позивачем суми позовних вимог у справі № 915/81/21.

08.04.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 07.04.2021 (вх. № 5217/21) про відмову від позову та розподіл судових витрат, з урахуванням якої заявник просить суд:

- прийняти заяву позивача про відмову від позову та постановити ухвалу про закриття провадження у справі № 915/81/21 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Прокопчука Івана Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» про стягнення 192066,68 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

08.04.2020 сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

08.04.2021 за результатами проведеного засідання, суд на підставі статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

У засіданні 08.04.2021 судом розглянуто заяву позивача б/н від 07.04.2021 (вх. № 5217/21) про відмову від позову та розподіл судових витрат.

Вказана заява мотивована тим, що «… 19 лютого 2021 року між відповідачем по справі № 915/81/21 ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (Довіритель) та ТОВ «Нікморсервіс» (Повірений) було підписано Договір доручення № 22, предметом якого є здійснення Повіреним від імені Довірителя юридичних дій, направлених на виконання зобов`язань Довірителя щодо сплати грошових коштів у розмірі 192 066,68 (сума основного боргу 108690,00 грн., 5575,43 грн. - 3 % річних, 5920,55 грн. - інфляційні втрати, 34625,50 грн. - пеня, 37255,20 грн. - штраф) за Договором від 13.07.2017 р. № 13/07/17 та суми судового збору у розмірі 2881,00 грн. по справі № 915/81/21 Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до п.п. 1.1.1 вказаного вище Договору доручення, сплата заборгованості та судового збору вноситься Повіреним на рахунок за реквізитами: Фізична особа-підприємець Прокопчук Іван Іванович, РНОКПП НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в АТ «УКРГАЗБАНК». У призначенні платежу обов`язково зазначається код ЄДРПОУ Довірителя.

01 березня 2021 року, відповідно до платіжного доручення № 123, ТОВ «Нікморсервіс» перерахувало на банківський рахунок позивача ФОП Прокопчука Івана Івановича 194947,68 грн. з призначенням платежу - сплата заборгованості, пені, судового збору за ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (код 32655926), по договору доручення № 22 від 19.02.2021 р. без ПДВ.

25 березня 2021 між позивачем - ФОП Прокопчук І.І. та відповідачем - ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» укладено Додаткову угоду № 1 Договору поставки № 13/7/17 від 13.07.2017 р. відповідно до якої, п. 8.8 Договору поставки № 13/7/17 від 13.07.2017 р. викладено в наступній редакції:

« 8.8. Сторони можуть передавати свої права та обов`язки по виконанню цього договору третім особам без письмової згоди іншої сторони, з наданням за вимогою зацікавленої сторони засвідчених належним чином копій необхідних документів».

Пунктами 2, 3 Додаткової угоди № 1 від 25.03.2021 р. визначено, що Додаткова угода № 1 є невід`ємною частиною Договору поставки № 13/7/17 від 13.07.2017 р. та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися, що умови цієї додаткової угоди застосовуються починаючи з 01.02.2021 р. до правовідносин, що виникли за договором поставки № 13/7/17 від 13.07.2017 р.».

Відповідні фактичні обставини справи вбачаються також і з наданих відповідачем Пояснень № 247 від 02.04.2021 по суті додаткових пояснень позивача щодо питання повної оплати відповідачем заявленої позивачем суми позовних вимог у справі № 915/81/21.

Додатково суд відмічає, що в матеріалах справи наявні копії: Договору доручення № 22 від 19.02.2021, платіжного доручення № 123 від 01.03.2021 та Додаткової угоди № 1 від 25.03.2021 до Договору поставки № 13/7/17 від 13.07.2017.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Перевіривши викладені в заяві про відмову від позову обставини, суд вважає, що подана позивачем заява про відмову від позову не суперечить вищевказаним нормам процесуального права, а отже відмова прийнята судом, з огляду на що провадження у даній справі підлягає закриттю.

Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Крім того, щодо питання про розподіл між сторонами судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до платіжного доручення № 123 від 01.03.2021 на рахунок позивача були, у відповідності до Договору доручення № 22 від 19.02.2021 та Додаткової угоди №1 від 25.03.2021 до Договору поставки № 13/7/17 від 13.07.2017, перераховані грошові кошти у загальній сумі 194947,68 грн, що включала в себе суму заявлених позовних вимог у розмірі 192066,68 грн та суму сплаченого позивачем при поданні позову судового збору у розмірі 2881,00 грн - тобто, після пред`явлення позову мало місце фактичне задоволення позовних вимог позивача відповідачем.

При цьому, у поданій заяві б/н від 07.04.2021 (вх. № 5217/21) позивач наголошує на положеннях ч. 3 ст. 129 ГПК України та зауважує, що позивачем понесено витрати на правову допомогу адвоката у справі № 915/81/21, та у зв`язку з тим, що заява про відмову від позову зумовлена виконанням відповідачем своїх зобов`язань по Договору поставки № 13/7/17 від 13.07.2017 після пред`явлення позову до суду, такі витрати слід стягнути з відповідача.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу сторін на таке.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі позивачем заявлено до відшкодування з відповідача 12 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Як встановлено судом за матеріалами господарської справи № 915/81/21 позивачем подано до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

1. До позовної заяви позивачем додано: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу визначено в розмірі 20 000,00 грн.