ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3089/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

Секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8А)

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства" Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 4 504 877,31 грн

та

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8А)

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про визнання недійсною умови договору

за участю представників сторін:

від позивача: Хілько А.С. - ордер №1004023 від 01.09.2019 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Нікогосян О.С. довіреність № 1240 від 25.09.2020

1.Історія справи.

18.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованості у сумі 4 504 877,31 грн, з яких: 4 076 580 грн основного боргу, 334 259,30 грн пені, 31 858,21 грн інфляційних збитків, 62 179,80 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.03.2020р., залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" задоволено у повному обсязі, стягнуто Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" 4 076 580,00 грн. основного боргу, 334 259,30 грн пені, 31 858,21 грн, інфляційних збитків, 62 179,80 грн. 3% річних, 67 573,16 грн. судового збору, 28 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Прийняті судові рішення мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем належними доказами доведено невиконання грошових зобов`язань зі сторони відповідача за договором, а відповідачем вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростовано. Пунктом 4.3.1 договору визначено строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг вказівкою на умову реєстрації податкової накладної в ЄРПН, проте ця подія не може розцінюватися як така, що неминуче має настати, оскільки вона полягає у діях третьої особи, а саме - податкового органу та має характер такої обставини, що може й не настати. Посилання відповідача на те, що, оскільки реєстрація електронних накладних не відбулася у встановлені чинним законодавством порядку та строки, це унеможливлює здійснення оплату за надані послуги, судами не взято до уваги, оскільки позивач за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН несе окрему відповідальність, однак це не звільняє відповідача від здійснення оплати за фактично отримані відповідачем послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі послуг.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.08.2020р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2020р. та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020р. зі справи №916/3089/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скасовуючи попередні судові рішення і направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив наступне:

- судами не враховано, що: правомірність будь-якого правочину презюмується: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України); а в силу статті 629 названого Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами;

- відповідна умова договору, зазначена підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 цього правочину, була на час вирішення спору з даної справи попередніми судовими інстанціями обов`язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України, оскільки у справі відсутні відомості про припинення дії згаданого підпункту Договору або про визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

- не застосувавши до спірних правовідносин зазначене положення статті 204 ЦК України, попередні судові інстанції через це не з`ясували належним чином обставини і не оцінили докази, які (обставини і докази) пов`язані з настанням строку виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. У той же час від правильного визначення такого строку безпосередньо залежить результат розгляду позовних вимог у цій справі.

25.08.2020 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №916/3089/19, за результатами якого справу розподілено судді Господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 31.08.2020р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/3089/19 прийнято до свого провадження, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 23.09.2020.

23.09.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про об`єднання справи №916/3089/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення та справи №916/2660/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсною умови п.4.3.1. договору №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018 в частині обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкових накладних.

Обґрунтовуючи необхідність об`єднання зазначених справ в одне провадження, відповідач вказав на те, що вимога позивача щодо визнання недійсною умови п.4.3.1. договору №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018 є похідною від вимоги, заявленої в рамках справи №916/3089/19, оскільки умови п.4.3.1. договору безпосередньо визначають строки розрахунку за надані послуги, які, на думку Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця", не порушені відповідачем.

У судовому засіданні 23.09.2020 представник відповідача подане клопотання підтримав, представник позивача, який надав суду пояснення щодо результатів справ №280/5751/19 та №280/5750/19 та щодо реєстрації податкових накладних (т.3 а.с.98), також зазначив про доцільність об`єднання справ в одне провадження.

Враховуючи, що предметом розгляду справи №916/2660/20, яка, як встановлено судом з КП "Діловодство спеціалізованого суду", перебуває в провадженні судді Літвінова С.В., є визнання недійсною умови п.4.3.1. договору №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018р., тобто умови договору, як визначає порядок розрахунків за надані послуги, суд дійшов висновку про доцільність об`єднання справ, про що було винесено ухвалу суду, якою заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" про об`єднання справ в одне провадження задоволено, справу №916/3089/19 об`єднано в одне провадження із справою №916/2660/20, вирішено здійснювати розгляд об`єднаної справи в рамках справи №916/3089/19.

Протокольною ухвалою від 23.09.2020 судом було відкладено підготовче засідання на 21.10.2020р. о 14:15.

15.10.2020 до суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позовну заяву про визнання недійсною умови договору (т.4 а.с.1-4).

Протокольною ухвалою від 21.10.2020р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 09.11.2020р. о 14:00, про що ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" було повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

28.10.2020 до суду надійшов запит Південно-західного апеляційного господарського про надіслання на адресу суду справи №916/3089/19 у зв`язку з необхідністю розгляду заяви ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" про вирішення питання про судові витрати, розгляд якої апеляційним судом було зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020.

У зв`язку з надходженням запиту Південно-західного апеляційного господарського суду та необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою суду від 29.10.2020 провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи №916/3089/19 до Господарського суду Одеської області.

04.11.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії витягу з особистого кабінету про реєстрацію податкових накладних, який свідчить, що станом на 03.11.2020 в реєстрації спірних накладних відмовлено за рішенням комісії.

16.12.2020 матеріали справи №916/3089/19 повернуто до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 24.12.2020 провадження у справі № 916/3089/19 поновлено з 15.01.2021, призначено підготовче засідання у справі №916/3089/19 на 15.01.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 15.01.2021р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.02.2021р. о 12:15.

04.02.2021 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" надійшла заява, згідно якої останній просив суд наступні судові засідання по даній справі проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням сервісу EasyCon та повідомляє про реєстрацію в системі EasyCon із використанням електронного цифрового підпису.

Ухвалою суду від 16.02.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" за вх. №3579/21 від 04.02.2021 2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду при розгляді справи №916/3089/19 задоволено, судові засідання при розгляді справи №916/3089/19 призначено в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

В судове засідання 17.02.2021 з`явився представник позивача. Відповідач до суду не з`явився, про причини нез`явлення суд не сповістив.

Представник позивача зазначив про доцільність відкладення розгляд справи у зв`язку із нез`явленням відповідача.

Протокольною ухвалою судом було оголошено перерву при розгляді справи по суті до 03.03.2021 о 12:30. Крім того, судом було визначено резервну дату для розгляду справи, а саме 15.03.2021 о 14:00.

Враховуючи неявку представника позивача у судове засідання 03.03.2021р., судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 15.03.2021, а також визначено резервну дату для розгляду справи по суті на 17.03.2021

У судовому засіданні 15.03.2021 судом було оголошено перерву при розгляді справи по суті на 17.03.2021 об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні представник ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд обидва позови задовольнити.

Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" проти позовів заперечував з підстав, викладених у відзивах на позовні заяви, у задоволенні позовів просив суд відмовити.

2. Позиція учасників справи.

2.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік".

Щодо позову про стягнення 4 504 877,31 грн.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018 не оплатило надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 4 076 580 грн, на яку було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Посилання відповідача на виникнення обов`язку з оплати товару протягом 10 днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, враховуючи положення ст.ст.252, 530 ЦК України, суперечать законодавству, оскільки означені норми ЦК України імперативно визначають, що строк (термін) виконання зобов`язання має бути або чітко встановлений роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, датою або може визначатись подією, яка неминуче настане.

Подія є явищем об`єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб`єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (аналогічної позиції притримується і ВГСУ в Постанові 07.04.2017р. у справі №905/2680/16 та Постанові від 22.02.2017 у справі №904/5288/16).

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору щодо обов`язку замовника здійснити оплату у строк 10 календарних днів після реєстрації податкової накладної в ЄРПН не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі. Обов`язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконана в момент надіслання складеної накладної до реєстру податкових накладних, адже усі наступні дії вчиняються податковим органом, і знаходяться поза впливом постачальника.

Враховуючи положення ст. 212 ЦК України, а також висновки ВГСУ, викладені у Постанові від 07.04.2017 у справі №905/2680/16, обставина щодо оплати протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних не є відкладальною обставиною.

Щодо позову про визнання недійсною умови договору.

Нормою ч.1 ст. 212 ЦК України закріплене право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.

