ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2021Справа № 910/18524/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ССТ"

до Управління житлово - комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 156 039, 71 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: Барсегян М.Х.;

Від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "ССТ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління житлово - комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 156 039, 71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів підряду № 379-ГП/6030 від 06.11.2019, № 475- ГП/1020 від 18.12.2019 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву, позивачу для подачі відповіді на відзив, судове засідання призначено на 18.01.2021.

18.01.2021 судове засідання по справі № 910/18524/20 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 призначено судове засідання по справі на 15.02.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2021 надав для огляду оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 15.02.2021 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105476204891.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по розгляду справи на 01.03.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 01.03.2021 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105477271975.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/18524/20 Господарським судом міста Києва.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки в судові засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 01.03.2021 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ССТ» (далі - підрядник) та Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) було укладено два договори підряду:

- Договір підряду № 379-ГП/6030 від 06 листопада 2019 (Капітальний ремонт та проектування - забезпечення реалізації громадського проекту № 539 «Безпечні тротуари «Турецького містечка» (ДНЗ «Золотий Ключик», ДНЗ №63 гімназія «Міленіум» № 318)», Безпечні тротуари «Турецького містечка» (ДНЗ «Золотий Ключик», ДНЗ №63 гімназія «Міленіум №318)»;

- Договір підряду № 475-ГП/1020 від 18 грудня 2019 (Капітальний ремонт-забезпечення реалізації громадського проекту № 667 «Благоустрій території» у СШ ІІ-ІІІ ступенів № 159 за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Генерала Тупікова, 22»).

Строк виконання робіт визначений наступний: початок робіт - з моменту укладення Договору, закінчення робіт - 31 грудня 2019 (п. 2.1 договорів).

Відповідно до п.3.2 договору № 379-ГП/6030 договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 714 641,67 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч шістсот сорок одна гривня 67 копійок), крім того ПДВ 20% - 142 928,33 грн. (сто сорок дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім гривень 33 копійки), всього 857 570,00 грі (вісімсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень 00 копійок) включаючи витрати на відшкодування експертизи кошторисної документації згідні Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво (ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013, Додаток Е).

Згідно з п. 3.2 договору № 475-ГП/1020 договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм ДСТУ та становить 49733.11 (Сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять три грив 11 копійок.), ПДВ 20% 9 9 46.62 (Дев`ять тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 62 копійки.), разом сума - 59 679.73 гривень (П`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень 73 копійки), включаючи витрати на відшкодування експертизи кошторисної документації згідно Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації будівництво (ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013, Додаток Е).

Роботи за договорами фінансуються за рахунок коштів державного бюджету міста Києва за 2019 рік (п. 3.6 договорів).

Замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі Довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В та акта витрат на проведення експертизи кошторисної документації не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів після надходження коштів на вказані цілі на реєстраційний рахунок замовника (п. 3.9 договорів).

Як встановлено п. 5.2 договорів здача-приймання виконаних робіт по об`єкту оформляється актом приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ -2В з відомістю ресурсів підписаними уповноваженими представниками сторін та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ-3 в 4 (чотирьох) примірниках.

Підрядник надає акт на перевірку до визначеної замовником спеціалізованої організації (далі - служба технічного нагляду) для здійснення технічного нагляду і контролю за проведенням, якістю, вартістю та обсягом виконання робіт (п.5.3 договорів).

Служба технічного нагляду протягом 5 робочих днів з дня отримання актів підписує його, виходячи з реально виконаних робіт та надає підряднику для подальшого погодження з балансоутримувачем об`єкту - закладу освіти (п. 5.4 договорів).

Згідно п. 6.2.2 договорів замовник зобов`язаний після підписання актів оплатити виконані роботи.

У випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов`язань за кожний день прострочки (п.7. 1 договорів).

21.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ССТ» та Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації укладено додаткову угоду до договору № 379-ГП/6030 від 06.11.2019.

Щодо взаємовідносин між сторонами по договору № 379-ГП/6030 від 06.11.2019.

