Провадження № 2/235/837/21
Справа № 235/1390/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючогосуддіХмельової С.М.
за участю секретаря судового засіданняЛебеденко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління«Покровське» про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах, працюючи електрослюсарем підземним.
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.09.2020 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Зуб Г.В. 02.09.2020 року, у позивача виникло професійне захворювання у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - пил, шум, фізичні навантаження, робоча поза, а саме: хронічний бронхіт II ст. ф. затихаючого загострення; прикореневий та нижньочасткой пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (один-два) ст. (J41.0). Хронічна попереково крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язово - тонічним та больовим синдромами (М54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легкою ступеню пониження слуху (II) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) (Н 90.3). Хронічний вірусний гепатит «С». Простий гіперметропічний астигматизм слабкого ступеня правого ока. Гіперметропія слабкого ступеня, змішаний астигматизм слабкого ступеня лівого ока. Пресбіопія.
Причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) були: пил переважно фіброгенної дії - фактична величина 15,8-223,7 мг/м3 при нормальному значенні 2-10 мг/м3. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина від 59,7 Вт до 162,9 Вт, при нормальному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) - фактична величина від 62 Вт до 124 Вт, при нормативному значенні 45-60 Вт. Виробничий шум - фактичне значення - 82-85 дБА, при нормальному значенні 80 дБА; робоча поза в нахиленому положенні більше 30° 8-34% часу зміни при нормативному значенні від 25-34% зміни; перебування у вимушеній позі 15% часу зміни, в позі «стоячи» 60% часу зміни, при нормативному значенні періодичне перебування в незручній або фіксованій позі до 25%, у вимушеній позі до 10%, у позі «стоячи» до 60% часу зміни.
Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, мені була встановлена 3 група інвалідності, 65% втрати професійної працездатності первинно безстроково.
Позивач вважає, що умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода.
Внаслідок отриманого захворювання у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, він став інвалідом. Постійно відчуває задишку при помірному фізичному навантаженні, сухий кашель, болі в грудній клітині, болі в попереку, з іррадіацією в ноги, більше в ліву; оніміння та судоми в ногах, під час незначного фізичного навантаження біль посилюється. Періодично відчуває головні болі, головокружіння, швидко втомлююся, має пітливість, відчуває загальну слабкість.
Все це разом вплинуло на його спосіб життя, на сімейний бюджет. Також він втратив нормальні життєві зв`язки і йому доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Він відчуває сором та дискомфорт під час спілкування з оточуючими через приглухуватість, кашель та задуху, обмеженість в рухах. Вищевикладені обставини негативно відбиваються на його душевному стані. Він постійно відчуває душевні страждання та переживання, з`явилося почуття тривоги, особливо з урахуванням незворотності наслідків отриманого професійного захворювання, неможливості відновлення стану здоров`я.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 70000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що заявлені вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначив, що професійні захворювання виникли внаслідок порушення відповідачем ст. 153 КЗпП України. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 153 КЗпП України працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
За весь період роботи на ПрАТ «ШУ «Покровське» позивав жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. За час перебування позивача у трудових відносинах з підприємством відповідача не зафіксоване випадків порушення технологічних регламентів виробничого процесу, порушень техніки безпеки, гігієни праці з боку адміністрації підприємства, відсутності або несправності підйомних і тягових пристроїв, що могло б сприяти виникненню або розвиненим: профзахворювання. Праця, яку виконував позивач відповідала його функціональний можливостям організму, відповідала загальній і спеціальній підготовці, навичкам та віку позивача.
Представник відповідача вказує на те, що на підприємство відповідача позивач працевлаштувався вже маючи стаж роботи в підземних умовах. Відповідно п. 12 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.09.2020 р. стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів складає 22 роки 05 місяців 15 днів. З копії трудової книжки позивача вбачається, що трудова діяльність позивача на підприємствах вугільної галузі почалася з 1992 р., коли він працевлаштувався на шахту ім. А.Г. Стаханова, тож, ще до працевлаштування на підприємство відповідача, позивач протягом 10 років працював в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на інших підприємствах вугільної промисловості України. І
Крім того, зазначає, що оформляючи трудові відносини з позивачем, згідно ст. 29 КЗпП України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці», позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я.
За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач, відповідно до ст. 7 Закоті України «Про охорону праці» користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у шахті буде піддаватися впливу шкідливих факторів.
Одночасно постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95р. звернуто увагу судів на необхідність з`ясування питання: якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяно моральну шкоду позивачеві, ступінь вини відповідача та якими доказами це підтверджується. Теж саме закріплено і в ч.3 ст.23 ЦК України, і якій йдеться, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
На думку представника відповідача, позивач знав про погіршення стану свого здоров`я, однак, при цьому продовжував працювати в умовах шкідливих факторів до 31.01.2019 року, тобто навмисно сприяв розвиненню свого професійного захворювання та збільшенню шкоди для свого здоров`я, у зв`язку з чим допустив порушення ст. 14 Закону України «Про охорону праці».
Вважає, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода (не доведено склад правопорушення в діях відповідача), наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання, а також не наведено розрахунку суми шкоди, яку він зазначає у позові.
Протиправних дій у відношенні позивача, які б знаходилися у причинному зв`язку із профзахворюванням, відповідач не вчиняв.
Таким чином, представник відповідача вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 70 000,00 грн., враховуючи обставини отримання професійного захворювання та ступінь втрати працездатності (65%), не відповідає вимогам розумності і справедливості (ст. 22 ЦК України) та практиці, що склалася в судах Донецької області.
Вимога позивача про стягнення 70 000,00 грн., як компенсації моральної шкоди з ПрАТ «ШУ «Покровське» є безпідставно завищеною, та такою, що не відповідає вимогам розумності та справедливості, якщо суд вирішить задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди, просить встановити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню із умовного розрахунку за 1% - 400 грн., тобто не більше 26 000 грн., в остаточній частині позову в задоволенні відмовити.
З огляду на зазначене, представник відповідача просить суд частково задовольнити позовну заяву, стягнути з ПрАТ «ШУ «Покровське» на користь ОСОБА_1 26000 (двадцять шість) грн., 00 коп. з утриманням обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні.
Частиною 2статті 247ЦПК Українипередбачено,що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з 05.10.2005 року по 20.05.2010 року та з 30.01.2012 року по 30.01.2019 року, вдруге був прийнятий на роботу електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, 01.08.2012 року переведений електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, 15.03.2014 року переведений електрослюсарем 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті. 30.01.2012 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.6-7).
Стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів склав 22 роки 05 місяців 15 днів, за професією 22 роки 05 місяців 15 днів, загальний стаж 25 років 06 місяців 02 дні.
Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 01 вересня 2020 року, затвердженого Т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Г.В. Зуб 02 вересня 2020 року, в пункті 17 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів пил, шум, фізичні навантаження, робоча поза.
У пункті 18 акту визначена причина виникнення професійного захворювання: пил переважно фіброгенної дії - фактична величина 15,8-223,7 мг/м3 при нормальному значенні 2-10 мг/м3. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина від 59,7 Вт до 162,9 Вт, при нормальному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) - фактична величина від 62 Вт до 124 Вт, при нормативному значенні 45-60 Вт. Виробничий шум - фактичне значення - 82-85 дБА, при нормальному значенні 80 дБА; робоча поза в нахиленому положенні більше 30° 8-34% часу зміни при нормативному значенні від 25-34% зміни; перебування у вимушеній позі 15% часу зміни, в позі «стоячи» 60% часу зміни, при нормативному значенні періодичне перебування в незручній або фіксованій позі до 25%, у вимушеній позі до 10%, у позі «стоячи» до 60% часу зміни (а.с.8-10).
В період з 17.07.2020 року по 03.08.2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Клініці професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» з діагнозом: хронічний бронхіт II ст. ф. затихаючого загострення; прикореневий та нижньочасткой пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (один-два) ст. (J41.0). Хронічна попереково крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язово - тонічним та больовим синдромами (М54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легкою ступеню пониження слуху (II) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) (Н 90.3). Супутній: Хронічний вірусний гепатит «С». Простий гіперметропічний астигматизм слабкого ступеня правого ока. Гіперметропія слабкого ступеня, змішаний астигматизм слабкого ступеня лівого ока. Пресбіопія (а.с.11).
Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 28.07.2020 року № 25/557 ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічний бронхіт II ст. ф. затихаючого загострення; прикореневий та нижньочасткой пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (один-два). Хронічна попереково крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язово - тонічним та больовим синдромами. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легкою ступеню пониження слуху (II ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 захворювання професійні, встановлені вперше (а.с.10).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги та довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.10.2020 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, причина інвалідності професійне захворювання, огляд проведено первинно, інвалідність встановлена з 22.10.2020 року довічно. Ступінь втрати працездатності у відсотках за сукупністю складає 65%. Потребує медикаментозного лікування за профзахворюваннями, санаторне курортне лікування за хронічною радикулопатією (а.с.12).
У відзиві на позов представник відповідача не заперечує того, що позивач працював на підприємстві з повним робочим днем у шахті та за час роботи отримав професійне захворювання.
Відповідно дост. 43 Конституції Українидержава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В даному випадку професійне захворювання пов`язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.
Відповідно до роз`яснень, наданими в п.13постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4зі змінами, внесенимипостановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.237-1КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1ст.153 КЗпП Українина всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаноїстатті цього Кодексупокладено на власника або уповноважений ним орган.
До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв`язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.
Вина роботодавця не відноситься до обов`язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов`язків.
Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі. Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно дорішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 рокуза наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже нема необхідності встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють моральні та фізичні страждання.
В рішенні Конституційного Суду України зазначено, що відповідно до статей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.
Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.
Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.
Статтею 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника.
Стаття 173 КЗпП України передбачає, щошкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно дост. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Також роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Суд вважає, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, що є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, довідки МСЕК, медичними документами. Сам факт ушкодження здоров`я, що призвело до втрати працездатності, свідчить про наявність моральних страждань.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках. Також, для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, визначальним є необхідність у медикаментозному та санаторному лікуванні позивача, якому для відновлення стану здоров`я потрібен певний час та грошові кошти.
Розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, а також можливості відновлення здоров`я позивача.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 45000 гривень.
Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.Частина 6ст.141 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позов надійшов до суду в березні 2021 року розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, становить 583,75 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. ст.4,5,10,12,81,89,141,223,265,279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 , у якості відшкодування моральної шкоди 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь держави судовий збір 583 (п`ятсот вісімдесят три) гривні 75 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса: АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд.1а, код ЄДРПОУ 13498562.
В судовому засіданні 01 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2021 року.
Суддя:
