Справа № 727/199/21

Провадження № 2/690/102/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.

з участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

представник АТ КБ «Приват Банк» в позовній заяві просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 11.01.2009 у розмірі 12313,18 грн. станом на 28.10.2020, яка складається з наступного: 9903,60 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2409,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 ,00 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 11.01.2009.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приват Банк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Копія «Умов та правила надання банківських послуг» та «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви, а з метою підтвердження їх відповідності (автентичності) також надається копія наказу банку про їх затвердження. Підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.3.2, 3.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.

Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.

Таким чином, у порушення п.6.5 договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Представник позивача обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що в редакції умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 28.10.2020 має заборгованість - 12313,18 грн., яка складається з наступного: - 9903,60 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; - 9903,60 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; - 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 2409,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; - 0,00 грн. - нарахована пеня; - 0.00 грн. - нараховано комісії.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «Приват Банк», що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 02.03.2021 по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в своєму позові просив справу розглядати у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Ватутінського міського суду Черкаської області http://vt.ck.court.gov.ua, розміщеному на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет, поважність причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та/або заяви про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.

Ухвалою суду від 08.04.2021 постановлено провести заочний розгляд вказаної цивільної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Статуту АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та зобов`язань ЗАТ КБ «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ КБ «ПриватБанк».

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2018 АТ КБ «Приватбанк» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992, основний вид економічної діяльності, 64.19 інші види грошового посередництва.

У відповідності до Банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 АТ КБ «Приватбанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Згідно відомостей з ЄДРПОУ від 01.03.2018 АТ КБ «Приватбанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб`єкта - юридична особа, види діяльності за КВЕД 2010: 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92. Інші види кредитування; 64.99. Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

09.02.2009 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем була підписана анкета-заява № б/н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Зі змісту анкети-заяви б/н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку вбачається, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. В заяві, яка додана банком до позовної заяви, містяться лише персональні дані відповідача.

Згідно довідки про видачу кредитних карток, відповідачу було надано кредитні картки: 09.02.2009 № НОМЕР_1 (термін дії 12/11), 06.03.2012 № НОМЕР_2 (термін дії 01/16), 28.10.2016 № НОМЕР_3 (термін дії 10/18) та 26.02.2019 № НОМЕР_4 (термін дії 06/22).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача (договір б/н), йому неодноразово було встановлено наступні кредитні ліміти: 10.02.2009 - 100,00 грн., 24.10.2011 - 0,00 грн., 28.10.2016 - 300,00 грн., 19.04.2017 - 5000,00 грн., 11.10.2017 - 10000,00 грн., 16.05.2019 - 0,00 грн..

До позовної заяви банк також додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та виписку по рахунку відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н відповідач станом на 28.10.2020 має заборгованість - 12313,18 грн., яка складається з наступного: - 9903,60 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; - 9903,60 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; - 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 2409,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; - 0,00 грн. - нарахована пеня; - 0.00 грн. - нараховано комісії.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privtbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Представник позивача обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 3.2, 3.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Представник позивача згідно позовних вимог зазначає, що відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через wеb-сайт банку (www.privtbank.ua) або інший інтернет/SМS-ресурс, зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privtbank.ua) АТ КБ "Приват Банк", що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

У анкеті - заяві позичальника зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.com.ua). До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Крім того в анкеті-заяві вбачається, що відповідача було ознайомлено з умовами кредитування, оскільки дана анкета-заява містить відомості про кредитний ліміт картки, базову відсоткову ставку тарифу, строк дії кредитного ліміту та порядок погашення заборгованості і дана заява містить підпис відповідача, що свідчить про її письмове ознайомлення з даною інформацією.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, проте в анкеті заяві зазначено про суму кредитного ліміту, базову відсоткову ставку, строк дії кредитного ліміту та порядок погашення заборгованості.

Проте обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на редакцію Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019, проте відносини між сторонами з приводу видачі кредитної картки виникли в 2009.

Доказів того, що відповідач належним чином ознайомлений з даною редакцією Умов та Правил суду не надано.

На підставі викладеного суд не вважає, що відповідач належно ознайомлений з Умовами та Правилами надання кредиту, оскільки позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає відсоткову ставку, яка закріплена в редакції Умов та Правил з 01.03.2019 та згідно розрахунку процентів від простроченої суми заборгованості застосовував положення Умов та Правил в редакції з 01.03.2019 з якими відповідач ознайомлений не був.

Вирішуючи даний спір суд керується наступним.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

09.02.2009 позивачем та відповідачем було підписано анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк», в якій відповідачем зазначено наступне: «Підписанням цієї анкети - заяви я, відповідно до ст. 634 ЦК України, у повному обсязі приєднуюсь до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк, які розміщені на офіційному сайті банку в мережі «Інтернет» за адресою: privatbank.ua, та разом з Пам`яткою клієнта і Тарифами Банку становлять договір банківського обслуговування.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку Верховного суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, «умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 червня 2015 року у справі № 6-698цс15, від 01 липня 2015 року у справі №6-757цс15».

Надані позивачем до позовної заяви останнього «Умов та правила надання банківських послуг» та «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису позичальника.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, згідно правового висновку Верховного суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, надані позивачем «Умови та правила надання банківських послуг» та «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна вважати складовими частинами укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Надана до позовної заяви анкета - заява від 09.02.2009 не містить умов про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне повернення кредиту.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року справа №342/180/17, «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті - заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів та витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у визначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено і у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті - заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредитом, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті - заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору».

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №750/896/17-ц (провадження № 62-32833св18).

Згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №136/695/17 (провадження № 61-3723св18), «Витяг з Тарифів та Умов правил надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на сайті: https://www.privatbank.ua та містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети - заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримався умов, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими АТ КБ «Приватбанк».

Аналогічні висновки відповідають правовій позиції, викладеній у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19)».

Укладений між сторонами договір про надання банківських послуг від 09.02.2009 у вигляді анкети - заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх порушених прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі № 136/695/17 (провадження № 61-3723св18)».

Згідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з викладеного, надані позивачем до позовної заяви останнього «Умови та правила надання банківських послуг» та «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не підписані позичальником і не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

А тому, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9903,60 грн., в іншій частині в задоволенні вимог позивача відмовити.

Згідно із ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволенню підлягає лише 80,43 % від заявленої ціни позову, а тому з відповідача слід стягнути 1690,64 грн. судового збору на користь позивача.

На підставі ст. 1, 3, 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 284, 285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ватутіне, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області 28 грудня 2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», що знаходиться за адресою: вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_7 , МФО №305299 заборгованість по кредитному договору № б/н від 09 лютого 2009 року в розмірі 9903,60 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1690,64 грн., а всього 11594 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 24 коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий В.А. Здоровило