Справа № 195/1577/20

2/195/46/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

30.03.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Музичук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину

Представник позивача обґрунтовує вимоги позивача тим, що позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з питанням оформлення спадкових прав на земельну ділянку, площею 6,100 га, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 003831, номер запису про право власності: 2152517, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 135395612254.

Під час здійснення перевірки за даними Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори, інформаційна довідка № 61137283 від 31.07.2020 року) виявлено наявність спадкового договору (набувач, відповідач по справі - ОСОБА_2 ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Є.В. від 24 жовтня 2013 року, за реєстровим № 5126. Предметом договору є вищевказана земельна ділянка площею 6,100 га. Відповідно приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є.В. здійснено державну реєстрацію обтяжень даної земельної ділянки на підставі укладення між сторонами спадкового договору.

Приватний нотаріус за вих. № Д-11/02-17 від 15.09.2020 року надав роз`яснення, в якому зазначив вказані обставини та визначив, що за таких підстав оформити спадкові права позивача не вбачається можливим.

Представник позивача зазначає, що договір спадкування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладений між сторонами, фактично був спрямований на відчуження земельної ділянки, а це порушує публічний порядок держави, оскільки посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема об`єкт права власності українського народу - землю, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, тому такий суперечить закону, тобто є нікчемним.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, при цьому подав «заперечення проти позову», просить у задоволенні позовних вимог відмовити, в зв`язку з безпідставністю, а у разі визнання спадкового договору недійсним, просить стягнути з позивача на свою користь 170600 грн., що є вартістю 20 тон пшениці, переданих ОСОБА_4 відповідно до спадкового договору, мотивуючи наступним.

24.10.2013 між ОСОБА_4 , яка була власником земельної ділянки, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення, та ОСОБА_2 укладено спадковий договір, відповідно до якого відповідач зобов`язався виконати розпорядження позивача, що передбачались спадковим договором, а у разі смерті відчужувача ОСОБА_2 набуває право власності на нерухоме майно, що є предметом спадкового договору земельну ділянку, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024.

На виконання вказівки позивача та п.3.3.1 спадкового договору відповідач передав у власність позивача 20 тон пшениці, що підтверджується Актом приймання передачі до Спадкового договору від 24.10.2013.

Відповідач також зазначає, що оскільки ОСОБА_4 на підставі оскаржуваного спадкового договору від 24.10.2013, який як зазначає позивач є нікчемним, отримала у власність від ОСОБА_2 20 тон пшениці, що підтверджується актом прийому передачі до Спадкового договору, отже застосуванню підлягають наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме витребування від позивача на користь відповідача вартості 20 тон пшениці за цінами які існують на момент відшкодування.

Також вважає, що позивач намагається вступити у спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_4 , то й сплачувати по боргам має саме позивач.

Позивач повинен повернути відповідачу вартість 20 тон пшениці по цінам, що діють на момент відшкодування.

Третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуРудкевич Є.В. судове засідання не з`явився, але подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з питанням оформлення спадкових прав на земельну ділянку, площею 6,100 га, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 003831, номер запису про право власності: 2152517, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 135395612254.

Під час здійснення перевірки за даними Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори, інформаційна довідка № 61137283 від 31.07.2020 року) (а.с.10 на звороті) виявлено наявність спадкового договору (набувач, відповідач по справі - ОСОБА_2 ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Є.В. від 24 жовтня 2013 року, за реєстровим № 5126. Предметом договору є зазначена земельна ділянка площею 6,100 га, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області. Відповідно приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є. В. здійснено державну реєстрацію обтяжень даної земельної ділянки на підставі укладення між сторонами спадкового договору.

Приватний нотаріус за вих. № Д-11/02-17 від 15.09.2020 року надав роз`яснення, в якому зазначив вказані обставини та визначив, що за таких підстав оформити спадкові права позивача не вбачається можливим.

Крім того, з письмового повідомлення приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Рудого М.Є. від 05.02.2021 № 16/02-14 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 63447837 від 05.02.2021 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа № 56/2020, копія якої направлена на адресу суду і знаходиться в матеріалах справи (а.с.32-56), в тому числі в даній копії спадкової справи знаходиться спадковий договір від 24.10.2013 р., який є предметом даного позову (а.с.51-52).

З копії спадкової справи суд вбачає, що до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , зверталася лише її мати ОСОБА_1 , яка є позивачем у даній справі. Спадкова справа містить також Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису № 00026348042 від 15.05.2020 (а.с.37-39), де зазначено, що ОСОБА_5 зареєструвала шлюб 24.01.1987 року та змінила після реєстрації шлюбу прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». 20.02.2007 р. шлюб було розірвано. Крім того, спадкова справа містить свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_1 (а.с.40), де зазначено, що ОСОБА_4 25.04.2017 року змінила ім`я, при цьому прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: « ОСОБА_5 ».

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом ДРАЦС по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, вбачається, що спадкодавець ОСОБА_5 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Державна реєстрація обтяження підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав за номером інформаційної довідки: 226254799 від 30.09.2020 року (а.с.10).

Спадковий договір щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладений між сторонами, фактично був спрямований на відчуження земельної ділянки, а це порушує публічний порядок держави, оскільки посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема об`єкт права власності українського народу - землю, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, тому такий суперечить закону, тобто є нікчемним.

У відповідності до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 ЦК України.

Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень пункту 15 Перехідних положень ЗК України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила для спадкування.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 648/3671/16-ц (провадження № 61-451св18), від 19 березня 2020 року у справі № 692/86/19 (провадження № 61-311св20).

Оспорюваний спадковий договір, як правочин пов`язаний з відчуженням земель сільськогосподарського призначення, укладено сторонами всупереч положенням положень пункту 15 Перехідних положень ЗК України в редакції, на час виникнення спірних правовідносин, тому він є таким, що порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, то порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини, якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Визнання нікчемного правочину недійсним законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону (стаття 215 ЦК України).

Зазначені висновки, щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду: від 20 травня 2020 року, справа № 629/3502/16-ц/ провадження № 61-39405св18; від 19 лютого 2020 року, справа № 171/1447/18/ провадження № 61-16213св19.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на наведене, спадковий договір, який укладений сторонами під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв) щодо передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону (нікчемним).

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме п. 1 ч. 2 статті 27: «Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Що стосується тверджень відповідача в своїх запереченнях щодо стягнення з позивача 170 600 грн., що є вартістю 20 тон пшениці, переданих ОСОБА_4 відповідно до спадкового договору у разі визнання спадкового договору недійсним, суд вважає по-перше, передчасною таку вимогу, і по-друге, позовні вимоги викладаються не в запереченнях, а у позовних заявах згідно діючого законодавства. Крім того, відповідачем подано до суду заперечення всупереч ст. 178 ЦПК України, оскільки до суду подають відзиви на позов, які повинні бути направлені відповідачем на адресу позивача, а також до доказу додаються документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. В даному випадку докази щодо направлення відзиву відсутні. Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. В даному випадку подано заперечення проти позову з порушенням вказаного строку.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідност. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 247, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого: АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович ( АДРЕСА_3 ) про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину задовольнити.

Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме спадкового договору від24 жовтня 2013року, укладеного між ОСОБА_6 (на момент укладення правочину за дошлюбним прізвищем - « ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 5126.

Одночасно припинитиобтяження, зареєстроване відповідно до законодавства,на відчуження земельної ділянки площею 6,100 га, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, накладене24 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстроване в реєстрі за № 3040479.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Згідно ч 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 07.04.2021 року.

Суддя: Л. А. Кондус