-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.04.2021Справа № 910/881/21Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС 103» (Дніпровська набережна, буд. 19А, м. Київ, 02081) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП» (вул. Якутська, буд. 8, оф. 13, м. Київ, 03680) про стягнення заборгованості у розмірі 18938,09 грн
Без виклику сторін
В С Т А Н О В И В:
21.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС 103» заборгованість за договором оренди № 12/11/15-39 від 12.11.2015 у розмірі 8028,00 грн, заборгованість за сервісною угодою № 23/11/15-39С від 23.11.2015 у розмірі 5014,10 грн, 3% річних у розмірі 1596,04 грн, інфляційні нарахування у розмірі 4299,95 грн, а всього 18938,09 грн; покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 910/881/21 без повідомлення учасників сторін. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
12.03.2021 на адресу Господарського суду міста Києва підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду від 26.01.2021 надіслана судом відповідачу за даним позовом, із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Крім цього, відповідач у справі не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене вище та факти направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідачів у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №910/881/21 та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.
Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами. Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини
12.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС 103» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП» було укладено Договір оренди №12/11/15-39 (надалі - Договір оренди).
Відповідно до умов Договору оренди, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування (далі - оренду) нежиле приміщення, що розташоване за адресою: Україна, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103 (4 пов. Офіс 408), загальною площею 22,3 кв.м. (офіс №408) (далі - Приміщення).
Відповідно до пункту 9.1 Договору оренди, розмір орендної плати за 22,3 м2 площі складає 2 676,00 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот сімдесят шість грн.00 коп.) в тому числі ПДВ 20% - 446 грн.00 коп. (чотириста сорок шість грн. 00 коп). Вартість 1 м2 становить 120 грн. в тому числі ПДВ 20%.
Пунктом 9.3. Договору оренди встановлено, що якщо інше не передбачено даним Договором, оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз в місяць, не пізніше 10 числа поточного місяця за який здійснюється оплата.
Для зручності орендаря орендодавець до 5-го числа кожного місяця виставляє рахунок орендареві. (п. 9.4 договору).
Умовами п. 9.5 договору передбачено, якщо до настання зазначеного вище терміну оплати орендної плати відповідний рахунок не буде отриманий орендарем, орендар повинен оплатити за оренду приміщення згідно договору. Неотримання орендарем рахунку (несвоєчасне його отримання) не є підставою для несплати або затримки оплати орендної плати за договором.
Відповідно до договору оренди №12/11/15-39 від 12.11.2015 сторонами було укладено сервісну угоду № 23/11/15-39С від 23.11.2015 з метою забезпечення належних умов для використання приміщення згідно його цільовим призначенням та з метою врегулювання порядку на об`єкті оренди за адресою: Україна, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, Офіс 408.
Додатком №1 до сервісної угоди сторони передбачили компенсацію витрат, пов`язаних з утриманням орендованого приміщення, а саме:
- За охорону приміщення у розмірі 66,90 грн, щомісячно;
- Прибирання приміщень спільного користування у розмірі 223,00 грн, щомісячно.
Додатковою угодою №1 від 01.01.2016, було внесено зміни у додаток № 1, а саме було включено додаткові послуги на:
- Опалення приміщення згідно показників лічильника, щомісячно;
- Електропостачання приміщення згідно показників лічильника, щомісячно.
Додатковою угодою №2 від 01.10.2016, було внесено зміни до сервісної угоди в частині зміни вартості компенсації охоронних послуг. Вартість компенсації охоронних послуг з 01 жовтня 2016 року становить 86,97 грн з ПДВ на місяць.
Пунктом 4.1 угоди, сторони узгодили, що ця угода набуває чинності з дати підписання і діє на весь строк до належного закінчення користування приміщення відповідно до умов договору оренди №12/11/15-39 від 12.11.2015 р.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент підписання його сторонами та закінчується після повернення приміщення, що орендується Орендарем Орендодавцю, що оформляється Актом приймання передачі приміщення (п.4.2 договору).
На виконання умов договору Позивачем виставлялись акти виконання робіт (надання послуг).
