Справа № 755/4497/21

Провадження № 6/755/451/21

У Х В А Л А

"05" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», заінтересовані особи: позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відповідач ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про визначення підсудності заяви ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження із виконання рішення Гагарінського районного суду м. Севастополь 15.02.2012 р. у справі № 2-2455/2011.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.02.2021 р. визначено Дніпровський районний суд м. Києва для розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Катющенко В.П.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у провадженні Гагарінського районного суду міста Севастополя перебувала цивільна справа № 2-2455/2011 за позовом «Дельта Банк», який рішенням суду від 15.02.2011 р. було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 155/Ф/05 від 26.04.2006 р. у розмірі 340 177,00 грн та судові витрати загальним розміром 1 820,00 грн, а всього - 341 997,00 грн. 16.09.2020 р. на підставі договору № 2305/К/1 про відступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 155/Ф/05 від 26.04.2006 р. та договором іпотеки від 26.04.2006 р., які укладені в його забезпечення, до ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» перейшли всі права вимоги до боржника ОСОБА_1 , а отже є підстави для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет на порталі Судова влада на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За матеріалами заяви про заміну сторони виконавчого провадження та з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 15 лютого 2012 року у справі № 2-2455/2011 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №155/Ф/06 від 26.04.2006 року у розмірі 340 177,00 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 1700,00 грн та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, а всього - 341 997,00 грн.

Рішення набрало законної сили.

За договором 2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами АТ «Дельта Банк», в тому числі, відповідно до Додатку № 1 до цього Договору, за кредитним договором №155/Ф/06, боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 1 155 066,59 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України вбачається, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно із статтею 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу статей 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання зі сторони кредитора.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13 заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила: «Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться електронна копія судового рішення у справі № 2-2455/2011, а відтак у даній справі можливе часткове відновлення провадження.

На переконання суду, без відновлення (часткового відновлення) судового провадження у справі № 2-2455/2011, яка перебувала в провадженні Гагарінського міського суду міста Севастополя, суд на даний час позбавлений процесуальної можливості постановити ухвалу про заміну сторони стягувача його правонаступником, оскільки ухвала про заміну сторони стягувача його правонаступником (як і будь-яка інша ухвала суду на стадії виконання судового рішення) може бути постановлена лише у реально існуючій (відновленій) цивільній справі, в якій встановлені відомості про боржника та стягувача, відновлене судове рішення (хоча б його резолютивна частина), за змістом якого можна встановити зміст права вимоги первісного стягувача та констатувати перехід його прав до наступного стягувача - правонаступника кредитора.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінена територіальна підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2015 року вих. № 9-490/0/4-15, при вирішенні питання визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, судам необхідно керуватись тим, що забезпечення розгляду справ, яке має бути здійснено на підставах та в порядку, встановлених Законом, передбачає як розгляд та вирішення справ по суті, так і розгляд усіх інших процесуальних питань, які виникають після ухвалення судового рішення у справі (видача виконавчих листів, копій судових рішень, відновлення втраченого провадження тощо).

Зважаючи на відсутність відновленого (частково відновленого) провадження у справі № № 2-2455/2011, яка перебувала в провадженні Гагарінського міського суду міста Севастополя, Дніпровський районний суд міста Києва позбавлений процесуальної можливості вирішити питання про заміну сторони стягувача його правонаступником.

Враховуючи викладене вище, заява ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. ст. 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 58, 62, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», заінтересовані особи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відповідач-1 - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: