ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1730/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Столбченко Д.В.

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лісандра» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 (суддя Юлдашев О.О.) у справі № 908/1730/18

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім СЕВЕКО», м. Запоріжжя,

кредитори: ОСОБА_1 , м. Київ та ТОВ «Фірма Лісандра», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Ухвалою місцевого господарського суду від 27.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий Дім СЕВЕКО», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1 а.с.149-150).

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором дотримано вимог законодавства щодо досудової процедури ліквідації юридичної особи.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника від 27.09.2018, ТОВ «Фірма Лісандра» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постановлену ухвалу, закрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий Дім СЕВЕКО». В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на наступне:

- всупереч положень ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд залишив заяву боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство буз руху, через відсутність доказів сплати судового збору, а не повернув її без розгляду, згідно вимог наведеної статті, також суд не надав оцінки відсутності переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості;

- приймаючи рішення про відкриття провадження у справі, суд не звернув уваги на недостатність у заявника майна для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, достатня кількості якого в даному випадку у грошовому еквіваленті становить не менше 114 056,00 грн., та є обов`язковою умовою для порушення провадження в порядку ст. 95 Закону;

- боржником не дотримано ліквідаційної процедури, що підтверджується листами - відповідями податкових та пенсійних органів про перебування підприємства на обліку в інших органах ДФС та УПФ, в той же час згідно акту ГУ ДФС України від 06.08.2018, податковою інспекцію виявлено відсутність підприємства за місцем юридичної реєстрації (адреси). Органи соціального страхування та центру зайнятості повідомляли про необхідність проведення перевірки.

Таким чином, вищенаведене, на думку скаржника свідчить про недотримання ліквідатором ліквідаційної процедури за ст. 111 Цивільного кодексу України, що є підставою для закриття провадження у справі.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзивах на апеляційну скаргу представник кредитора ОСОБА_1 та арбітражний керуючий Острик С.Ю. просять оскаржувану ухвалу залишити без змін, скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзивах.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Фірма Лісандра» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 у даній справі залишено без руху, надано строк для усунення недоліків суддею - доповідачем (головуючим) Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фірма Лісандра» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 у даній справі колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач): Білецька Л.М., суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., розгляд справи призначений на 07.04.2021.

07.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частину постанови у справі.

В судовому засіданні представник кредитора ОСОБА_1 надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші учасники справи не скористалися своїм правом бути присутніми судовому засіданні, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника ТОВ «Фірма Лісандра» на лікарняному.

Розглянувши клопотання скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань суду апеляційної інстанції; постановлено ухвалу про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лісандра"; участь учасників справи в судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась; до клопотання про відкладення розгляду справи № 908/1730/18 не додано жодних документів, які би підтверджували неможливість представника скаржника взяти участь у судовому засіданні через перебування на лікарняному; скаржником свою позицію викладено у апеляційній скарзі; крім того, учасник справи не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові. Інших причин, які можна було б визнати поважними, скаржник у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід скасувати, провадження у справі припинити як безпідставно порушене.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

06.06.2018 у зв`язку з незадовільним фінансовим станом Товариства єдиним учасником підприємства прийнято рішення, оформлене Протоколом №6/06, про припинення Товариства шляхом його добровільної ліквідації в порядку ст. 111 Цивільного кодексу України.

До відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування підприємства в стані припинення з 06.06.2018, визначено строк для звернення з кредиторськими вимогами до 06.08.2018.

Про прийняте єдиним учасником підприємства рішення від 06.06.2018 ліквідатор повідомив контролюючі органи, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.22, 23, 26, 27, 44, 45, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 58, 59).

Згідно результатів проведеної фінансової інвентаризації (проміжний ліквідаційний баланс) станом на 07.08.2018 пасив підприємства складає 11 106 279,50 грн., активів не виявлено (т.1 а.с.71). До показників балансу увійшли вимоги кредиторів, що були заявлені в межах оголошеного строку, в загальній сумі 11 106 279,50 грн. (т.1 а.с.72), зокрема, вимоги скаржника на суму 1 788 966,56 грн., та вимоги фізичної особи ОСОБА_1 на суму 9 137 312,94 грн. Заявлені кредиторські вимоги визнаються боржником в повному обсязі. Заборгованість по сплаті податків і зборів не виявлена, як і заборгованість по виплаті заробітної плати.

За результатами інвентаризації цінностей, головою ліквідаційної комісії встановлено відсутність грошових коштів та активів у підприємства, про що складено відповідний акт від 07.08.2018 (т.1 а.с.73). Об`єктів, що можуть бути використані для покриття кредиторських вимог, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 31.07.2018 (т.1 а.с.86-87) - не виявлено, як і засобів рухомого майна (т.1 а.с.67,101, 103, 104, 105, 110).

Ліквідатором встановлено наявність у підприємства відкритих рахунків у банківських установах (т.1 а.с.94,95), на які накладено арешт постановою Голосіївського районного ВДВС м. Києва від 07.09.2017 (т. 1 а.с.97-98).

Рішенням єдиного учасника від 07.08.2018 (т.1 а.с.70), оформленим Протоколом №07/08: затверджено проміжний ліквідаційний баланс підприємства та додаток до нього, а також акт інвентаризації цінностей; зобов`язано ліквідатора звернутись до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, через недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів; у зв`язку з відсутністю у підприємства коштів для здійснення ліквідаційної процедури шляхом банкрутства, ліквідатором Костенко С.М. надано підприємству поворотну фінансову допомогу в сумі 33 000,00 грн.

В серпні 2018 року ТОВ «Торговий Дім СЕВЕКО» в особі ліквідатора Костенко С.М. звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за наслідками розгляду якого місцевим господарським судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства - боржника, яка наразі оскаржується кредитором.

6. Доводи, за якими апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб`єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов`язань за його участі.

Оскільки спірні правовідносини у справі виникли під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а оскаржувана ухвала постановлена господарським судом 27.09.2018, до спірних правовідносин належить застосувати норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

В ст. 95 Закону про банкрутство визначено, що у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, який ліквідується власником, передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена нормами статей 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 наведеної статті, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами ст. 111 Цивільного кодексу України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.

Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом (ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство).

Лише дотримання визначених ст. 111 Цивільного кодексу України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Апеляційний суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №927/557/17, від 03.04.2018 у справі №904/8185/17, від 23.01.2019 у справі №908/608/18, від 05.03.2019 у справі №910/4301/18, від 09.07.2019 у справі №909/95/18, які є усталеною судовою практикою з питання припинення провадження у справі про банкрутство (без дотримання необхідних передумов) порушеній за ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом при відкритті провадження у справі про банкрутство боржника встановлено обставини його неоплатності (неплатоспроможності), наявності кредиторських вимог до боржника на суму, що значно перевищує вартість майна боржника, яке у нього відсутнє згідно даних Реєстрів та листів - відповідей уповноважених органів, ліквідатором боржника не виявлено активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, та підтверджено вчинення належних дій по розшуку майна боржника. За даними Державних реєстрів відсутня інформація про наявність у боржника нерухомого майна або прав на таке майно, на запити ліквідатора до компетентних реєструючих органів не надійшли відповіді про реєстрацію за боржником активів або майнових прав.

Між тим, місцевий господарський судом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» не звернув уваги на ряд вимог, що не були дотримання ліквідатором підприємства, обов`язковість дотримання яких є передумовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до законодавства, про що зазначає скаржник в апеляційній скарзі.

Так, за положеннями ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, чого зроблено не було.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період, докази чого відсутні.

Наведена стаття має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника у межах встановленого в публікації строку перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов`язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов`язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №915/1490/16).

Як вбачається з матеріалів справи, вони не містять належних доказів направлення (надання) податковим органам та Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування протягом червня - вересня 2018 року необхідної звітності, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Це має не тільки формальний характер, як стверджується у запереченнях на апеляційну скаргу, але потрібно перш за все для з`ясування стану розрахунків з бюджетом. Так, Управління виконавчої дирекції фонду у Запорізькій області повідомило про необхідність проведення перевірки по коштах фонду (т.1 а.с. 122). Про необхідність проведення перевірки (т.1 а.с. 146) повідомив і центр зайнятості.

Крім того, згідно Наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.08.2018 №2621 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» (т.1 а.с.55) актом від 06.08.2018 зафіксовано відсутність підприємства за податковою адресою (т.1 а.с.56) та неможливість вручення документів платнику податків (т.1 а.с.57).

Відповідно до пункту 11.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, у разі отримання документів та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається перевірка у такі строки: не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Апеляційною інстанцією встановлено, що на дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, органом доходів і зборів не було надано суду доказів дотримання положень Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, в частині проведення заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією платника податків, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про виконання ліквідатором вимог ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України. Наведене також підтверджує довід апеляційної скарги у цій частині. Головне управління ДПС (т.2 а.с. 140) звернулося з кредиторськими вимогами до ліквідатора, який їх не розглянув , клопотання про зобов`язання ліквідатора закрити рахунки, надати звіти та документи (т.2 а.с. 54) - судом не розглянуто, внаслідок чого податковий орган безпідставно усунутий з провадження банкрутства.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Разом з тим, матеріали справи підтверджують наявність арешту на відкритих рахунках боржника, проте матеріали справи не містять доказів вчинення ліквідатором заходів з передачі (отримання) виконавчих документів та закриття цих рахунків. Загалом наявні 7 рахунків (т.1 а.с. 94,97).

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №904/1853/17, від 01.08.2018 у справі №911/3540/17, від 33.01.2019 у справі №908/608/18).

Апеляційним судом встановлено обставини відсутності коштів на рахунках боржника для покриття усіх судових витрат в провадженні у справі про банкрутство, матеріали справи не містять належних доказів виконання Договору про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 33 000,00 грн., та перерахування цих коштів боржникові. Встановити джерело сплати судового збору у даній справі при зверненні з заявою є неможливим, т.к. за показниками бухгалтерського обліку Товариства та інвентаризаційного опису відсутні кошти та майно, що може бути використано для покриття витрат у справі, в т.ч. для сплати судового збору визнаних вимог кредиторів.

Наведене свідчить про безпідставність висновків місцевого суду про дотримання ліквідатором боржника вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи в частині поданих доказів та непідтвердженість доводів відзиву на апеляційну скаргу. Аналіз встановлених апеляційною інстанцією обставин справи свідчить, що ліквідатором боржника не надано належних доказів дотримання всіх передумов для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме на момент звернення із відповідною заявою.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу викладеного в апеляційній скарзі.

Таким чином, ліквідаційною комісією не тільки не вжито вичерпних заходів щодо з`ясування наявності/відсутності заборгованості боржника перед відповідними державними органами, не забезпечено необхідність коштів на покриття судових витрат та закриття рахунків, як передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, але і неповно з`ясовано склад активів і пасивів боржника, які мають бути відображені в проміжному ліквідаційному балансі.

Отже, встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство боржника, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та припинення провадження у справі.

Інший довід апеляційної скарги не приймається колегією суддів - про необхідність повернення заяви без розгляду, оскільки за встановлених обставин є правильним саме припинення безпідставно порушеного провадження.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу щодо формального підходу скаржника до обставин справи, його «номінального» статусу, необхідності дотримання принципу правової визначеності, зважаючи на наявність ліквідаційної процедури, непорушення прав скаржника тощо, не можуть засилити незаконно відкриту процедуру банкрутства, що порушує права скаржника, так і можливих потенційних учасників, вимоги яких «випали» з точки зору ліквідатора.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 95 Закону про банкрутство, ст. 111 ЦК України, та у зв`язку з встановленням обставин недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону про банкрутство, перелік яких наведений в п. 6 цієї постанови, наслідком яких є закриття безпідставно порушеного провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 19.06.2019 у справі 912/1298/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14947/18.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали отримали своє підтвердження. Оскаржувана ухвала постановлена всупереч вимог ст. 86 ГПК України.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, ухвалу від 27.09.2018 слід скасувати, провадження у даній справі припинити як безпідставно порушене.

Керуючись ст.ст. 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лісандра» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 у справі №908/1730/18 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 у справі №908/1730/18 - скасувати.

Провадження у справі №908/1730/18 банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім СЕВЕКО», м. Запоріжжя припинити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів від дня складення повного тексту постанови.

Повний текст складено 09.04.2021.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді: Т.А. Верхогляд

Ю.Б. Парусніков