ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02 квітня 2021 рокуСправа № 912/3074/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" від 03.03.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича, поданої у справі №912/3074/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША", 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гайдабури Олександра Петровича, АДРЕСА_1

про стягнення 730 558,80 грн

за участю представників:

від скаржника - Середа А.П., Ордер № 39059 від 03.03.21, в режимі відеоконференції;

від боржника - участі не брали;

приватний виконавець Мехед О. В. - участі не брав.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" до Фізичної особи-підприємця Гайдабури Олександра Петровича про стягнення 730 558,80 грн страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.12.2020 у справі №912/3074/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гайдабури Олександра Петровича на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" 730 558,80 грн страхового відшкодування в порядку регресу, а також 10 958,38 грн судового збору.

25.01.2021 на виконання вищевказаного рішення видано наказ.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у справі №912/3074/20 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гайдабури Олександра Петровича на рішення від 18.12.2020 у справі №912/3074/20, розгляд справи №912/3074/20 призначено в судовому засіданні на 07.04.2021 на 14.00 год. Крім того, даною ухвалою зупинено дію рішення від 18.12.2020 у справі №912/3074/20.

10.03.2021 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" надійшла скарга від 03.03.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича, відповідно до якої скаржник просить постановити ухвалу, якою визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича від 22.02.2021 та від 25.02.2021 про зняття арешту з коштів, винесених в межах виконавчого провадження №64470862.

Ухвалою від 11.03.2021 скаргу призначено до розгляду в засіданні на 23.03.2021 о 12:00 год., частково задоволено клопотання скаржника про витребування доказів. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича у строк до судового засідання, надати до суду матеріали виконавчого провадження №64470862. Зобов`язано Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у строк до 22.03.2021 надати суду інформацію визначену у п. 5, 6 резолютивної частини ухвали.

22.03.2021 приватним виконавцем Мехед О.В., на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2021, надано до суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №64470862.

Крім того, приватним виконавцем 22.03.2021 подано клопотання про зупинення розгляду скарги на час оскарження рішення суду в апеляційному порядку до розгляду питання по суті.

Ухвалою від 23.03.2021 у задоволенні клопотання приватного виконавця від 22.03.2021 про зупинення розгляду скарги відмовлено. Усне клопотання представника скаржника про відкладення розгляду скарги задоволено. Відкладено розгляд скарги на 02.04.2021 о 14:30 год. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. в строк до 30.03.2021 надати до суду письмові докази на підтвердження спеціального режиму використання рахунків боржника з яких знято арешт згідно постанов приватного виконавця від 22.02.2021 та 25.02.2021. Повторно зобов`язано Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у строк до судового засідання надати суду інформацію, визначену у п. 6, 7 резолютивної частини ухвали.

31.03.2021 від приватного виконавця Мехед О.В. надійшли пояснення щодо поданої скарги стягувача, у яких виконавець вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності, а прийняті виконавцем рішення вмотивованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" вимоги ухвали суду від 11.03.2021 в частині надання інформації, не виконали.

Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" 02.04.2021 надіслано до господарського суду лист, у якому повідомлено про збір інформації згідно запиту суду з різноманітних програмних комплексів та архівів банку, у зв`язку з чим надати відповідь у встановлений строк неможливо. разом з тим повідомлено, що відповідь буде підготовлена та направлена протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного листа.

Боржник та приватний виконавець участі в судовому засіданні 02.04.2021 не брали, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду.

За положеннями частини 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З підстав наведеної норми господарський суд розглядає скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" від 03.03.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича за відсутності представників боржника та приватного виконавця.

В судовому засіданні 02.04.2021 представником скаржника заявлено усне клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку з ненаданням банківськими установами відомостей про рахунки боржника.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки Господарським процесуальним кодексом обмежений строк розгляду господарським судом скарг на дії/бездіяльність виконавця. Як було зазначено вище, ухвалою суду від 23.03.2021 розгляд скарги було відкладено до 02.04.2021. Повторне відкладення розгляду скарги призведе до затягування строків її розгляду. За наведених обставин господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними матеріалами.

В обґрунтування поданої скарги зазначено, що 22.02.2021 та 25.02.2021 приватним виконавцем Мехед О. В. було винесено постанови про зняття арешту з коштів боржника. Як стверджує скаржник, в оскаржуваній постанові від 22.02.2021, підставою для її винесення стало подання боржником заяви із доказами належності рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "АЛЬФА-БАНК", до пенсійного; підставою для винесення постанови від 25.02.2021 року, стало подання боржником заяви про те, що відкритий в АТ КБ "Приватбанк" (без конкретизації номеру) рахунок призначений для зарахування заробітної плати та є єдиним доходом боржника. Скаржник вважає зазначені постанови неправомірними, оскільки відсутні підстави для їх винесення з огляду на повне невиконання рішення суду та з огляду на відсутність подання боржником доказів на підтвердження належності рахунків до пенсійного та для зарахування заробітної плати. Також скаржник зазначає, що зазначені постанови про зняття арешту з коштів скаржник не отримував, про їх наявність дізнався 02.03.2021 року з АСВП.

