ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/661/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" про компенсацію витрат, пов"язаних з розглядом справи (вх. №629 від 25.01.2021)

у справі №921/661/20

за позовом Приватного підприємства "Карпатський ведмідь" (вул. Героїв УПА, 72, м. Львів)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" (вул. Крушельницької, 18 оф.703, м. Тернопіль)

про стягнення заборгованості у розмірі 175 164,85 грн (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

За участю учасників судового процесу:

від заявника/відповідача: не з"явився,

від позивача: не з"явився.

Відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Встановив:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/661/20 за позовом Приватного підприємства "Карпатський ведмідь" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" про стягнення заборгованості у розмірі 175 164,85 грн (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Ухвалою суду від 12.01.2021 позов залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

25.01.2021 ТОВ "ПРОФ БУД" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про компенсацію витрат, пов"язаних з розглядом справи, відповідно до вимог частини 5 статті 130 ГПК України (вх. №629).

Ухвалою суду від 10.02.2021 прийнято заяву ТОВ "ПРОФ БУД" про компенсацію витрат пов`язаних з розглядом справи №921/661/20 (вх. №629 від 25.01.2021) до розгляду, судове засідання призначено на 18.02.2021, яке відкладалося на 03.03.2021 та на 10.03.2021.

Представник заявника/відповідача в судове засідання 10.03.2021 не з"явився, однак надіслав до суду письмові пояснення щодо заперечення на заяву про компенсацію витрат, пов"язаних з розглядом справи (вх. № 2059 від 10.03.2021).

Представник позивача в судове засідання 10.03.2021 не з"явився, однак надіслав до суду заперечення на заяву про компенсацію витрат, пов"язаних з розглядом справи, в яких заперечує щодо заяви заявника з підстав, викладених в них (вх. № 1860 від 04.03.2021).

Розглянувши заяву, суд прийшов до наступних висновків:

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи (частина 1 статті 123 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави ( частина 1 статті 126 ГПК України).

Як визначено частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, законодавцем прямо встановлено, що з метою підтвердження розміру судових витрат, які понесено в зв`язку з розглядом справи, стороні слід подати докази в строк, визначений в ч.8 ст.129 ГПК України, а саме до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно частин 1, 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як зазначено в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 12.01.2021, представник ТОВ "ПРОФ БУД" у судовому засіданні 12.01.2021 зазначив про право заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, відповідно до вимог частини 5 статті 130 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Так, 12.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" (Клієнт) та Адвокатським об"єднанням "МОЛЕНЬ, БАГРАНЮК ТА ПАРТНЕРИ" в особі керуючого партнера Моленя Ростислава Богдановича (Адвокатське об"єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №12/09, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об"єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов"язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін (п.1.1 Договору) .

Розділами 2, 3 та 4 Договору, Сторони визначили обсяг та місце виконання доручення, повноваження адвокатського об"єднання та гонорар, умови розрахунків.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується Актом про надання правничої допомоги, з якого вбачається, що адвокатські послуги надано з дотриманням умов договору, а саме:

- зустріч та усна консультація з приводу пред"явлення позову від ПП "Карпатський ведмідь" та відкриття провадження у справі №921/661/20 (2 год),

- ознайомлення із позовною заявою ПП "Карпатський ведмідь" по судовій справі №921/661/20 та з доданими до позову документами (7 год),

- складання процесуальних документів по справі №921/661/20 відзив на позовну заяву (1 док.),

- складання процесуальних документів по справі №921/661/20 заява по застосуванню позовної давності (1 док).

- участь адвоката у судових засіданнях Господарського суду Тернопільської області по справі №921/661/20 (17.12.2020 та 12.01.2021) 2 зас.

Загальна вартість наданих послуг згідно п.4.3 Договору за домовленістю сторін складає 14 000,00 грн.

Даний Акт про надання правничої допомоги, підписаний сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб.

15 січня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" здійснено оплату у розмірі 14000,00 грн за послуги згідно Акту про надання правової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням №1344.

Отже, Договір про надання правничої допомоги №12/09 від 12.09.2018, Акт про надання правничої допомоги на суму 14 000,00 грн та платіжне доручення №1344 від 15.01.2021 на суму 14000,00 грн є належними доказами понесених відповідачем ТОВ "ПРОФ БУД" витрат на правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн, під час розгляду справи №921/661/20.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву ( вх. 8207 від 11.11.2020), поданий відповідно до вимог статей 165, 251 ГПК України та заява про застосування позовної давності (вх. №9309 від 17.12.2020).

Також, у судовому засіданні - 17.12.2020 представник відповідача - ТОВ "ПРОФ БУД" (адвокат Багранюк В.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1010207 від 11.11.2020) був присутній, про що свідчить протокол судового засідання та ухвала суду від 17.12.2020.

У судовому засіданні - 12.01.2021 представник відповідача - ТОВ "ПРОФ БУД" (адвокат Молень Р.Б. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1012256 від 12.01.2021) був присутній, про що свідчить протокол судового засідання та ухвала суду від 12.01.2021.

Аналіз статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Частиною 5 статтею 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.01.2021 позов залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України ( позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду).

Так, позов у справі №921/661/20 залишено без розгляду саме за заявою позивача ПП "Карпатський ведмідь" (вх. №9403 від 21.12.2020).

Отже, необґрунтованою дією позивача є саме звернення ПП "Карпатський ведмідь" із заявою про залишення позову без розгляду .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2020 у справі №922/1001/20.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Як зазначає Верховний Суд у постанові КГС ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За приписами частин 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Щодо заперечень позивача на заяву про компенсацію витрат, пов"язаних з розглядом справи (вх. № 1860 від 04.03.2021), у яких останній зазначає, що відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були вчинені, тоді як сам факт подання позову не є необґрунтованими діями та посилання на судову практику, а саме постанови Верховного суду у справах № 922/3787/17 від 18.06.2019 , 922/592/17 від 09.07.2019, 910/11310/18 від 25.07.2019 не приймаються судом, оскільки наведені позивачем справи не є тотожними з предметом справи № 921/661/20.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до норм статті 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони лише зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката на підставі заявленного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно частини 1, 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Слід зазначити, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті вимог в зв`язку із виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Як визначено статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати (п.3). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" про компенсацію витрат, пов"язаних з розглядом справи підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 130, 232, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Карпатський ведмідь" (вул. Героїв УПА, 72, м. Львів, код ЄДРПОУ 37073650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" (вул. Крушельницької, 18 оф.703, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 41884500) 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в якості компенсації понесених судових витрат.

3. Видати наказ стягувачеві після набрання додаткової ухвали законної сили.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" (вул. Крушельницької, 18 оф.703, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 41884500).

Боржник: Приватне підприємство "Карпатський ведмідь" (вул. Героїв УПА, 72, м. Львів, код ЄДРПОУ 37073650).

Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

Заявнику/Відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" (вул. Крушельницької, 18 оф.703, м. Тернопіль)

Позивачу: Приватному підприємству "Карпатський ведмідь" (вул. Героїв УПА, 72, м. Львів)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Ухвалу підписано "08" квітня 2021 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Я.Я. Боровець