Позивачем на виконання умов договору виконано наступні роботи, що підтверджується підписаними без зауважень актами приймання виконаних будівельних робіт

та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а саме:

- Актом № 379-ГП/6030/1 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. на загальну суму 85 777, 96 грн;

- Актом № 379-ГП/6030/2 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. на загальну суму 177 991, 24 грн;

- Актом № 379-ГП/60030/3 від 24.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. на загальну суму 490 600,82 грн;

- Актом від 24.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт грудень 2019 на загальну суму 70 439, 98 грн.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2019 від 24.12. 2019 вартість виконаних підрядником робіт склала 824 810,00 грн.

Окрім цього, підрядник передав замовнику згідно видаткової накладної № РН- 0000001 від 24.12.2019 проектно - вишукувальні роботи об`єкта: «Капітальний ремонт та проектування - Забезпечення реалізації громадського проекту № 539 «Безпечні тротуари «Турецького містечка» (ДНЗ «Золотий Ключик», ДНЗ №63, гімназія «Міленіум» № 318)» на загальну суму 32 760,00 грн.

Як зазначає позивач, ним виконано роботи по договору підряду № 379-ГП/6030 від 06.11.2019 на загальну суму 857 570, 00 грн.

Відповідачем частково оплачено вартість виконаних робіт, а саме:

- 26 грудня 2019 сплачено 85 777,96 грн;

- 26 грудня 2019 сплачено 177 991,24 грн;

- 27 грудня 2019 сплачено 490 600,82 грн.

Оплати підтверджуються виписками по банківському рахунку позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Отже, за твердженнями позивача, заборгованість відповідача за договором підряду № 379-ГП/6030 від 06.11.2019 складає 103 199, 98 грн.

Щодо взаємовідносин між сторонами по договору № 475-ГП/1020 від 18.12.2019.

Як вказує позивач в позовній заяві за Договором підряду № 475-ГП/1020 ним виконано роботи на загальну суму 52 839, 73 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 на суму 52 839, 73 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 р на загальну суму 52 839, 73 грн, копії яких долучено до матеріалів справи.

За доводами позивача, відповідач не здійснив жодного платежу щодо оплати вартості виконаних робіт за договором № 475-ГП/1020 від 18.12.2019, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за договором підряду № 479-ГП/1020 складає 52 839, 73 грн.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що ним виконано взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами підряду, проте, відповідач порушив виконання умов договорів підряду в частини повної та своєчасної оплати, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі у сумі 156 039, 71 грн.

Крім того, позивач зазначає, що в матеріалах справи № 910/18524/20 наявні акти звірки взаєморозрахунків за період з 08.08.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 по 10.11.2020, в яких сторони погодили, що заборгованість становить 156 039, 71 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст.852 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (за змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.853 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.ч.1, 3 ст.858 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ст.878 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.ч.1, 2 ст.884 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов укладених між сторонами договорів позивачем були виконані роботи за договором підряду № 379-ГП/6030 від 06.11.2019 на загальну суму 857 570, 00 грн. та за договором № 475-ГП/1020 від 18.12.2019 на суму 52 839, 73 грн.

Відповідачем частково сплачено вартість виконаних робіт у розмірі 754 370, 02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акти приймання виконаних будівельних робіт підписані як зі сторони підрядника так зі сторони замовника. Заперечення замовника щодо виду та обсягів виконаних робіт матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку, що позивачем виконано свій обов`язок по договору.

Враховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у повному обсязі, суд дійшов висновку, що сума у розмірі 156 039, 71 грн має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ССТ" задовольнити.

2. Стягнути з Управління житлово - комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, Проспект Повітрофлотський, буд. 41; код ЄДРПОУ 37485401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ССТ" (03169, м. Київ, провулок Московський, буд. 2 Б; код ЄДРПОУ 42982459) заборгованість у розмірі 156 039 (сто п`ятдесят шість тисяч тридцять дев`ять) грн 71 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 340 (дві тисячі триста сорок) грн 60 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.04.2021.

Суддя М.Є.Літвінова