Справа № 752/20294/18

Провадження № 2-п/752/52/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

за участю секретаря Чабанюк І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року Департамент патрульної поліції (далі - ДПП) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12 грудня 2016 року приблизно о 03:50 год. за адресою: м. Київ, перехрестя Гвардійська та вул. Широка, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю службового автомобіля «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , внаслідок якої службовий автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Як зазначає позивач, станом на 12 грудня 2016 року автомобіль «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 , належав на праві власності Департаменту патрульної служби МВС та на підставі договору позички перебував у користуванні ДПП. З 22 грудня 2016 року ДПП є власником транспортного засобу «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Проведеним автотоварознавчим дослідженням встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті ДТП, яка мала місце 12 грудня 2016 року, станом на момент проведення експертного дослідження становить 51 983,30 грн.

Посилаючись на викладені обставини, положення статті 22, частини першої статті 1166, частини другої статті 1187, статті 1192 ЦК України, а також на те, що ДТП зумовлена винними протиправними діями відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдану майнову шкоду в зазначеній сумі та судові витрати.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у справі № 752/20294/18 позов ДПП до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди задоволено в повному обсязі.

05 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про перегляд зазначеного заочного рішення суду.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києві від 28 травня 2020 року у справі № 752/20294/18 та прийнято зазначену заяву до розгляду.

23 лютого 2021 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Білицьким Р. Б., про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у справі № 752/20294/18 за позовом ДПП до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задоволено, зазначене заочне рішення скасовано, а справу призначено до розгляду із проведенням підготовчого судового засідання у справі.

У підготовче судове засідання 31 березня 2021 року з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Білицький Р. Б., який зазначив, що даний спір є публічно-правовим, він не може бути розглянутим в порядку цивільного судочинства, а тому на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України просив закрити провадження у справі.

В матеріалах справи наявне клопотання, зареєстроване судом 23 лютого 2021 року, представника позивача про здійснення розгляду справи № 752/20294/18 за позовом ДПП до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди за відсутності позивача та його представника.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 12 грудня 2016 року приблизно о 03:50 год. за адресою: м. Київ, перехрестя Гвардійська та вул. Широка, сталась ДТП за участю службового автомобіля «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Вашкевича О. О., внаслідок якої службовий автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а. с. 12).

На момент ДТП та спричинення збитків позивачу, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України та виконував свої службові обов`язки під час патрулювання в складі екіпажу ввіреного йому патрульного автомобіля «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України (стаття 17 Закону України «Про Національну поліцію»).

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що служба в органах Національної поліції України є різновидом публічної служби.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України

(далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС україни, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Аналогічні правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, а також Верховним Судом у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 522/16964/15, від 05 лютого 2020 року у справі № 761/19799/17 та від 15 жовтня 2020 року у справі № 320/8119/17.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Установлено, що на момент ДТП та спричинення збитків позивачеві ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП та виконував свої службові обов`язки, керуючи службовим автомобілем «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Тобто, у справі позовні вимоги зводяться до відшкодування з відповідача шкоди, заподіяної ним під час проходження публічної служби в органах Національної поліції України внаслідок пошкодження службового автомобіля у ДТП, що сталася з його вини.

Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 1 частиною першою статті 255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи підстави та предмет позову, а також відповідний суб`єктивний склад, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, роз`яснивши стороні позивача, що з вказаними вимогами він може звернутись в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтею 4 КАС України, статтею 200, пунктом 1 частиною першою статті 255 ЦПК України, 259-261, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди, закрити.

Роз`яснити Департаменту патрульної поліції право на звернення з даними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 квітня 2021 року.

Суддя І. А. Кахно