Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8133/20

Провадження № 2/711/391/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського Районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користування власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідач ОСОБА_2 її колишній чоловік. Шлюб між сторонами було розірвано за рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси у справі № 711/1136/20 від 19.05.2020. Відповідач фактично не проживає за адресою своєї реєстрації з грудня 2016 року. Місце свого проживання змінив добровільно, перешкод у користуванні квартирою ніхто йому не чинив. Договори щодо умов користування приміщенням з відповідачем не укладались. Звернутись до нього з проханням добровільно знятися з реєстрації в квартирі не має можливості оскільки місце його фактичного проживання не відоме, засоби зв`язку з ним відсутні. Відповідач не несе витирати, пов`язані з утриманням квартири Факт не проживання відповідача по справі за спірною адресою понад рік без поважних причин підтверджується актом опитування сусідів від 11.11.2020, який затверджений головою КСН "Соборний". У зв`язку з вищевикладеним, просить суд, визнати ОСОБА_2 , таким що втратив право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/8133/20.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2020 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не подав.

Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.11.2020.

Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання Черкаської міської ради від 10.12.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 07.12.2011.

Як вбачається з акту опитування сусідів від 11.11.2020, завіреного Головою комітету самоорганізації населення мікрорайону «Соборний», ОСОБА_2 не проживає за зареєстрованим місцем проживання з 2017 року. Фактичне місце проживання не відоме.

Крім того, цей факт підтверджується й довідкою з місця проживання та про склад сім`ї №176 від 11.11.2020.

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Згідно ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідност. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Правовою позицією Верховного Суду України щодо визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням від 16.12.2016 у справі № 6-709цс16 від 16.11.2016 передбачено, що частиною першою ст.383 ЦК України та статтею 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Частиною першою статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство.

В постанові Верховного суду України від 16.01.2012 № 6-57цс11 сформульована правова позиція про те, що за змістом ст. 7 Закону України від 11.12.2003 р. № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку з тим, що зазначений Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

З огляду на це вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства - статей 71, 72, 116, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України,власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тобто власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Враховуючи, що відповідач в квартирі не проживає з 2017 року, але зареєстрований у ній, суд вважає, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.15, 16, 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст.ст.71, 72, 150, 156 ЖК України, ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній), таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 01.04.2021.

Головуючий: Н. М. Кондрацька