ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Справа № 913/10/21

Провадження №18/913/10/21

За позовом акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман Донецької області

до відповідача Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 71853,38 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Без виклику учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 71853,38 грн, заподіяних відповідачем невиконанням своїх зобов`язань щодо здійснення компенсаційних виплат за пільгове перевезення пасажирів в 2018 році, які передбачені діючим законодавством України та договором про здійснення компенсаційних витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення від 09.02.2018 № Дон/НРП-18086/НЮ-П, укладеним між сторонами за позовом.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення компенсаційних виплат за пільгове перевезення пасажирів в 2018 році, які передбачені діючим законодавством України та договором від 09.02.2018 № Дон/НРП-18086/НЮ-П, який укладено між сторонами за позовом.

Відповідач відзивом на позовну від 22.02.2021 № 1459 проти позову заперечує посилаючись на те, що ним не були прийняті до відшкодування витрати позивача на суму 71853,38 грн, через відсутність громадян, зазначених Позивачем в Реєстрі пільгових пасажирів, яким оформлені квитки на проїзд у приміському сполученні, на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі громадян, які мають право на пільги.

Відповідач у відзиві також вказав, що він в повному обсязі виконав вимоги діючого законодавства та договору від 09.02.2018 відшкодувавши позивачу витрати на пільгове перевезення громадян в сумі 95304,05 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021, справу передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

Ухвалою від 11.01.2021 господарський суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 08.02.2021, за клопотанням позивача, замінено первісного відповідача Лисичанську міську раду Луганської області належним відповідачем Управлінням праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області.

За клопотанням відповідача від 15.02.2021 № 1223 розпочато розгляд справи № 913/10/21 спочатку.

Ухвалою від 26.02.2021 господарським судом встановлено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

10.03.2021 відповідача було перейменовано в Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується відповідним витягом з ЄДР станом на 05.04.2021.

Таким чином, на дату винесення рішення у даній справі належним найменуванням відповідача є: «Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області».

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за таких підстав:

Фактичні обставини встановлені судом:

- 20.02.202018 між відповідачем (далі Платник) та позивачем (далі Перевізник) укладено договір № Дон/НРП-18086/НЮ-П про здійснення компенсаційних виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення (далі Договір);

- згідно п. 1.1 Договору предметом договору є здійснення Платником компенсаційних виплат Перевізнику за пільгове перевезення у 2018 році в залізничному транспорті приміського сполучення окремих категорій громадян, яким таке право надано чинним законодавством, та які мешкають в містах Лисичанськ, Привілля, Новодружеськ Луганської області і перебувають на обліку у Платника в Єдиному Державному автоматизованому реєстрі пільговиків (постанова КМУ від 29.01.2013 № 117). При здійсненні відшкодування втрат за перевезення пільгових категорій громадян сторони керуються постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунків обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян»;

- пунктом 2 Договору визначено, що сума договору складає 75000,00 грн відповідно до кошторисних бюджетних призначень на 2018 рік; у разі змін кошторисних бюджетних призначень на 2018 рік, сума договору підлягає коригування, шляхом укладення додаткової угоди;

- додатковими угодами № 1 від 30.07.2018, № 2 від 14.12.2018 та № 3 від 26.12.2018 сторони змінювали суму договору відповідно до 79000,00 грн, до 100200,00 грн та до 95304,05 грн;

- п. 3.1 договору встановлено, що Перевізник щомісячно строком до 15 числа надає Платнику в електронному вигляді та до 20 числа на паперових носіях Реєстр пільгових пасажирів, яким оформлені квитки на проїзд у приміському сполученні за минулий місяць (далі Реєстр), облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом приміського сполучення, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету (далі Облікова форма); рахунок на оплату (далі Рахунок). Реєстр та Облікова форма за грудень 2018 року надаються до 18 грудня 2018 року в електронному вигляді та до 21 грудня 2018 року на паперових носіях;

- у випадку виявлення розбіжностей інформації, що міститься у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з даними Реєстру, отриманому від Перевізника, Платник надає Перевізнику список осіб, проїзд яких не прийнято до відшкодування із зазначенням причини відмови відшкодування збитків по проїзду кожного громадянина (пп. «б» п. 3.2. Договору);

- відповідно до пп. 4.1. Договору Платник здійснює компенсаційні виплати Перевізнику згідно рахунку на оплату компенсаційних виплат за проїзд пільгових категорій громадян в міру надходження коштів з місцевого бюджету та в межах бюджетного 2018 року. Витрати підприємства, які перевищують суму договору, Платником не відшкодовуються;

- Договір набирає чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2018 та діє до 31.12.2018 (п. 8.1 Договору);

- в період січень 2018 року грудень 2018 року Перевізником здійснювалося перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян; витрати, які підлягають відшкодуванню з державного та місцевих бюджетів склали 167157,43 грн;

- із вказаних витрат позивача відповідач відшкодував останньому витрати на пільгове перевезення громадян в сумі 95304,05 грн;

- решта витрат позивача в сумі 71853,38 грн не були прийняті до відшкодування відповідачем через відсутність громадян, зазначених Позивачем в Реєстрі пільгових пасажирів, яким оформлені квитки на проїзд у приміському сполученні, на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі громадян, які мають право на пільги (про що вказано самим відповідачем у відзиві на позовну заяву від 22.02.2021).

Вказані факти підтверджується поданими сторонами письмовими доказами (завіреними копіями документів): обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовується з державного бюджету (а.с. 18-29; Загальними зведеними відомостями по типах пільг иа квітків у приміському сполученні (а.с. 30-65); договором від 09.02.2018 № Дон/НРП-18086/НЮ-П з додатковими угодами №№ 1, 2, 3 (а.с. 66); платіжними дорученнями відповідача.

За змістом п.п. 1, 6 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 вказаного Закону визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлені, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, Законами України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997 (в редакції, яка діяла в період надання позивачем послуг перевезення пільговим категоріям громадян січень-грудень 2018 р.), закріплено обов`язок суб`єктів господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Положення зазначених вище нормативно правових актів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії. Безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондується безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

За змістом ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України (в редакції, яка діяла в період надання позивачем послуг перевезення пільговим категоріям громадян січень-грудень 2018 р.) видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» компенсаційні виплати залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг за рахунок субвенцій з державного бюджету (в період надання позивачем послуг перевезення пільговим категоріям громадян січень-грудень 2018 р.) був визначений постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг є Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, а відшкодування витрат, понесених внаслідок пільгового перевезення, здійснюється ним за рахунок державних субвенцій.

Як зазначено вище, механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009.

У пунктах 3 - 5, 7 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Згідно з пунктами 9 - 11 вказаного Порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Вищезазначені нормативні акти покладають на розпорядника обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що подання облікових форм за 2018 рік відповідає положенням п. 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, а тому такі облікові форми повинні бути оплачені розпорядником.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Як убачається з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області є окремою юридичною особою, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю. З огляду на зазначене, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області має відшкодувати перевізнику збитки, понесені внаслідок перевезення пільгових категорій громадян.

Посилання відповідача на те, що ним не були прийняті до відшкодування витрати позивача на суму 71853,38 грн, через відсутність пільгових категорій громадян (яким позивачем оформлені квитки на проїзд у приміському сполученні) на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі громадян, які мають право на пільги, не приймаються судом до уваги, оскільки, відсутність пільгових категорій громадян на обліку у вказаному державному реєстрі, в силу вимог Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат…, не є підставою для відмови у компенсації недоотриманих позивачем коштів.

Надані до суду позивачем щомісячні облікові форми про недоотримані кошти за 2018 рік, які не прийняті відповідачем, відповідають затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359 типовій формі; наявність додаткової інформації для компенсації недоотриманих коштів, Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат… не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 904/9488/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 904/94/19.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем в повному обсязі не здійснено компенсацію недоотриманих позивачем коштів за перевезення в 2018 році пільгових категорій громадян, вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 71853,38 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 2102,00 грн підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Лисичанської міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, б. 22-А, ідентифікаційний код 24205528), на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, б. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22 ідентифікаційний код 40150216) збитки за пільгові перевезення громадян в сумі 71853,38 грн, судовий збір в сумі 2102,00 грн; наказ видати.

Датою ухвалення судового рішення є дата складання повного рішення 09 квітня 2021 року. Рішення може бути оскаржене протягом 20 днів із вказаної дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко