Справа № 758/113/21

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

з участю секретаря судового засідання Світличної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 10023,07 грн., вказавши, що у 2010 році відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 06 жовтня 2010 року. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. При цьому, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів та дав свою згоду на те, що заява позичальника разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, викладеними на банківському сайті, складає між ним та банком відповідний Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Проте, стверджує позивач, в порушення вимог чинного цивільного законодавства України та зазначених умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 30 листопада 2020 року у нього виникла перед банком заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 10023,07 грн. Оскільки у добровільному порядку повернути вказану суму коштів відповідач не бажає, позивач просив стягнути їх з відповідача разом із понесеними ним витратами по сплаті судового збору.

Згідно з ухвалою суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується письмовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Про причини неявки він суд не повідомив.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 06 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 16 лютого 2018 року.

Позивач є правонаступником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується копією витягу із Статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», погодженого НБУ 06 вересня 2019 року.

Наведені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог підтверджуються наявними в матеріалах справи анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, довідкою про умови кредитування з використанням банківських карт «Універсальна» та «Універсальна Голд» та витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Так, підписавши 06 жовтня 2010 року анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він згідний з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також довідкою, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згідний з його умовами.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитних банківських карт «Універсальна» та «Універсальна Голд» відповідач прийняв зобов`язання щодо сплати відсотків від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна Голд».

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статі 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, яку він просить стягнути із відповідача, станом 30 листопада 2020 року становить 10023,07 грн., яка складається із простроченого тіла кредиту.

Жодних сумнівів щодо правильності наведеного розрахунку заборгованості у суду немає.

Будь-яких належних та допустимих доказів в заперечення вказаних обставин, зокрема, щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Вирішуючи обґрунтованість такого вказаного позивачем розміру заборгованості, судом також враховується, що кредитним договором було передбачено повернення коштів щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, оскільки відповідач дані умови порушив, то відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору заборгованість у вищевказаному розмірі є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із урахуванням наведеного, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 10023,07 грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді судового збору в розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 289, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 06 жовтня 2010 року у розмірі 10 023,07 грн, а також 2102 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

- позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25 грудня 2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя О. О. Ковбасюк