Справа № 318/1529/19 Номер провадження №2/318/371/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: суддя Васильченко В.В., секретар Александров М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом Акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 02.09.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 2800,00 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку за кредитом повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами банківських послуг", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення в Розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2019 року має заборгованість 239297,81 грн., яка складається з 2786,47 грн. заборгованість за тілом кредиту, 232411,34 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 4100,00 грн. - заборгованості по пені та комісії. Звертає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише певної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таки чином, заборгованість яку просить стягнути позивач становить 124126,70 грн., яка складається з наступного 2786,47, грн. заборгованості за кредитом, 121340,23 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом з 02.09.2013 по 30.07.2018 року, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп..

По вказаній справі було ухвалено заочне рішення від 04.10.2019 року. У жовтні 2020 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка була задоволена ухвалою від 09.12.2020 року, призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням (без виклику) сторін.

Відповідно до ч. 1ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Сторони були повідомлені про слухання справи належним чином шляхом направлення поштою ухвали та судової повістки-повідомлення.

Представник позивача надав до суду 25.03.2021 року заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що позивач бажає зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість за договором №б/н від 02.09.2013 р., в розмірі 12799,23 ( 2786,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2786,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6219,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 3793,47 грн. - заборгованість по пені), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 до суду надав відзив, в якому проти позову заперечив, зазначив, що позовні вимоги відповідачкою не визнаються в повному обсязі, просив у задоволені позову відмовити.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку ти, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2013 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підписала анкету-заяву №б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої відповідач отримав кредит на картковий рахунок у вигляді встановленого кредитного ліміту (а.с. 7).

Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", з якими відповідача ознайомлено у письмовому вигляді, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, виписку по рахунку відповідача.

Із позову вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем станом на 30.04.2019 року має заборгованість за договором №б/н від 02.09.2013 р., в розмірі 12799,23 ( 2786,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2786,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6219,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 3793,47 грн. - заборгованість по пені).

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами, пенею.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.09.2013 р., посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку. На зазначеному витягу підпису відповідача не міститься.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування.

До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15), у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, у постанові від 27.07.2020 по справі №188/1815/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Отже, в даному випадку суд вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з указаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6219,29 грн., пенею у сумі 3793,47 грн..

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ "ПриватБанк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Доказів на спростування отримання кредитних коштів (тіло) у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав. На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2786,47 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст. 1050 ЦК України, а тому в цій частині позов задовольняє.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2786,47 грн., тобто у розмірі 21,77% (2786,47х 100 : 12799,23). А тому судовий збір за розгляд справи у пропорційному розмірі - 419,51 грн. слід покласти на відповідача (1927 х 0,65 % :100).

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у розмірі 1 744,66 грн.

На підставі ст. ст. 509, 526, 530, 536, 543, 549-551, 554, 629, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області, адреса АДРЕСА_1 , адреса для листування - АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області, адреса АДРЕСА_1 , адреса для листування - АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.09.2013 у розмірі 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 47 коп. заборгованість за тілом кредиту, а також судовий збір у розмірі 419 (чотириста дев`ятнадцять) грн. 51 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: В. В. Васильченко