Провадження № 2/317/78/2021

Справа № 317/2217/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі Герман Н.П.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Корицький Євген Давидович, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Корицький Євген Давидович, про визнання заповіту недійсним.

В позовній заяві, яку було уточнено в ході підготовчого провадження зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_5 , актовий запис № 101. Після його смерті відкрилась спадщина на: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 10,69 га., кадастровий номер 2322181300:01:002:0021 на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

17.12.2019 в день виписки батька, який страждав на злоякісне утворення підшлункової залози, з Центральної районної лікарні, до нього приїхала сестра - ОСОБА_3 , яка використавши тяжкі для батька обставини, запропонувала йому скласти заповіт на її ім`я, відповідно до якого батько заповів відповідачці земельну ділянку площею 10,69 га. З метою складання заповіту відповідачка відвезла батька до приватного нотаріуса Корицького Е.Д., з яким вона заздалегідь домовилась і який посвідчив заповіт за реєстровим номером 1047.

Отримавши заповіт на своє ім`я, відповідачка, яка обіцяла забрати батька до себе та доглядати та надавати йому матеріальну допомогу для лікування, вказані обіцянки не виконала, та батько був вимушений приїхати до позивача та її матері.

З огляду на вищевикладене позивачка вважає, що спірний заповіт був підписаний її батьком не з власної волі, а під впливом тяжких для нього обставин і на вкрай невигідних умовах, у зв`язку з чим просила суд визнати його недійсним.

Ухвалою 25.08.2020 відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_3 надала до суду відзив на первісну позовну заяву в якому зазначила, що позивачкою не надано будь-яких доказів, які б підтверджували обставини викладені в позові, щодо визнання недійсним заповіту. Вважає, що заповідальне розпорядження її брата ОСОБА_5 , посвідчене 17.12.2019 приватним нотаріусом Корицьким Є.Д. відповідає волевиявленню померлого, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачка ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив в якому зазначила про те, що відзив не містить посилання на будь-які докази, якими відповідач обґрунтовує свій відзив, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 не скористалась можливістю подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Корицький Є.Д. пояснення по справі не надав, однак в супровідному листі зазначив, що з позовом ознайомлений, при посвідченні спірного заповіту ним не було виявлено психічних вад або ознак недієздатності заповідача, просив справу розглянути без його участі.

Ухвалою суду від 28.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кадуліна І.С. позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Суду пояснили, що відповідачка пообіцяла батьку відповідачки доглядати його та оплачувати лікування, за умови складання на неї заповіту щодо земельного паю, однак не виконала взяти х обіцянок.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Василега І.М. проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, просили у позові відмовити.

Суду повідомили, що померлий не перебував в тяжких життєвих умовах, мав кілька джерел доходу. Жодної домовленості між відповідачкою та померлим не було, він діяв на власний розсуд, оскілки хотів повернути відповідачці земельну ділянку, яку заповіла їм їхня мати.

Також відповідач суду повідомила, що на час складання заповіту ОСОБА_5 не знав про те, що у нього онкологічна хвороба, оскільки йому про це, на той час, ніхто не повідомив.

За клопотанням позивача допитані свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що вона є подругою ОСОБА_5 та спілкувалась з ним напередодні смерті, також вона добре знає його доньку - ОСОБА_1 . Зазначила, що ОСОБА_5 їй розповів про те, що він вирішив переписати землю на сестру в обмін на лікування, а потім збирався повернути землю доньці. Разом зі складанням заповіту у нього та ОСОБА_3 була усна домовленість про те, що він напише заповіт в обмін на гроші, однак грошей не отримав.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що вона є тіткою позивачки, також зазначила, що ОСОБА_5 з 27.12.2019 проживав у доньки, свідок неодноразово приходила до племінниці та була з померлим в добрих стосунках. Він знав про діагноз та розумів, що йому потрібні гроші на лікування, тому вирішив зробити заповіт на сестру в обмін на гроші на лікування, однак журився через те, що він залишає доньку без грошей. На питання учасників судового розгляду повідомила, що йому нічого не заважало продати пай, заповіт ОСОБА_5 вирішив скласти самостійно.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що вона є матір`ю позивачки та колишньою дружиною померлого ОСОБА_5 . Однак зазначила, що шлюб розірвано фіктивно з метою збереження субсидій. Також зазначила, що їхня спільна з померлим донька є інвалідом з дитинства. Померлий ОСОБА_5 після проведеної 03.12.2019 операції дізнався, що у нього рак шлунку та йому потрібно проходити лікування на яке потрібні гроші. Його рідна сестра - ОСОБА_3 погодилась допомогти, він з нею домовився про те, що вона повинна буде надати йому грошові кошти в обмін на заповіт. 27.12.2019 ОСОБА_5 приїхав жити до них з донькою. Сам померлий казав, що якби не такі тяжкі обставини, то він би не написав заповіт на відповідачку. Про хворобу йому розказала свідок, оскільки його сестра це від нього приховувала.

За клопотанням відповідача допитані свідки: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що він є чоловіком відповідачки, з ОСОБА_5 у нього були добрі стосунки, вони часто бачились. Вони з дружиною їздили до с. Новопетрівка, де мешкав ОСОБА_5 . До своєї смерті у січні 2020 року ОСОБА_5 до останнього дня працював. За життя скаржився на грижу та ліг на операцію, під час якої у нього діагностували рак, однак про це йому ніхто відразу не сказав. Про заповіт свідок дізнався в кінці січня 2020 року. Земельний пай за заповіту спочатку належав матері ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , та мав бути успадкованими відповідачкою за заповітом після матері, однак померлий ОСОБА_5 все оформив на себе, а потім вирішив повернути пай своїй сестрі, для чого і склав заповіт. Домовленості щодо лікування або догляду ОСОБА_5 між ним та ОСОБА_3 не було.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що він є сусідом ОСОБА_5 по дачі у с. Новопетрівка. Після того, як ОСОБА_5 дізнався про хворобу він разом зі свідком їздили до квартири у м. Запоріжжі, приблизно 20-22 січня 2020 року, оскільки збирався переїхати з села до квартири, та вони їздили наводити там лад. З приводу будь-яких домовленостей з ОСОБА_3 свідок повідомив, що йому з цього приводу нічого невідомо, ні про які домовленості він не чув. У них з сестрою були добрі стосунки. Щодо заповіту свідку також нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що вони з ОСОБА_5 були добрі дружні стосунки та він мешкав з ним по сусідству в с. Новодніпровка. ОСОБА_5 мешкав у с. Новодніпровка майже до смерті, за 10 дні поїхав. Він мав місце роботи, отримував пенсію, мав квартиру, яку здавав в оренду, отримував гроші за оренду паю. Свідок інколи позивач у померлого гроші.

В ході розгляду справи досліджені наступні письмові докази та встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.01.2020 виданого Хортицьким районним у м. Запоріжжя ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 101.

Відповідно до довідку про причини смерті до форми № 106/о № 50, причиною смерті ОСОБА_5 є злоякісне утворення підшлункової залози.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14.07.2020 № 08-23/0540 встановлено, що ОСОБА_5 дійсно мешкав без реєстрації з грудня 2019 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.06.1990 виданого Ленінським РАЦС м. Запоріжжя встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , батьком якої є ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_10 , актовий запис № 1450.

Відповідно до копії заповіту від 17.12.2019 наданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корицьким Є.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 1047 встановлено, що ОСОБА_5 заповів ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку, площею 10,69 га., кадастровий номер 2322181300:01:002:0021 на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому ОСОБА_5 у тексті заповіту самостійно виконано напис про те, що заповіт прочитано голос, з його слів, на його прохання записано вірно.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Стаття 1247 ЦК України визначає загальні вимоги до форми заповіту, змістом частини другої якої визначається, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Тлумачення частини другої статті 1257 ЦК України свідчить, що для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що позивач не довів в ході судового розгляду належними та допустимими доказами факт перебування спадкодавця ОСОБА_5 , в момент складання заповіту в будь-якому особливому стані, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що померлий не вірно розумів значення своїх дій.

Так само суд відхиляє доводи позову, які стосуються того, що заповіт складено ОСОБА_5 під впливом тяжких обставин, а так само те, що заповіт складено на користь ОСОБА_3 під впливом обіцянки, оскільки вказані обставини не встановлені в ході розгляду справи.

Так в судовому засіданні встановлено, і це підтвердила зокрема свідок ОСОБА_10 яка є матір`ю позивача, те, що про тяжку хворобу померлий ОСОБА_5 дізнався не відразу після виписки з лікарні, а лише після того, як переїхав до будинку позивачки, від свідка ОСОБА_10 , тобто після 27.12.2019

Таким, чином на момент складання спірного заповіту, тобто 17.12.2019, ОСОБА_5 не знав про наявність у нього тяжкої хвороби, що відповідно спростовує доводи позивачки про вчинення заповіту під дією тяжких обставин.

Доводам позовної заяви в частині того, що заповіт ОСОБА_5 склав на користь ОСОБА_3 під впливом обіцянки останньої надавати померлому кошти на лікування, суд оцінює з точки зору розумного сумніву та вважає, що зазначений довід не є переконливим, оскільки померлий, як грамотна, дієздатна особа, повинен був розуміти, і йому це роз`яснювалось нотаріусом, наслідки складення заповіту, та не скористався можливістю укласти інший правочин в наслідок якого міг отримати реальні грошові кошти, в тому числі забезпечивши правочин спірною земельною ділянкою, однак не зробив цього, що на переконання суду свідчить саме про намір померлого розпорядитись нерухомим майном на випадок своєї смерті, а не будь-яку іншу мету складання заповіту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, не доведені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити через недоведеність.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Корицький Євген Давидович ( АДРЕСА_6 ), про визнання заповіту недійсним - відмовити у повному обсязі.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.04.2021.

Суддя Р.В. Мінгазов