ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/172/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 (суддя Новікова Р.Г.) у справі

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" м. Дніпро

про стягнення збитків в розмірі 35043434,55 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 у даній справі відмовлено в задоволенні заяви в.о. керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №904/172/21.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована посиланням на те, що твердження прокурора про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Прокурор не надав належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

Аргументуючи апеляційну скаргу, скаржник вказує, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, прокурор обґрунтував причини звернення з такою заявою та надав докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Так, до заяви прокурором додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241020070, з якої вбачається, що у відповідача відсутнє зареєстроване за ним нерухоме майно, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення значної суми, завданих збитків. Крім того, додано лист Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, з якого вбачається, що за спірними договорами бюджетні кошти перераховані ТОВ "Майстер-Буд" у повному обсязі, однак фактично готовність об`єкта не перевищує 20-25%. Більша частина отриманих коштів службовими особами ТОВ "Майстер-Буд" була перерахована на рахунки підприємств, в діяльності яких вбачаються ознаки фіктивності.

За фактом того, що посадові особи ТОВ "Майстер-Буд", отримавши бюджетні кошти під час виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції будівлі комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" від Департаменту комунального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації та діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, перерахувавши вказані бюджетні кошти на підприємства в діяльності яких вбачаються ознаки фіктивності з метою подальшої конвертації безготівкових коштів у готівку шляхом здійснення безтоварних операцій із вказаними підприємствами, внесено відомості до ЄРДР за №12020040030001837, яке об`єднано з кримінальним провадженням №42018041440000238, а у подальшому виділено у кримінальне провадження №12020040030002168, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Враховуючи характер спірних правовідносин, розмір суми заявленої до стягнення, майновий стан відповідача - відсутність зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна, перерахування відповідачем бюджетних коштів на рахунки підприємств, в діяльності яких вбачаються ознаки фіктивності, скаржник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

2.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачаються лише твердження прокурора про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, що не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що прокурор не надав належних та допустимих доказів, з якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі заявник намагається акцентувати увагу суду на начебто вже доведені факти причинених збитків Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації з боку ТОВ "Майстер-Буд", що спростовується навіть позивачем у справі - Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021, призначено справу до розгляду на 09.03.2021.

У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Кузнецова В.О. на лікарняному, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розгляд справи, призначеної на 09.03.2021 не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Мороза В.Ф. (для вирішення питання про призначення справи до розгляду).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2021 для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2021 призначено справу до розгляду на 06.04.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.04.2021, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зміну судді Мороза В.Ф. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

06.04.2021 у судове засідання з`явилися учасники справи, які надали відповідні пояснення.

06.04.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Дніпропетровська місцева прокуратура №3 звернулась в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" з позовом про стягнення збитків в розмірі 35043434,55 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на заподіяння відповідачем збитків внаслідок неналежного виконання умов договорів №01/01-6 від 04.01.2016 (зі змінами і доповненнями), №546/10-18 від 29.10.2018 (із змінами та доповненнями), укладених між Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" (генпідрядник).

Прокурор стверджує, що під час виконання ТОВ "Майстер-Буд" будівельних робіт по реконструкції будівлі комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ (І черга) порушено умови договорів щодо забезпечення якості виконуваних будівельних робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації, державних стандартів, норм та правил.

Як вказано у позові, Слідчим відділом Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42018041440000238 від 03.12.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, проводилась комплексна будівельно-технічна експертиза та судова економічна експертиза за фактом виконаних ремонтно-будівельних робіт не в повному об`ємі на реконструйованій будівлі КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" в комплексі забудови пл.Соборна (Жовтнева), 14, м. Дніпро (Дніпропетровськ) (І черга).

Прокурор вказує, що Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації протягом періоду з 25.02.2016 по 27.12.2017 безпідставно перераховано ТОВ "Майстер-Буд" 34845827, 52 грн за фактично невиконані будівельні роботи по об`єкту "Реконструкція будівлі Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" в комплексі забудови пл.Жовтнева, 14, м.Дніпропетровськ (І черга)" згідно договору №01/01-6 від 04.01.2016. На підтвердження цього прокурор посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи №9-20 від 30.04.2020, висновок судової економічної експертизи №48-20 від 17.12.2020.

Згідно з пунктом 2 розпорядження Голови обласної державної адміністрації №Р-692/0/3-17 від 28.12.2017 Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації перейменоване у Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У позові також зазначено, що Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації протягом періоду з 29.10.2018 по 14.06.2019 безпідставно перераховано ТОВ "Майстер-Буд" 197 607,03 грн за фактично невиконані будівельні роботи по об`єкту "Реконструкція будівлі Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" в комплексі забудови пл. Жовтнева, 14, м. Дніпропетровськ (І черга) (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) згідно договору №546/10-18 від 29.10.2018. На підтвердження цього прокурор посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи №9-20 від 30.04.2020, висновок судової економічної експертизи №48-20 від 17.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2021 позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.02.2021.

22.01.2021 на адресу господарського суду надійшла заява в.о. керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд", які знаходяться в банківських установах на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд", але не більше 35 570 221,07 грн, інформація про які буде виявлена органами Державної виконавчої служби в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Згідно викладених у заяві пояснень, сума 35 570 221,07 грн складається з суми збитків в розмірі 35 043 434,55 грн, витрат зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 525 651,52 грн та подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 135,00 грн.

Заява про забезпечення позову мотивована посиланням на можливість протягом судового розгляду справи вжиття відповідачем заходів з метою уникнення виконання рішення суду у разі задоволення позову; відсутність зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; значний розмір збитків.

Також прокурор зазначає, що згідно листа Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 30.11.2018 більша частина отриманих коштів службовими особами ТОВ "Майстер-Буд" була перерахована на рахунки підприємств, в діяльності яких вбачаються ознаки фіктивності, які в подальшому переведені у "тіньовий" сектор економіки. За цим фактом внесено відомості до ЄРДР за №12020040030001837, яке об`єднано з кримінальним провадженням №42018041440000238, а у подальшому виділено у кримінальне провадження №12020040030002168. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Крім того, прокурор повідомив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову, оскільки немає достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачу можуть бути спричинені збитки.

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до вимог частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

До заяви про забезпечення позову прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, подана прокурором заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

Посилання прокурора на перерахування службовими особами ТОВ "Майстер-Буд" отриманих бюджетних коштів на рахунки підприємств, в діяльності яких вбачаються ознаки фіктивності, не є тими обставинами, які б могли свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки є припущеннями, не підтвердженими належними доказами. Вказані обставини є предметом досудового розслідування, обвинувальний вирок в кримінальному провадженні, який набрав законної сили - відсутній.

Твердження прокурора щодо значної суми заявлених позовних вимог до відповідача також не свідчить про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки прокурором належними і допустимими доказами в розумінні приписів ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів забезпечення. Заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб та ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду, у разі його невжиття.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

За приписами п.4 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.

Отже, постанова апеляційного господарського суду, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 у справі №904/172/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку

Постанова складена у повному обсязі 08.04.2021.

Головуючий В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

В.Ф.Мороз