Справа № 755/14919/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення посилаючись на те, що 26.04.2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно даних норм виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. 05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 . Жодних відмов від отримання послуг від нього не надходило. Проте, у період з 01.07.2014 року по 31.08.2020 року відповідач не сплачував кошти за отримані послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 49 462,13 грн. Крім того, відповідачем не сплачено і внесок, встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.09.2019 року № 1716 для відповідного будинку у розмірі 15,19 грн. Сума богу становить 60,76 грн. У зв`язку з порушенням зобов`язань просив стягнути суму боргу, 3 % річних у розмірі 3 294,47 грн. та інфляційні втрати - 9 053,03 грн. В відповіді на відзив зменшив позовні вимоги, та просив стягнути борг в сумі 16 387,66 грн., 3 % річних - 3 294,48 грн., та інфляцію - 8 878,30 грн.

Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 09.10.2020 року.

09.10.2020 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

22.10.2020 року здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача.

27.10.2020 року надійшла відповідь з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».

Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.10.2020 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву. Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу на адресу його реєстрації, та отримано 23.01.2021 року.

12.02.2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

03.03.2021 року надійшла відповідь на відзив.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В суді встановлено, що відповідач є зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення гарячої та холодної води, які надаються ПрАТ «АК «Київводоканал».

З матеріалів справи слідує, що відповідач щомісячно не сплачує кошти за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення за період з 01.07.2014 року по 01.09.2020 року, та має заборгованість у сумі 49 462,13 грн.

Не сплачено відповідачем і внесок, встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.09.2019 року № 1716 для відповідного будинку у розмірі 15,19 грн. Сума богу становить 60,76 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у строки встановлені умовами договору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 642 УК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з постачання холодної води та водовідведення гарячої та холодної води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

ПрАТ «АК «Київводоканал» визначено виконавцем послуг з постачання холодної води та водовідведення гарячої та холодної води для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.07.2014 року.

В відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, та при нарахуванні боргу не враховано показники лічильників.

В відповіді на відзив позивач заперечив пропуск строку позовної давності, оскільки даний строк переривався, а тому не пропущений. Крім того, після отримання від відповідача документів, ним здійснено перерахунок боргу за лічильниками, та зменшено розмір позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Європейський суд з прав людини у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно із ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження №61-21807св19.

З розрахунку заборгованості за період з 01.07.2014 року по 01.09.2020 року убачається, що відповідач в грудні 2014 року сплатив 1 368,65 грн., в березні 2015 року сплатив 538,03 грн., в травні 2016 року сплатив 997,60 грн., в липні 2016 року - 363,24 грн., в серпні 2016 року - 726,48 грн., в жовтні 2016 року - 474,53 грн. в липні 2018 року - 92,00 грн. Сплата коштів свідчить про переривання строку позовної давності, та відсутність підстав для її застосування, що визначено ст. 264 ЦК України.

З відповіді на відзив слідує, що отримавши відзив, та документи додані до нього, позивачем було враховано показники лічильників та здійснено перерахунок боргу, який становить 16 387,66 грн., та відповідно 3 % річних - 3 294,48 грн., інфляція - 8 878,30 грн.

Заперечення на відповідь від відповідача не надходили.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги законодавства, надані сторонами документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідач не спростував доводи позивача.

Відповідно до положень ч.3 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 2102,00 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 6, 11, 509, 526, 530, 625, 638, 642, 714 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, адреса: м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок № 1-А) заборгованість за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення гарячої та холодної води, щоквартального внеску з урахуванням 3% річних та інфляції у розмірі 28 560,44 (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят гривень 44 копійки), та судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 08.04.2021 року.

Суддя: