Справа № 761/10205/21

Провадження № 3/761/3451/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працює Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління по роботі з персоналом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, 10.07.2019 о 02:01 несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління по роботі з персоналом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 даного Закону, 28.02.2019 припинивши виконання функцій держави, 01.06.2020 о 19:27 несвоєчасно без поважних причин подала в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненні правопорушень та пояснила, що у зв`язку із перебуванням у декретній відпустці вона забула про необхідність подання декларацій.

Прокурор уважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення пов`язаного із корупцією.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , думку прокурора щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, відповідно до витягу з наказу Офісу великих платників податків ДПС від 08.01.2019 № 28-о ОСОБА_1 , з 08.01.2019 переведено на посаду головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління по роботі з персоналом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про Запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У відповідності до статті 1 вказаного Закону суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, встановлено, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління по роботі з персоналом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка відноситься до категорії «В» посад державної служби являється суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», як на державного службовця.

28.02.2019 ОСОБА_1 була ознайомлена із попередженням про обмеження, щодо використання службових повноважень чи свого становища; щодо одержання подарунків; щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; обмежень після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування; щодо спільної роботи близьких осіб; щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; щодо відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22.02.2019 № 190-о ОСОБА_1 , з 28.02.2019 звільнено з посади головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління до роботі з персоналом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за угодою сторін, п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 86 Закону України «Про державну службу».

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Частиною 1 статті 45 даного Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та додається особисто суб`єктом декларування на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого Рішенням Національного агентства №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік за період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Отже, встановлено, що ОСОБА_1 , 28.02.2019 припинивши діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язана до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року, подавати в установленому частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік (після звільнення), лише 01.06.2020 о 19 год. 27 хв., а отже не своєчасно.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого Рішенням Національного агентства №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за№ 959/29089, декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік за період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Отже, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, у 2019 році була зобов`язана подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2018 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру до 1 квітня.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2018 рік, лише 10.07.2019 о 02 год. 01 хв., а отже не своєчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 даного Закону, 28.02.2019 фактично припинивши виконання функцій держави, 01.06.2020 несвоєчасно без поважних причин подала декларацію суб`єкта декларування, який припинив діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік (після звільнення), а також щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.

У зв`язку із зазначеним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність особи за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Разом з тим, зважаючи на те, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, враховуючи, що остання перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною, не є посадовцем високого рангу, при цьому, в результаті вчинення даного правопорушення суттєвих негативних наслідків не настало, оскільки ОСОБА_1 хоча із запізненням в один день, однак подала щорічну декларацію за 2018 рік та декларацію після звільнення і сукупність всіх цих обставин, на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого останньою правопорушення, а тому в даному випадку суд вважає за необхідне звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись ст..22, 40-1, ч.1 ст.172-6, 221, 279-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про запобігання корупції»,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП закрити, на підставі ст.22 у зв`язку з малозначністю оголосивши їй усне зауваження.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суду м. Києва.

Суддя: