Справа № 438/70/21

Номер провадження 2/438/179/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Хемич О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») в позовній заяві просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 02 грудня 2010 року в розмірі 21 801,16 грн. та судові витрати в розмірі 2102 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», підписав заяву б/н від 02.12.2010, згідно з якою відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надано у користування кредитну картку. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ними договір про надання банківських послуг (далі Договір). При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України. Заявою відповідача підтверджується, що він був повністю поінформований про умови кредитування, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19 000,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3 Договору, де зазначено, що відповідач дав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального платежу. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно з п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84 % - для картки «Універсальна голд».

Відповідач станом на 23.11.2020 має заборгованість 26 512,38 грн, яка складається з: 21 801,16 грн. заборгованість за тілом кредиту (у т.ч. 20,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту); 21 781,16 грн - заборгованість за простроченими тілом кредиту, 4 711,22 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625. На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді від 16 лютого 2021 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 04 березня 2021.

Ухвалами суду від 04.03.2021, 18.03.2021 та 25.03.2021 розгляд справи відкладався на підставі ст.223 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує, про що просить у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі з позовною заявою та доданими до неї документами, надіслану відповідачу за зареєстрованою адресою його проживання, відповідач не отримав. Проте за змістом ч. 7, п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України вищевказані документи вважаються врученими відповідачу. Крім цього, оголошення про виклик відповідача двічі було розміщено на офіційному сайті Бориславського міського суду Львівської області. Відповідач, належним чином повідомлений про судовий розгляд справи та строк подання відзиву на позовну заяву, відзив до суду не подав або інформації про поважність причин неподання відзиву.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, відповідно до якої: в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач по справі був належним чином повідомлений про слухання справи, представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, тому справу можливо розглядати на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що 02 грудня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», згідно з умовами договору відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надано у користування кредитну картку.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 02.12.2010 станом на 23.11.2020 становить 26 512,38 грн, яка складається з: 21 801,16 грн. заборгованість за тілом кредиту (у т.ч. 20,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту); 21 781,16 грн - заборгованість за простроченими тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за прострочен6ими відсотками; 4 711,22 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії. На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити.

Оскільки законодавство не передбачає вимагати від божника повної суми заборгованості, тому кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, в зв`язку з цим позивач АТ КБ « ПриватБанк» просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 21 801,16 грн. за тілом кредиту.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо неналежного виконання умов укладеного кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання по кредитному договору, за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права АТ КБ « ПриватБанк» .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У цьому випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»).

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у вищевказаному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.