Справа № 296/11843/19

2/296/1363/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

"03" березня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомир в складі:

головуючого - судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним Державний акт на право власності на землю, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0582 га по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №128 від 23.02.1995.

В обгрунтування позову зазначила, що вона є власником 19/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 ; власником сусіднього домоволодіння, АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 . Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №128 від 23.02.1995 останньому надано дозвіл на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0,0582 га за вказаною адресою та видано Державний акт на право власності на землю. Вищевказане рішення було прийнято на підставі Акту встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, який позивач не підписувала. Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 05.10.2018 цей Акт та Рішення визнано недійсними.

Таким чином позивач вказує, що відповідачем незаконно частково приватизовано земельну ділянку, яка належить до її домоволодіння та знаходиться на відстані 0,2 м від стіни належної їй частини будинку, що позбавляє її можливості обслуговувати свій будинок та порушує її право користуватися та розпоряджатися належною їй частиною земельної ділянки.

Ухвалою судді від 02.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.05.2020 від представника відповідача - Виконавчого комітету Житомирської міської ради- надійшов відзив, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на те, що за ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 125,126 чинного Земельного кодексу України зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0582 га з кадастровим номером 1810136600:08:014:0026 по АДРЕСА_1 та скасування Державного акту на вказану земельну ділянку не призведе до припинення права власності ОСОБА_2 щодо неї (а.с. 25-27).

03.06.2020 позивач надіслала клопотання про поновлення строку позовної давності та вказала, що «…питання правопорушення в зазначених правовідносинах є тривалим, винесено ряд судових рішень, відповідей на мої звернення до виконавчих органів влади, Департаменту земельних відносин тощо, вважаю, що строки позовної давності мною не пропущені, а якщо пропущені, то з поважних причин», тому просила поновити та продовжити строки позовної давності (а.с. 106).

Від позивача 04.06.2020 надійшла заява на відзив, в якому вказала, що відзив відповідача виконавчого комітету Житомирської міської ради не відповідає фактичним матеріалам справи (а.с. 99-103).

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути без її участі та не заперечувала проти винесення заочного рішення (а.с. 127).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду (а.с.124).

Представник Виконавчого комітету Житомирської міської ради в судове засідання також не з`явилася, була повідомлена про розгляд справи належним чином.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доцільність задоволення позовних вимог позивача.

Судом встановлено, що позивач є власником 19/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 є власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №128 від 23.02.1995 відповідачу надано дозвіл на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0,0582 га при вказаному домоволодінні та на підставі цього рішення видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЖТ №045569 від 19 квітня 1995 року, що розташована в АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що вказане рішення було прийнято з урахуванням Акту встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 25.01.1995, проте цей акт вона не підписувала.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 05.10.2018 визнано недійсними акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі та рішення Житомирської міської ради №128 від 23.02.1995 (а.с. 12).

Відповідно до ст. 216 ч. 1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 152 ч. 2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частина 3 вказаної статті визначає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 155 ч. 1 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в абз. 2 п 2 Постанови від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» виходячи з положень статей 8, 124 Конституції ( 254к/96-ВР ), статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (далі - ЗК), глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦК), статті 15 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (далі - ЦПК), статті 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) судам (підсудні) справи за заявами, зокрема: { Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 ( v0002700-10 ) від 19.03.2010 } - з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видаюєся на підставі відповідого рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визначатися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку - відповідний правовий висновок викладено в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 01.07.2015, справа № 6/319цс15.

Враховуючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу, яке, в свою чергу, визнано судом недійсним, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову та задовольняє його.

Також суд стягує з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 21 ЦК України, ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії І-ЖТ №045569 від 19 квітня 1995 року на право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , який виданий ОСОБА_2 на підставі рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №128 від 23.02.1995.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Позивач:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ 04053625, місцезнаходження: 10014, м.Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2.