СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/102/21

ун. № 759/6627/21

У Х В А Л А

05 квітня 2021 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, розірвання трудового договору, зобов`язання вчинити дію, стягнення належних сум для виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі у розмірі 129 227,41 грн, розірвання трудового договору, зобов`язання внести до трудової книжкиу встановленому законом порядку запису про звільнення з посади керівника проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 21 січня 2021 року та видати йому трудову книжку, стягнення належних сум при звільненні у розмірі 350 590, 28 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, який станом на 31.03.2021 року становить 178932,29 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення, який станом на 31.03.2021 року становить 178 932,29 грн. та моральну шкоду у розмірі 90 000,00грн.

Одночасно, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову надійшла до суду заява про забезпечення позову, в якій він просив суд заборонити Акціонерному товариству «Київметробуд» вносити записи у трудову книжку ОСОБА_1 , крім записів про його звільнення з посади керівника проектів та программ у сфері матеріального (нематеріального) виробництва за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КПзП України з 22.01.2021 року та на підставі судових рішень.

В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для звернення ОСОБА_1 з наведеним вище позовом є відмова АТ «Київметробуд» звільнити його, згідно поданої ним заяви від 20.01.2021р. з 22 січня 2021 року із займаної посади керівника проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва за власним бажанням, на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з порушенням АТ «Київметробуд» законодавства про працю, а саме ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР, що полягає у несвоєчасній виплаті нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2020 року та невиплаті заробітної плати за грудень 2020 року. Належним чином оформлену трудову книжку АТ «Київметробуд», всупереч приписам ст. 47 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 до цього часу не видало, та вона перебуває у розпорядженні АТ «Київметробуд». Однак, 10 березня 2021 року ОСОБА_1 отримав від АТ «Київметробуд» попередження від 09.03.2021 №35 про скорочення штату працівників, в якому зазначено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці на підприємстві з 11.05.2021 р. відповідно до наказу №31 від 23.02.2021 посада керівника проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва підлягає скороченню відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Таким чином, є всі підстави вважати, що АТ «Київметробуд» 11 травня 2021 року внесе до трудової книжки ОСОБА_1 запис про його звільнення із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, в зв`язку з скороченням штату працівників, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на наведене, АТ «Київметробуд» здійснено спробу змінити підставу та дату звільнення ОСОБА_1 з наведеної ним у заяві ч. З ст. 38 КЗпП України, на п. 1 ст. 40 КЗпП України, з огляду на що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття судового рішення у цій справі, та йому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

На даний час склалась ситуація неможливості захисту його прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим він звернувся з заявою про забезпечення позову.

Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом шляхом заборони Акціонерному товариству «Київметробуд» вносити записи у трудову книжку ОСОБА_1 , крім записів про його звільнення з посади керівника проектів та программ у сфері матеріального (нематеріального) виробництва за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КПзП України з 22.01.2021 року та на підставі судових рішень просить вжити таких заходів, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог щодо внесення до трудової книжкиу встановленому законом порядку запису про звільнення з посади керівника проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 21 січня 2021 року, тоді як на час розгляду цієї заяви судом спір не вирішується по суті.

В огляду на зазначене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, розірвання трудового договору, зобов`язання вчинити дію, стягнення належних сум для виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Ю.О. Твердохліб