Справа № 266/1207/21

Провадженя№ 2/266/521/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Посилаючись на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будинок від 09.04.1993 року за № НОМЕР_1 , зареєстрованого в БТІ м. Маріуполя 09.04.1993 року, за №38320. В будинку зареєстрований його син ОСОБА_2 . Однак, його син з 2016 року не проживає у будинку, не сплачує комунальні послуги за користування будинком, його майна в будинку немає, він виїхав до іншого місця проживання, його адреса невідома. Право власності на зазначений будинок відповідач немає, зобов`язань по утриманню не виконує. Крім того, він вимущений сплачувати комунальні послуги виходячи з кількості зареєстрованих осіб, хоча в дійсності відповідач не мешкає у будинку і не користується послугами комунальних служб. Вважає, що відповідач порушує його законні права як власника житла. На підставі чого, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали суду від 31.03.2021 року по справі відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу ОСОБА_2 вручено адресату та від нього на адресу суду надійшла заява в якій просив справу розглянути без його участі, з позовними вимогами згоден.

Позивачу надіслана ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи та від нього до суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутності.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8 ст.178 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння за № НОМЕР_1 від 09.04.1993 року, ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . (а.с.8).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майнавід 22.02.2021 року за №245359135 вбачається, що земельна ділянка, площею 0,039 га., за адресою: АДРЕСА_1 . (9-11).

Відповідно до акту №257 про фактичне проживання, виданного головою КСН «Черьомушки», за адресою: . АДРЕСА_1 , фактично проживає ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 - донькою, ОСОБА_5 - онукою, а ОСОБА_2 , 1986 року народження, який є сином, за данною адресою не мешкає з 2016 року. (а.с.20).

За положеннями ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не забороненого законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За положеннями ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Суд враховуючи обставини, що відповідач покинув будинок добровільно, його майна в будинку не має, він не веде з позивачем спільного господарства, залишається зареєстрованим у спірному будинку, не оплачує комунальні послуги, тим самим порушує права позивача, оскільки перешкоджає вільному володінню й розпорядженню своєю власністю, тому суд вважає можливим визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у спірному будинку.

Питання щодо стягнення з відповідача судового збору судом не вирішується, оскільки позивачем даної вимоги заявлено не було.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 12,13, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 19.11.1996 року Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 09.01.2020 року, органом 1439, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.04.2021 року.

Суддя: Д. Г. Пантелєєв