Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1230/21

Номер провадження2/711/1398/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Прокопчук А.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), в якому просила зняти арешти на все майно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який було накладено постановою про арешт майна боржника, серія та номер: ВП №54450001, виданої 22.12.2017 Центральним відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції, реєстраційні номери записів про обтяження: 24168254, 1664569.3.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її право на спадщину підтверджено заявою про прийняття спадщини, поданою до Другої нотаріальної контори у спадковій справі №144/2019. Окрім неї спадкоємцями є батьки померлого та наші малолітні діти.

Спадкове майна складається із частини квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки Шкода Актавіа, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що залишилися після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті чоловіка, а також здійснити реєстрацію права власності на частину квартири та автомобіль, ОСОБА_1 отримала від нотаріуса Другої Черкаської державної нотаріальної контори постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 09.02.2021 №3668/02-31.

Вказаною постановою їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а саме: на 1/20 частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 на 3/5частини у праві власності на автомобіль марки Шкода Актавіа, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , до зняття арештів.

З вказаної постанови нотаріуса ОСОБА_1 стало відомо, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 зазначені арешти на все майно згідно Постанови про арешт майна боржника, серія та номер ВП 54450001, виданої 22.12.2017, видавник Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції (номери записів про обтяження: 24168254, 16645693.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернулася до Центрального відділу у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про зняття арештів у зв`язку зі смертю боржника, але отримала відмову з підстав того, що вона не є стороною виконавчого провадження для отримання інформації по виконавчим документам.

Окрім цього, з відповіді Центрального відділу у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) їй стало відомо, що на виконанні у останніх перебувало виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_4 , яке завершено у 2017 році.

За результатами пошуку з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №54450001, де боржником значиться ОСОБА_3 та яке було відкрито 08.08.2017 року присвоєно статус "Завершено".

Також ОСОБА_1 вказує, що оскільки, виконавче провадження №54450001, по відношенню до ОСОБА_3 було завершено, з урахуванням того, що боржник помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а арешт з майна не знято, що перешкоджає оформленню спадщини, вона змушена звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Прокопчук А.П. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в їх задоволення, оскільки вважає, що Центральний ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) є неналежним відповідачем у даній справі. Також надала суду відзив на позовну заяву, в якій викладена зазначена позиція.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернулась до нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.02.2021р., їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а саме на 1/20 частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та 3/5 частин у праві власності на автомобіль марки Шкода Актавіа, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що залишились після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до зняття арештів.

Із змісту даної постанови вбачається, що під час підготовки до видачі свідоцтв про право на спадщину, нотаріусом було встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 зазначені арешти на все майно згідно Постанови про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 54450001, видана 22.12.2017р., видавник: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції (номери записів про обтяження: 24168254, 16645693).

Позивач звернулась до Центрального ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою, в якій просила закрити виконавче провадження зігдно п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та зняти арешт зі всього майна боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника № 712/3559/17 виданий 16.05.2017р. та оголошення заборони на його відчуження № 24168254 від 26.12.2017р.

Як вбачається з листа Центрального ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) від 27.03.2020р. № 1211719.25-36/32704, ОСОБА_1 було повідомлено, що перевіркою АСВП встановлено, що на виконані в Центральному ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_3 , яке завершено в 2017 році на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Однак, підстави для надання ОСОБА_1 більш детальної інформації відносно вказаного вище виконавчого провадження відсутні, оскільки вона не є стороною виконавчого провадження та не наділена правами сторін виконавчого провадження.

З огляду на викладене вище, позивач звернулась до суду з даним позовом, з метою захисту свого права на отримання спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6 (в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Так, судом встановлено, що на примусовому виконанні Центральному відділі ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебував виконавчий лист виданий на виконання постанови Соснівського районного суду від 16.05.2017 року у справі № 712/3559/17 про стягнення з ОСОБА_3 судового збору в сумі 320 грн. 00 коп., (виконавче провадження № 54450001).

Виконавче провадження було закінчено 29.04.2020 року на підставі відповідної постанови.

За змістом частин 1, 2, 3 статті 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони нашого відчуження.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Разом з тим, відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Суд, при цьому, зазначає, що боржник не може пред`являти такий позов оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. Зокрема, спадкоємець як правонаступник боржника за виконавчим провадженням, має право на звернення до суду зі скаргою у порядку ст. 11 ЦПК України.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України в постанові від 20.06.2018 року у справі № 210/1072/15ц

Разом з тим, згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) і в передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини другої статті 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Положеннями частин першої - другої статті 15 Закону визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 368 Цивільного процесуального кодексу України виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до органів державної виконавчої служби.

Верховною Радою України 21.12.2016 прийнято Закон України "Про Вищу раду правосуддя", який набрав чинності 05.01.2017. Абзацом "в" підпункту 35 пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" згаданого закону внесено зміни до частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено, що за рішеннями про стягнення судового збору про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Отже, позивач звернувся до Центральний ВДВС про зняття арешту як до неналежного відповідача, оскільки виконавча служба виконує дії в тому числі про накладення арешту та про його зняття і не може бути відповідачем по справі. З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 237, 263-265, 268 ЦПК України, Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП, місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ 36157425, 18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) про зняття арешту з майна відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 06.04.2021 року.

Головуючий: Р. В. Демчик