ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4018/21 Справа № 203/147/21 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2021 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, де заінтересована особа - Центральний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро).

Заявлені вимоги заявниця обґрунтувала тим, що її батько - ОСОБА_2 , який постійно мешкав у м. Луганську, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Батайськ Ростовської області.

Свідоцтво про смерть було видано за місцем постійного проживання, але документи, видані органами російського терористичного утворення «ЛНР», на території України не є чинними.

Враховуючи вищевикладене, заявниця просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав у місті Луганськ, Луганської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Батайськ, Ростовської області Російської Федерації (а.с. 1, 2).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України залишено без задоволення (а.с.22).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 постійно мешкав у м. Луганську Луганської області де й похований, свідоцтво про його смерть видано нелегітимним органом (а.с.23-28).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заявниця доводиться дочкою ОСОБА_2 , громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Луганська (а.с. 3, 5, 6).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер у м. Батайську Ростовської області (Російська Федерація). Викладене опосередковано підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 02.01.2021 серії НОМЕР_1, виданим державною бюджетною установою Ростовської області «Патолого-анатомическое бюро» (а.с.8).

Залишаючи заяву без задоволення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для застосування приписів частини 1 статті 317 ЦПК, оскільки батько заявниці помер на території іншої держави.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 3 та 4 статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров`я України № 545 від 08 серпня 2006 року.

Відповідно до положень вказаної Інструкції, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Аналіз ст. 317 ЦПК України дає можливість прийти до висновку, що заява може бути прийнята судом тільки у разі, коли смерть настала на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Разом з тим, з наданих заявницею документів вбачається, що ОСОБА_2 , помер у м. Батайську Ростовської області (Російська Федерація). Викладене опосередковано підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 02.01.2021 серії НОМЕР_1, виданим державною бюджетною установою Ростовської області «Патолого-анатомическое бюро» (а.с.8).

Вказана територія у відповідності до постанови Верховної ради України від 17.03.2015р. №254-VІІІ «Про визнання окремих районів міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не є тимчасово окупованою територією України.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, наданим доказам надав належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що цивільно-процесуальним законом не передбачено повноважень суду на встановлення факту смерті особи на території іноземної держави, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її батька з вище наведених підстав.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права й не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 постійно мешкав у м. Луганську Луганської області де й похований, свідоцтво про його смерть видано нелегітимним органом, не заслуговують на увагу, дані обставини не мають правового значення, оскільки встановленню підлягає факт смерті, яка настала на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, ОСОБА_2 помер на території Російської Федерації.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: