06.04.2021 Справа № 331/4866/20

Провадження № 2/331/545/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Жукової О.Є.

за участю секретаря - Мироненко О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів суму позики у розмірі 6000,00 гривень, проценти за користування позикою за період з 26.02.2018 року по 26.02.2020 року у розмірі 6 520,86 гривень, проценти згідно з п. 4.3 Договору позики за період з 27.02.2020 року по 17.12.2020 року у розмірі 27 752,86 гривень, інфляційні втрати за період з березня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 520,95 гривень, а разом 40 794,67 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики , відповідно до п. 1.1. якого Позикодавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000, 00 гривень, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві позику, в порядку, в строки та на умовах, визначених цим Договором. Вказаний Договір позики забезпечено договором поруки , що було укладено з відповідачем ОСОБА_3 . З огляду на невиконання відповідачами своїх зобов`язань за договором, позивач вимушений був звернутися за захистом порушеного права до суду.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .

Представник позивача в наданому клопотанні просив справу розглядати у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, відзив на позов не надали, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у їх відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що 26 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики , відповідно до п. 1.1. якого Позикодавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000, 00 гривень, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві позику, в порядку, в строки та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору позики від 26 лютого 2018 року факт одержання Позики підтверджується розпискою, власноручно написаною Позичальником в момент передачі йому суми позики.

На підтвердження укладення Договору позики від 26 лютого 2018 року та передачі грошових коштів Відповідачем ОСОБА_2 була складена розписка від 26 лютого 2018 року про одержання у позику 6 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору позики від 26 лютого 2018 року за користування позикою згідно з цим Договором Позичальник зобов`язується сплачувати Позикодавцю проценти у розмірі 96% річних. А згідно з п. 2.2., 2.3. Договору позики від 26 лютого 2018 року нарахування процентів за користування позикою починається з наступного дня після отримання Позичальником суми позики, а припиняється в день повернення всієї суми позики. Проценти за користування позикою нараховуються за кожен день наявності непогашеної Позичальником суми позики на залишок суми позики.

Позичальник зобов`язаний повертати Позикодавцеві суму позики та сплачувати проценти за користування позикою щомісячно по 568,87 грн. починаючи з березня 2018 року до 10 числа кожного місяця, а в останній місяць користування позикою до 26 лютого 2020 року, згідно п. 2.6. Договору позики від 26 лютого 2018 року.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконує. Суму позики в обумовлений договором строк не повертає, проценти за користування позикою не сплачує.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов Договору позики від 26 лютого 2018 року у неї станом на 17.12.2020 року утворилася заборгованість за сумою позики у розмірі 6 000,00 грн. та процентами за користування позикою за період з 26.02.2018 р. по 26.02.2020 р. у розмірі 6 520,86 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем .

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.3. Договору позики від 26 лютого 2018 за прострочення Позичальником строків сплати, передбачених п. 2.1., 2.6., 4.2.., 5.5. цього Договору, Позичальник згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України сплачує Позикодавцю на його вимогу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 275 процентів річних від простроченої суми.

Проценти, згідно з п. 4.3. Договору позики за період з 27.02.2020 р. по 17.12.2020 р. складають 27 752,86 грн., інфляційні втрати з березня 2020 року по листопад 2020 року складають 520,95 грн., що підтверджується розрахунком, який додається до позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зазначений Договір позики забезпечено договором поруки, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 26 лютого 2018 року. При цьому, у п. 1.1 договору поруки встановлено, що поручитель зобов`язується відповідати перед позикодавцем по зобов`язанням ОСОБА_2 за повернення позики, отриманої від Позикодавця, та сплату процентів згідно умов Договору позики від 26 лютого 2018 року.

Згідно п. 1.2. Договору поруки відповідальність поручителя настає в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань, передбачених Договором позики від 26 лютого 2018 р.. Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями перед Позикодавцем. При цьому поручитель відповідає перед Позикодавцем за повернення суми позики, сплату відсотків за користування позикою, сплату процентів згідно п 4.3. Договору позики від 26 лютого 2018 р., неустойки, а також покриття збитків Позикодавця, які виникли у Позикодавця внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов`язань (п. 1.3. Договору поруки).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Правові відносини щодо порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, регулюються статтею 554 Цивільного кодексу України.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених судом фактичних обставин справи у їх сукупності, дає суду підстави дійти до висновку, що відповідачі по справі, а саме позичальник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_3 зобов`язані сплатити на користь позивача суму позики у розмірі 6000,00 гривень, проценти за користування позикою за період з 26.02.2018 року по 26.02.2020 року у розмірі 6 520,86 гривень, проценти згідно з п. 4.3 Договору позики за період з 27.02.2020 року по 17.12.2020 року у розмірі 27 752,86 гривень, інфляційні втрати за період з березня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 520,95 гривень, а разом 40 794,67 гривень, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позикизадовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму позики у розмірі 6000,00 гривень, проценти за користування позикою за період з 26.02.2018 року по 26.02.2020 року у розмірі 6 520,86 гривень, проценти згідно з п. 4.3 Договору позики за період з 27.02.2020 року по 17.12.2020 року у розмірі 27 752,86 гривень, інфляційні втрати за період з березня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 520,95 гривень, а разом 40 794,67 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі по 420,40 гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 06 квітня 2021 року.

Суддя: