Єдиний унікальний номер № 616/553/20

Провадження № 2/616/36/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„02" квітня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.,

Справа № 616/553/20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 в якій просить визначити йому додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька - ОСОБА_5 .

Позивач в обґрунтування позовної заяви вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , який на дату смерті проживав у с. Федорівка, Великобурлуцького району, Харківської області. Після його смерті відкрилась спадщина за законом на 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , на 1/2 частку земельної ділянки, площею 4,4153 га, кадастровий номер 6321485000:02:000:0544, 1/2 частку земельної ділянки площею 4,4154 га, яка фактично складається з двох земельних ділянок: площею 2,2763 га, кадастровий номер 6321485000:02:000:0543; площею 2,1391 га, кадастровий номер 6321485000:02:000:0545; 1/2 частка грошового вкладу, що зберігається на рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10020/0395 смт. Великий Бурлук, Великобурлуцького району, Харківської області, у філії - ХОУ АТ «Державний ощадний банк України». Зазначене спадкове майно належало на праві власності бабусі та матері батька позивача ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На дату смерті ОСОБА_6 її син, а батько позивача ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований з матір`ю, а тому фактично прийняв спадщину хоча й не оформив в нотаріальному порядку. Мати позивача ОСОБА_7 розірвала шлюб із батьком позивача у 2002 році. З того часу позивач проживав разом з матір`ю в м. Харкові, а тому, враховуючи юний вік та тяжке матеріальне становище, у нього була відсутня можливість тісно спілкуватись із батьком та обговорювати питання спадкування. У квітні 2020 року йому зателефонувала нотаріус та повідомила про необхідність подати заяву про прийняття спадку, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , після чого позивач негайно звернувся до Великобурлуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому в цьому питання було відмовлено з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Також нотаріус повідомила позивача про те, що його сестра ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини, а тому після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 309/2019. За викладених обставин позивач просить визнати причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_8 надала клопотання в якому просила розглядати справу без участі позивача та його представника, вказавши, що позовні вимоги підтримують повністю та не заперечують проти заочного розгляду справи (а.с.122)

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання вп`яте не з`явилась з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином була повідомлена про розгляд справи, на її адресу були направлені судові повістки, які отримані, про що свідчать відмітки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.59,107,112,117,121). Клопотань та заяв від ОСОБА_4 на адресу суду не надходило.

Відповідно до пп.2, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02 квітня 2021 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 24 постанови "Про практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10).

Як убачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 у віці 45 років, про що в Книзі реєстрації смертей 25 серпня 2016 року зроблено відповідний актовий запис за № 13, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з:

- 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.79);

- 1/2 частки земельної ділянки, площею 4,4153 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321485000:02:000:0544, яка розташована на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, відповідно до Державного акта серія Р1 № 717408 (а.с.90);

- 1/2 частки земельної ділянки, площею 4,4154 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, яка фактично складається з двох земельних ділянок: площею 2,1391 га - кадастровий номер 6321485000:02:000:0545, площею 2,2763 га - кадастровий номер 6321485000:02:000:0543, Державний акт Р1 №716984 (а.с.83) та належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , спадкоємцем якої на 1/2 частку спадкового майна був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину фактично (постійно проживали за однією адресою), але не оформив своїх спадкових прав.

Відповідно до довідки від 17 вересня 2020 року за вих. № 321, виданої виконкомом Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_6 постійно проживала і була зареєстрована в квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті був зареєстрований і проживав її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).

Згідно з довідкою від 20 березня 2020 року за вих. № 161, виданої виконкомом Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті проживав один (а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 батьком якого є ОСОБА_5 (а.с.12). Із даного документа вбачається, що позивач є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

У встановлений законом строк ОСОБА_3 не подав до Великобурлуцької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки він, після розірвання шлюбу між батьками у 2002 році, проживав разом з матір`ю в м. Харкові, а тому, враховуючи юний вік та тяжке матеріальне становище у вказаної родини, була відсутня можливість тісно спілкуватись із батьком та обговорювати питання спадкування. Про наявність спадку дізнався у квітні 2020 року, оскільки йому зателефонувала нотаріус та повідомила про необхідність подати заяву про прийняття спадку, що відкрилась після смерті батька.

ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, після померлого батька ОСОБА_5 спадкового майна, яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки земельної ділянки, площею 4,4153 га.; 1/2 частки земельної ділянки, площею 4,4154 га та належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , спадкоємцем якої на 1/2 частку спадкового майна був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину фактично (постійно проживали за однією адресою), проте постановою державного нотаріуса Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області йому було відмовлено в прийнятті спадщини, оскільки ОСОБА_3 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.17).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Суд повинен поряд із застосуванням норм матеріального права керуватись нормами процесуального права (ст.ст. 263, 265 ЦПК України).

Частиною 1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ст.4 ЦПК України - кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки на даний час заяв про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє право на спадкування не може.

Обставини, на які посилається позивач, як на підстави пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 заслуговують на увагу, оскільки позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , він був необізнаний про наявність спадщини до квітня 2020 року у зв`язку з тим, що після розлучення у 2002 році його батьків (на момент розлучення батьків ОСОБА_3 виповнилось лише вісім років), весь час позивач проживав разом з матір`ю у м. Харкові. Про спадщину дізнався після дзвінка та повідомлення про це державним нотаріусом. Перелічені вище обставини свідчать про наявність об`єктивних перешкод для звернення позивача із відповідною заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк та на думку суду є поважними причинами. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано.

Отже, надані до суду докази в їх сукупності підтверджують доводи позивача про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п.п.2,6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

З урахуванням вищенаведених вимог закону, визначення додаткового строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини буде відповідати загальним засадам цивільного законодавства, визначених у ст.3 ЦК України. Позивач ОСОБА_3 із поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає необхідним визначити позивачеві додатково шістдесят днів для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після батька - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка Великобурлуцького району Харківської області.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, ч.3 ст.1272 ЦК України районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю м. Харків, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 додатковий строк у 60 (шістдесят) днів з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Харків, ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 09 лютого 2011 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 квітня 2021 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