Підписані та скріплені печатками сторін акти виконання робіт (надання послуг):
Оренда офісного приміщення:
№1178 від 30.11.2015 р. на суму 713,60 грн разом з ПДВ;
№861 від 30.04.2016 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ;
№1078 від 31.05.2016 р. на суму 2 676,00 грн разом з ПДВ;
№1951 від 31.08.2016 р. на суму 2 676,00 грн разом з ПДВ;
№2231 від 30.09.2016 р. на суму 2 676,00 грн разом з ПДВ;
№2496 від 31.10.2016 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ;
А також додано не підписані відповідачем наступні акти виконання робіт (надання послуг):
Оренда офісного приміщення:
№1322 від 31.12.2015 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ;
№169 від 31.01.2016 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ;
№298 від 29.02.2016 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ;
№646 від 31.03.2016 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ;
Підписані та скріплені печатками сторін акти виконання робіт (надання послуг):
Компенсація витрат, пов`язаних з утримання орендованого приміщення:
№1179 від 30.11.2015 р. на суму 77,31 грн разом з ПДВ,
№925 від 30.04.2016 р. на суму 393,24 грн разом з ПДВ,
№1167 від 31.05.2016 р. на суму 423,34 грн разом з ПДВ,
№1952 від 31.08.2016 р. на суму 522,90 грн разом з ПДВ,
№2232 від 30.09.2016 р. на суму 434,45 грн разом з ПДВ,
№2496 від 31.10.2016 р. на суму 2676,00 грн разом з ПДВ,
№2497 від 31.10.2016 р. на суму 499,48 грн разом з ПДВ,
№2817 від 30.11.2016 р. на суму 373,80 грн разом з ПДВ
А також додано не підписані відповідачем наступні акти виконання робіт (надання послуг):
Компенсація витрат, пов`язаних з утримання орендованого приміщення:
№1323 від 31.12.2015 р. на суму 289,90 грн разом з ПДВ,
№170 від 31.01.2016 р. на суму 842,71 грн разом з ПДВ,
№393 від 29.02.2016 р. на суму 871,32 грн разом з ПДВ,
№647 від 31.03.2016 р. на суму 763,19 грн разом з ПДВ,
№1414 від 30.06.2016 р. на суму 441,54 грн разом з ПДВ,
№1679 від 31.06.2016 р. на суму 714,18 грн разом з ПДВ.
30.11.2016 року за актом приймання передачі нежилого приміщення орендар передав а орендодавець прийняв нежиле приміщення, що розташоване за адресою: Україна, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103 (4 пов. Офіс 408).
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу на суму 13 042,10 грн. № 227 від 08.12.2020 з додатком. У підтвердження направлення вказаної вимоги на адресу відповідача позивачем до матеріалів справи надано копію опису та копію поштової накладної з фіскальним чеком, проте з викопіювання зробленого із сайту Укрпошти доданого представником позивача, вбачається, що відправлення не було вручене під час доставки: «інші причини».
Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором за ним обліковується заборгованість в розмірі 8028,00 грн. - згідно договору оренди та 5014,10 - грн згідно з сервісною угодою та в загальному становить 13 042,10 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.
Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 8028,00 грн. - згідно договору оренди та 5014,10 - грн згідно з сервісної угоди та в загальному становить 13 042,10 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить, суд стягнути із відповідача 3% річних у розмірі 1596,04 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 4299,95 грн.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГКУ учасники господарських відносин несуть господарсько- правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГКУ підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його невірним в частині нарахування 3% річних з простроченої суми та інфляційних за сервісною угодою № 23/11/15-39С від 23.11.2015 та вважає, що позивачем невірно обрано початкову дату нарахування штрафних відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідно до умов сервісної угоди № 23/11/15-39С від 23.11.2015, а саме п. 2.2 відповідно до якого відповідача мав здійснити оплату на протязі трьох днів з дати надання відповідного рахунку, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні рахунки, а вимога відповідно до якої позивач вимагає погасити заборгованість на протязі трьох днів з моменту отримання даної вимоги, яка була відправлена позивачем 11.12.2020 та не була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП», з підстав: відправлення не вручене під час доставки: «інші причини» 15.12.2020.
Суд вважає за необхідне вважати початкову дату розрахунку 3% річних з простроченої суми та інфляційних за сервісною угодою № 23/11/15-39С від 23.11.2015 з 19.12.2020.
Провівши власний розрахунок загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 986,55 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 609,49 грн. позивачу належить відмовити.
Стосовно нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційної складової боргу, з урахуванням Методики розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем неправильно визначено період нарахування оскільки невірно обрано дату початку нарахування.
Провівши власний розрахунок загальна сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 2858,00 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 1441,95 грн. позивачу належить відмовити.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП» (вул. Якутська, буд. 8, оф. 13, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код юридичної особи 39943252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС 103» (Дніпровська набережна, буд. 19А, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код юридичної особи 38526690) суму заборгованості у розмірі 16 886,65 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 65 коп., з яких: 8028 (вісім тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп. Заборгованість за договором оренди №12/11/15-39 від 12.11.2015 року, 5014 (п`ять тисяч чотирнадцять) грн 10 коп. Заборгованість за сервісною угодою №23/11/15-39С від 23.11.2015 року, 3% річних - 986 (дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 55 коп. Інфляційні у розмірі - 2858 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП» (вул. Якутська, буд. 8, оф. 13, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код юридичної особи 39943252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС 103» (Дніпровська набережна, буд. 19А, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код юридичної особи 38526690) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 11 коп.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 09.04.2021.
Суддя В.О. Демидов
скопійовано
-
скопійовано
-
