НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/75/21

2/680/149/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - АТ КБ «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

В лютому 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 01 квітня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг № б/н, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який протягом терміну користування послугами позивача збільшився до 17 000 гривень.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконувала, на вимоги банку не реагувала, внаслідок чого станом на 20 січня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 20 210,49 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 15 927,89 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 4 282,60 грн.

З урахуванням викладеного, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Представник АТ КБ "ПриватБанк" у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (арк.спр. 60).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 . Судові повістки вручені особисто (арк.спр. 72,76).

Процесуальні дії у справі

09 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02 березня 2021 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, про що 02 березня 2021 року постановив ухвалу.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

01 квітня 2011 року ОСОБА_1 підписала заяву б/н, у якій зазначено, що вона згідна з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею і ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого стало АТ КБ «ПриватБанк») договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Згідно умов заяви ОСОБА_1 висловила бажання на отримання зарплатної карти (арк. спр.8).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 20 січня 2021 року становить 20 210,49 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту- 15 927,89 грн; заборгованість за поточним тілом кредиту- 0,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками -0,00 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 4 282,60 грн; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України -0,00 грн. 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі Закон №2664-ІІІ)).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2664-ІІІ фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач в обґрунтування позову вказав, що відповідач підписала заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якої ОСОБА_1 був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду: анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 01 квітня 2011 року; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов і правил надання банківських послуг; паспорт споживчого кредиту; розрахунок заборгованості за договором.

Однак, з дослідженої судом анкети-заяви від 01 квітня 2011 року, підписаної ОСОБА_1 , встановлено, що відповідач звернулась в банк для отримання послуг, в розділі «прошу надати мені перераховані нижче послуги» зроблено помітку навпроти пункту «зарплатна картка».

Відомості про намір відповідача оформити на своє ім`я платіжну картку - кредитка «Універсальна» чи іншу картку, яка дозволяє використовувати кредитні кошти, в представленій суду заяві відсутні.Також анкета-заява не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру кредиту, терміну його повернення, розміру та підстав для нарахування процентів, пені, комісії.

Окрім того, позивач, обґрунтовуючи право вимоги за кредитним договором, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг», витяг з Тарифів, однак такі не містять ані особистого підпису позичальника, ані дати їх складання, тому такі докази суд вважає неналежними та до уваги не приймає.

Банком не наведено інших доказів існування погоджених сторонами будь-яких істотних умов кредитного договору, крім тих, що зазначені лише в Правилах і Умовах, Тарифах Банку, і з якими, як вважав би банк, позичальник був ознайомлений.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк».

Надаючи оцінку, як доказу, паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 30 червня 2020 року суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності лише 10 червня 2017 року, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Таким чином повідомлення споживача про умови кредитування шляхом підписання паспорту споживчого кредиту відбувається перед укладенням договору про надання споживчого кредиту та після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» та містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем 30 червня 2020 року паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не свідчить про погодження між сторонами умов кредитного договору, в тому числі щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Водночас, із довідок АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 10,11) слідує, що ОСОБА_1 банк видав кредитні картки. У свою чергу, виписка по рахунку (а.с. 23-24) і довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти (а.с. 11) вказують на те, що АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит, який остання використовувала.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, висловила позицію про те, що якщо фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги згідно з ст. 530 ЦК України, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд звертає увагу, що позивач просить стягнути саме заборгованість за простроченим тілом кредиту, оскільки заборгованість за поточним тілом кредиту відсутня.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 1 вересня 2020 року у справі №293/599/19-ц, згідно з якою заборгованість за простроченим тілом кредиту є складовою його повної вартості, однак не є сумою, яку фактично отримав у борг позичальник.

Суд дослідив розрахунки заборгованості за договором та встановив наступне.

Розрахунок заборгованості за період з 15 квітня 2013 року по 31 травня 2015 року не дає можливості суду встановити витрат клієнтом коштів банку, оскільки у розрахунку відсутня відповідна графа, водночас у розрахунку зазначено, що загальний залишок заборгованості за тілом кредиту станом на 31 травня 2015 року становить 7795,81 грн Зазначену обставину відповідач не оспорила та не спростувала (арк.спр.12-13).

Водночас розрахунок заборгованості за період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2019 року свідчить про те, що позичальник фактично використала кошти у сумі 35963,24 грн (третя графа розрахунку «Витрати клієнтом кредитних коштів»), а повернула - 51109,19 грн (графа розрахунку заборгованості «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості») (арк.спр.14-17).

Таким чином, всього за період користування ОСОБА_1 грошовими коштами банку, відповідач використала 35963,24 грн. Також суд вважає доведеним розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 7795,81 грн станом на 31 травня 2015 року. Отже загальна заборгованість за тілом кредиту відповідача перед банком становить 43759,05 грн (35963,24+7795,81). В той же час відповідач повернула банку кошти у загальному розмірі 51109,19 грн.

Відповідно підстави для стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту відсутні, оскільки фактично отримані позичальником кошти банку повернуті.

Окрім того, враховуючи, що сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, як і умов про стягнення прострочених відсотків, підстави для стягнення таких також відсутні.

На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 сум заборгованості за кредитом, оскільки такі вимоги безпідставні та необґрунтовані позивачем.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем на останнього.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 2270 грн, понесені АТ КБ «ПриватБанк», покласти на останнього.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Суддя А. О. Олійник