З аналізу положень ст. 212 ЦК України, про що також вказано в Постановах ВГСУ від 17.02.2016 у справі №910/17610/15 та від 07.04.2017 у справі №905/2680/16, слідує, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Відповідно до договору жодного обов`язку позивача та жодного права відповідача, пов`язаного з моментом реєстрації податкової накладної, не виникає.

Враховуючи, що умова договору про здійснення оплати після реєстрації податкової накладної стосується лише виникнення обов`язку замовника щодо оплати, при цьому жодним чином не обумовлює виникнення обов`язків постачальника, то така умова не може розцінюватись як відкладальна.

Надаючи оцінку встановленої Законом можливості відступу від положень актів цивільного законодавства і врегулювання своїх відносини на власний розсуд, ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" наголошує, що відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

При цьому суттю правочину з надання послуг є надання послуг та їх оплата. Таким чином, встановлені у договорі умови, згідно яких обов`язок замовника може ніколи не настати, прямо суперечать суті відносин між сторонами.

Крім того, визначені п.4.3.1. договору положення в частині в частині виникнення обов`язку оплати за послуги тільки після реєстрації податкової накладної в ЄРПН суперечать закріпленим у статті 3 ЦК України вимогам розумності, справедливості та добросовісності.

Враховуючи наведене у сукупності, а також положення ст.ст.203, 215 ЦК України, положення п. 4.3.1. договору в частині в частині виникнення обов`язку оплати за послуги тільки після реєстрації податкової накладної в ЄРПН підлягають визнанню недійсними.

2.2. Доводи Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Щодо позову про стягнення 4 504 877,31 грн.

Відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником протягом 30 календарних днів з дати надання послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послуг, які підлягають сплаті, в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних розрахунків коригування з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи, що реєстрація електронних накладних не відбулась у встановленому чинним законодавством порядку, з урахуванням положень договору, строк виконання зобов`язань відповідача з оплати фактично отриманих послуг не настав, оскільки оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Щодо позову про визнання недійсною умови договору.

Договір №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018 було укладено за процедурою відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", тобто саме позивачем було подано тендерну пропозицію та запропоновано проект договору.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем відповідно до положень Закону до Антимонопольного комітету України відповідної закупівлі, а також доказів звернення до відповідача з вимогами про внесення змін до договору.

Матеріали справи не містять доказів недотримання сторонами під час укладання правочину вимог ст.203 Цивільного кодексу України, а позивачем не доведено наявність порушень вимог чинного законодавства, що можуть бути підставами для визнання умови п.4.3.1. договору в частині обов`язку оплати виконаних робіт не раніше реєстрації податкової накладної недійсною.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

14.09.2018 на основі пропозиції конкурсних торгів, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки поданих тендерних пропозицій, між ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (замовник) та ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Квік-2006" (правонаступником якого є ТОВ "Машинобудівний завод "Квік") (виконавець) було укладено договір на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів №ОД/Т-18-896/НЮ (т.1 а.с.15-18), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів, переданих замовником, в обсягах та переліком, зазначених у додатку №1, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (п.1.1. договору).

У відповідності до положень розділу 3 до обов`язків виконавця належить: надати послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів, відповідно до типу обладнання, з терміном знаходження лінійного обладнання локомотивів в ремонті не більше 60 календарних днів з дати подачі його в ремонт; в свою чергу до обов`язків замовника належить серед іншого: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом прийому-передачі лінійного обладнання локомотивів з ремонту підписаного виконавцем та замовником.

Згідно п. 4.3. договору розрахунок за ремонт лінійного обладнання локомотивів проводиться замовником у наступному порядку:

- розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником протягом 30 календарних днів з дати надання послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послуг які підлягають сплаті в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних розрахунків коригування з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п.4.3.1 договору);

- днем надання послуг вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту приймання-передачі лінійного обладнання локомотивів з ремонту та надання рахунків на оплату, з обов`язковим наданням акту прийому-передачі лінійного обладнання локомотивів з ремонту, остаточної дефектної відомості, калькуляції фактично виконаного обсягу ремонту обладнання локомотивів (п.4.3.2 договору).

Пунктом 4.4. договору сторони встановили, що сума договору становить 10 203 648 грн у тому числі ПДВ 1 700 608 грн.

Згідно п.4.5. договору у разі втрати замовником права на податковий кредит внаслідок порушення виконавцем обов`язку, визначеного п. 6.5. цього договору, розмір грошового зобов`язання замовника з оплати наданих послуг за цим договором зменшується на суму податкового кредиту, право на який біло втрачено замовником.

У відповідності до п.4.6. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п.п.5.1. 5.3. договору строк виконання ремонту лінійного обладнання локомотивів визначається додатком №2 до договору. Термін знаходження лінійного обладнання локомотивів в ремонті не більше 60 календарних днів з дати подачі його в ремонт. Термін надання послуг до 31.12.2018 з правом дострокового виконання. Місце виконання ремонту на території виконавця.

Згідно п.6.3. договору за несвоєчасне здійснення замовником оплати послуг, згідно умов договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення строків розрахунку.

Положеннями п.6.5. договору встановлено, що виконавець зобов`язаний у день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти в електронній формі податкову накладну з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання податкової накладної/розрахунку коригування та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою останнім права на податковий кредит (п.6.6. договору).

За умовами п. 6.6.1 договору у разі ненадання виконавцем податкових накладних/ розрахунків коригування, визначених п. 6.5. цього договору, до ЄРПН, їх неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмови в їх реєстрації, або неподання виконавцем пояснень та/або копій документів, достатнім для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі зупинення їх реєстрації), виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит.

Пунктом 14.1. договору сторони передбачили, що строк дії договору встановлюється сторонами з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору до закінчення місяця, наступного за місяцем у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору.

29.12.2018 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору (т.1 а.с.23), якою виклали додаток №1 та додаток №2 у новій редакції, збільшили суму договору до 12166332,00грн. у тому числі ПДВ 2027722,00грн., а також виклали в новій редакції п.14.1. договору: "строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору".

В подальшому додатковою угодою №2 від 30.01.2019 сторонами було викладено преамбулу договору у новій редакції, зокрема, визначено виконавцем - ТОВ "Машинобудівний завод "Квік".

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №130.4 від 30.01.2019 на суму 149 880 грн, №130.5 від 30.01.2019р. на суму 1 049 160 грн, №213.8 від 13.02.2019 на суму 914 856 грн, №319.1 від 19.03.2019 на суму 872 832 грн, №328.2 від 28.03.2019 на суму 465 336 грн, №328.3 від 28.03.2019 на суму 210 384 грн, №328.4 від 28.03.2019 на суму 414132 грн (т.1 а.с.27-33).

Позивач зазначає, що згідно умов договору, а саме пп.4.3.1. п.4.3., оплата за виконані послуги повинна була відбутися в наступні строки: за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №130.4 від 30.01.2019 до 14.03.2019, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №130.5 від 30.01.2019 до 14.03.2019, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №213.8 від 13.02.2019 на суму до 28.03.2019, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №319.1 від 19.03.2019 до 03.05.2019, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №328.2 від 28.03.2019р. до 15.05.2019р., за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №328.3 від 28.03.2019р. до 15.05.2019р. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №328.4 від 28.03.2019р. до 15.05.2019р.

Доказів оплати наданих відповідачу за договором послуг матеріали справи не містять.

Відповідачем факт надання послуг на суму 4 076 580 грн та не проведення оплати не заперечується та визнається.

З пояснень представника позивача встановлено, що ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" було складено податкові накладні в рамках укладеного між сторонами договору та подано такі накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак отримано квитанції про зупинення реєстрації, а в подальшому і про відмову в реєстрації податкових накладних.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовами про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних, а також про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати складені ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені в рамках укладеного між сторонами договору.

Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №280/5751/19, яке набрало законної сили та не скасовано, зокрема визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1324095/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 19.03.2019; № 1324097/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 28.03.2019; № 1324087/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 28.03.2019; № 1324094/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 28.03.2019; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкові накладні ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Приймаючи рішення у справі №280/5751/19, суд встановив, що під час здійснення господарських операцій позивач у відповідності до вимог законодавства, складав та подавав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Згідно отриманих квитанцій від 15.04.2019 спірні податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст.201 ПК України та пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" було направлено на адресу ДПС повідомлення від 02.11.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Рішеннями комісії ДПС від 07.11.2019 було відмовлено у реєстрації податкових накладних №№26, 34, 35, 36 з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків - фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім того рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №280/5750/19, яке набрало законної сили та не скасовано, зокрема визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1324091/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.01.2019; №1324088/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.01.2019, №1324092/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 30.01.2019, №1324090/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 13.02.2019; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати складені ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Приймаючи рішення у справі №280/5750/19, суд встановив, що в лютому 2019 року позивачем було направлено до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв`язку податкові накладні №18 від 13.02.2019, № 38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019 по взаємовідносинах з Регіональною філією "Одеська залізниця" AT "Укрзалізниця", з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію означених податкових накладних було зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а також те, що ПН/РК відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», про що ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" було отримано відповідні квитанції.

Адміністративним судом також було встановлено, що ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" скористалось наданим йому правом та подало детальні письмові пояснення щодо господарських операцій, які стали передумовою для складення податкових накладних №№ 18, 38, 40, 41, та копії документів на їх підтвердження, відповідно до переліку визначеного п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, що оформлено Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, стосовно спірних податкових накладних, надавши копії документів на підтвердження правомірності дій з реєстрації зазначених податкових накладних.

Рішеннями комісії ДПС від 07.11.2019 було відмовлено у реєстрації податкових накладних №№18, 38, 40, 41.

Відповідачем у підтвердження своїх доводів надано суду витяг з особистого кабінету про реєстрацію спірних податкових накладних (т.4 а.с.70-73), в якому відображена інформація щодо статусу податкових накладних: "відмова за рішенням комісії".

Доказів реєстрації спірних податкових накладних позивачем суду надано не було.

6. Позиція суду.

6.1. Щодо позовних вимог про визнання недійсним пункту договору.

З урахуванням змісту постанови Верховного Суду від 18.08.2020 у даній справі, який зауважив щодо презумпції правомірності договору, з урахуванням також того, що при новому розгляді справи позивачем було подано позов про визнання недійсною умови п.4.3.1. договору №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018 щодо обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкових накладних, суд вважає за необхідне перш за все надати оцінку саме вимогам про визнання недійсним пункту договору.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними правовими нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Так правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановленім Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Як встановлено судом з інформації, відображеної на офіційному сайті "Рrozorro", Регіональною філією "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" в 2018 році було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2018-06-14-000852-c (предмет закупівлі - послуги з ремонту турбокомпресорів PDH-50 (ЧМЕ3), PDH-50 (2ТЕ10), ТК-34, 6ТК; очікувана вартість предмета закупівлі 7 547 440 грн) а також тендерну документацію, яка, зокрема, містила проект договору на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів. Крім того, тендерна документація також містила в собі інформацію щодо істотних умов, які обов`язково включаються до договору про закупівлю.

Як вже було зазначено судом, на основі пропозиції конкурсних торгів, тендерну пропозицію ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" було визнано найбільш економічно вигідною.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на момент оголошення про проведення відкритих торгів та укладання договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.

Як вбачається зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З аналізу наведених норм закону випливає, що умова щодо порядку оплати наданих послуг є істотною умовою договору.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно до ч.1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

При укладенні договору про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів сторонами у п.4.3.1. договору було погоджено порядок розрахунків: "розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником протягом 30 календарних днів з дати надання послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послуг які підлягають сплаті в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних розрахунків коригування з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач фактично вказує про те, що зазначений пункт договору в частині обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкових накладних суперечить положенням ч.1 ст. 212 ЦК України, та з урахуванням висновків ВГСУ, наведених у постановах від 17.02.2016 у справі №910/17610/15 та від 07.04.2017 у справі №905/2680/16, вказана умова не є відкладальною обставиною, оскільки оспорювані положення договору встановлюють наслідки лише для однієї сторони, тоді як відкладальна обставина повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав та обов`язків для обох сторін договору.

Враховуючи доводи позивача, суд вважає за необхідне відмітити, що зміст статті 215 ЦК України розрізняє два види недійсних правочинів: нікчемний, тобто такий, недійсність якого встановлена законом, та оспорюваний, тобто такий, щодо якого недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Оскільки, з огляду на законодавчі приписи, спірний правочин не є нікчемним, суд зазначає, що він належить до категорії оспорюваних.

При цьому суд зазначає, що обов`язку суду визначити чому саме суперечить оспорюваний правочин, кореспондує, в силу положень ст.13 ГПК України, відповідає обов`язок позивача навести норми закону, яким суперечить оспорюваний правочин.

Надаючи оцінку доводам позивача з посиланням на правові позиції Вищого господарського суду України, суд по-перше зазначає, що положеннями ст.236 ГПК України унормовано необхідність врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, тоді як в даному випадку висновки, на які посилається позивач, сформульовані не Верховним Судом, а Вищим господарським судом України.

По-друге, із змісту постанов, на які посилається позивач, жодним чином не вбачається про здійснення судом висновків про недійсність правочинів з огляду на факт створення відкладальною обставиною обов`язку лише для однієї із сторін.

При цьому необхідно також зазначити, що постанова у справі №910/17610/15 від 17.06.2016, на яку посилається позивач, постановою Верховного Суду України від 09.08.2017 була скасована, а справа була передана на новий розгляд.

Обставини, встановлені у постанові у справі №905/2680/16 не є релевантними обставинам даної справи, оскільки висновки суду ґрунтувались на неможливості неоплати послуг внаслідок відсутності бюджетного фінансування із застосуванням висновків Європейського суду з прав людини, наведених у рішенні від 18.10.2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України".

Поряд з цим, суд зауважує, що норма ст.212 ЦК України не містить імперативних положень щодо обов`язковості, у разі укладання сторонами правочину з відкладальною обставиною, настання або зміни прав та обов`язків для обох або однієї із сторони.

Враховуючи наведене у сукупності, на думку суду, позивачем не наведено та судом не встановлено, якій саме нормі закону суперечить оспорюваний пункт договору.

В той же час, суд вважає за необхідне також наголосити, що, підписуючи договір на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів №ОД/Т-18-896/НЮ від 14.09.2018, сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі та підтвердили, що досягли згоди з усіх істотних умов цього договору.

Необхідно зазначити, що, ознайомившись з тендерною документацією замовника, зокрема, з проектом договору, пункт 4.3.1. якого було викладено у редакції договору в подальшому укладеному сторонами, позивач не звернувся до замовника в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про публічні закупівлі", за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Не надано позивачем також і доказів оскарження процедури закупівлі в порядку, передбаченому ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" чи доказів звернення позивача до відповідача з вимогами про викладення умов проекту договору в іншій редакції.

Суд також не погоджується з доводами позивача стосовно того, що оспорюваний правочин суперечить, зокрема, закріпленим у ст.3 ЦК України вимогам щодо розумності, справедливості та добросовісності, та вважає, що оспорюванний правочин не можна віднести до категорії несправедливого, з урахуванням погоджених сторонами положень договору (п.6.5., 6.6., 6.6.1.), якими передбачено наслідки невиконання зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних.

Отже, за наслідком аналізу наведених вище норм права та взятих судом до уваги тверджень сторін, суд зазначає про відсутність правових підстав для визнання недійсним пункту договору в частині обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкової накладної, з огляду на що у задоволенні відповідного позову слід відмовити.

6.2. Щодо стягнення 4 504 877,31 грн.

Згідно з приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України)

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Суд враховує, що правомірність будь-якого правочину презюмується: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України); а в силу статті 629 названого Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведених норм Закону відповідна умова договору, зазначена у підпункті 4.3.1 пункту 4.3 цього правочину, є обов`язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України, з урахуванням відсутності в матеріалах справи відомостей про припинення дії згаданого підпункту договору та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" про визнання недійсним пункту договору в частині обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкової накладної.

З урахуванням наведеного, надаючи оцінку обставинам виникнення у відповідача обов`язку з оплати наданих послуг, суд вказує наступне.

Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №280/5751/19, яке набрало законної сили та не скасовано, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1324095/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 19.03.2019; № 1324097/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 28.03.2019; № 1324087/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 28.03.2019; № 1324094/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 28.03.2019; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкові накладні ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Крім того рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №280/5750/19, яке набрало законної сили та не скасовано, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1324091/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.01.2019; №1324088/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.01.2019, №1324092/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 30.01.2019, №1324090/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 13.02.2019; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати складені ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Водночас як встановлено судом в процесі розгляду справи, та сторонами дана обставина не спростована, станом на момент розгляду справи податкові накладні, складені позивачем в рамках договору про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів від 14.09.2018, зареєстровані не були.

При цьому, представником позивача в процесі розгляду справи також було повідомлено суду, що ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" зверталося до виконавчої служби з метою виконання рішень адміністративного суду у справах №280/5751/19 та №280/5750/19, внаслідок чого податковий орган було притягнуто до відповідальності за невиконання судового рішення, проте жодних доказів зазначеного матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що станом на момент розгляду справи судом податкові накладні не зареєстровані, позов ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" фактично є передчасним, оскільки з урахуванням погоджених сторонами умов договору, які є обов`язковими в силу ст.629 ЦК України, строк виконання відповідачем свого обов`язку з оплати наданих послуг не настав.

При цьому, суд зазначає, що після реєстрації податкових накладних, у випадку не проведення відповідачем оплати наданих послуг, ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" не буде позбавлено права звернутися до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

Крім того, у разі, якщо на думку позивача, діями податкової, яким була надана оцінка в рішеннях Запорізького окружного адміністративного суду по справам №280/5751/19 та №280/5750/19, позивачу було завдано збитків, суд зазначає, що ТОВ "Машинобудівний Завод "Квік" не позбавлено можливості звернутися до суду з позовом про стягнення таких збитків.

В той же час необхідно зазначити, що у останньому судовому засіданні на запитання суду представником позивача було зазначено, що наразі відповідач має оплатити вартість виконаних робіт, а потім самостійно, якщо вважає за необхідне, звертатися до Податкової служби із позовом про відшкодування збитків.

Водночас, за думкою суду, є неправильним і несправедливим покладення на відповідача відповідного тягара, оскільки у випадку сплати заявленої до стягнення суми без реєстрації податкових накладних Залізниця буде позбавлена права включити таку суму до податкового кредиту, натомість жодні правовідносини між АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" та Податковою службою відсутні. При цьому, суд зауважує, що можливість сплати суми виконаних робіт без урахування 20% ПДВ ані договором, ані чинним законодавством не передбачено.

Стосовно умов договору (п.6.5., 6.6., 6.6.1.) щодо обов`язку виконавця відшкодувати замовнику збитки у разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання та реєстрації податкових накладних, суд зауважує, що на сьогоднішній момент підстави для застосування означених положень договору у суду відсутні, оскільки із змісту положень Податкового кодексу України випливає, що право на податковий кредит втрачається по завершенню строку тривалістю 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних.

Враховуючи наведене у сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованості у сумі 4 076 580 грн.

Оскільки вимоги позивача про стягнення 334 259,30 грн пені, 31 858,21 грн інфляційних збитків та 62 179,80 грн 3% річних є похідними вимогами від вимоги про стягнення основного боргу, у задоволенні якої судом відмовлено, вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог позивача, витрати по сплаті судового збору за подання обох позовів, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню не підлягають.

З огляду на висновки, наведені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", щодо розподілення судового збору за результатами нового розгляду справи, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.129,232,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсною умови договору відмовити.

2. У задоволенні позову ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4 504 877,31 грн відмовити.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8А, код ЄДРПОУ 38284929) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг у сумі 236 506 /двісті тридцять шість тисяч п`ятсот шість/ грн 06 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із перебуванням судді Щавинської Ю.М. з 24.03.2021 по 05.04.2021 на лікарняному повне рішення складено 06 квітня 2021 р.

Суддя Ю.М. Щавинська