Дослідивши доводи скаржника та матеріали скарги, суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-ІІІ; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53. ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

За положеннями статті 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 наведеного закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як визначено ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", чинного на момент звернення зі скаргою, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Заходи примусового виконання рішення перелічені у статті 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлено ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", за частиною 1 якої визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 2, 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Положенням ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження №64470862, 11.01.2021 приватним виконавцем Мехед О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

12.02.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлена заборона звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Частиною 1- 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Із наявної у матеріалах виконавчого провадження заяви боржника від 18.02.2021, поданої приватному виконавцю, повідомлено, що останньому стало відомо про те, що його рахунок у банку, який відкрито для зарахування заробітної плати/пенсії арештовано, вказаний рахунок є єдиним джерелом доходу та існування боржника, а тому просив зняти арешт із р/р № НОМЕР_2 в АТ "Альфа - Банк", р/р № НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", р/р № НОМЕР_4 в АТ КБ "Приватбанк".

До заяви додано довідку від АТ "Альфа - Банк" із реквізитами для поповнення р/р № НОМЕР_2 та виписку до вказаного рахунку за період із 01.02.2021 по 18.02.2021, а також Довідку за реквізитами з АТ КБ "Приватбанк" по р/р НОМЕР_4 .

Постановою приватного виконавця про зняття арешту з коштів від 22.02.2021 знято арешт із рахунку НОМЕР_2 в АТ "Альфа - Банк" та постановою про зняття арешту з коштів від 25.02.2021 знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику.

03.03.2021 приватним виконавцем від Державної фіскальної служби України отримано відповідь на запит № 97910771 від 03.03.2021 згідно якої повідомлено рахунки боржника відкриті у казначействі України НОМЕР_5 та у банківських установах, до яких належать рахунки у АТ "Альфа - Банк" НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , НОМЕР_7 та рахунки у АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_8 та НОМЕР_3 .

Із відповіді Пенсійного фонду України № 1069666866 від 03.03.2021 на запит приватного виконавця вбачається, що Гайдабура Олександр Петрович отримує пенсію та перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Кіровоградській області. Розмір пенсії 6368,40грн.

03.03.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках НОМЕР_8 та НОМЕР_3 у АТ КБ "Приватбанк".

Згідно відповіді АТ "Альфа - Банк" № 03512/БТ-26-б/б від 18.02.2021 на запит приватного виконавця отриманої останнім 04.03.2021, банком повідомлено про залишення без виконання постанови про арешт коштів боржника від 12.02.2021 оскільки на ній відсутня печатка органу ДВС та додатково повідомлено про відкриті рахунки на ім`я боржника, зокрема рахунок НОМЕР_9 та про недостачу коштів на рахунках для виконання постанови.

04.03.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_9 , НОМЕР_7 та НОМЕР_6 в АТ "Альфа - Банк".

Згідно із ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961 заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише в такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За положеннями ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 256 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено умови та порядок звернення стягнення на пенсію та заробітну плату боржника.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника встановлений статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження", вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і у даному випадку може бути не більше 20 відсотків від заробітної плати або пенсії.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Частиною 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Частиною 7.1 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 68 Інструкції № 492 банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.

Пунктом 69 Інструкції № 492 визначено, що банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).

Клієнт зобов`язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Згідно п. 9.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 № 22 арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

За п. 9.6. Інструкції № 22 під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Таким чином, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 по справі № 905/361/19.

Матеріалами справи встановлено, що постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника від 12.02.2021 накладено арешт на всі рахунки боржника, в тому числі і ті, що будуть відкриті після винесення такої постанови із застереженням щодо коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Докази виконання банками вказаної постанови відсутні.

Боржником у поданій приватному виконавцю заяві про зняття арешту не конкретизовано який із наведених розрахункових рахунків призначений для зарахування заробітної плати, а який призначено для зарахування пенсії.

В той же час, боржником разом із заявою про знаття арешту додано виписку до рахунку НОМЕР_2 за період із 01.02.2021 по 18.02.2021 із якої вбачається, що по вказаному рахунку діє пакет послуг соціальний та відбулось зарахування грошових коштів у тому ж самому розмірі, який зазначено як розмір пенсійного забезпечення гр. Гайдабури Олександра Петровича у листі Пенсійного фонду України № 1069666866 від 03.03.2021.

На підставі поданих документів, що стосуються рахунку НОМЕР_2 , приватним виконавцем винесено постанову від 22.02.2021 про зняття арешту з коштів боржника.

Конституційний Суд України у рішенні № 25рп/2009 від 07.10.2009 зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає прав на пенсійне забезпечення, і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 68-70 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд встановив, що оскільки чинним законодавством передбачено окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, а тому арешт пенсійних коштів особи можливий тільки у розмірі відповідних сум визначених статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження", арешт пенсійних коштів, що перевищує зазначений розмір позбавляє особу джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.

Отже, наведені обставини свідчать про відсутність порушення у діях приватного виконавця Мехед О.В. в частині винесення 22.02.2021 року постанови про зняття арешту з коштів боржника, які знаходяться на р/р НОМЕР_2 в АТ "Альфа - Банк".

Однак, господарський суд вбачає порушення приватним виконавцем Мехед О.В. ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", яке полягає у винесенні останнім 25.02.2021 постанови про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з усіх рахунків, оскільки боржником документально не підтверджено наявність спеціального режиму використання, зокрема на рахунках № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 в АТ КБ "Приватбанк" та на інших рахунках, або що звернення стягнення на кошти розміщені на вказаних рахунках заборонено законом.

Додана боржником Довідка за реквізитами з АТ КБ "Приватбанк" по р/р НОМЕР_4 містить лише реквізити для поповнення зазначеного рахунку, жодної іншої додаткової інформації ані по вказаному рахунку, ані по іншим рахункам, із яких приватним виконавцем знято арешт, боржником подано не було.

Крім того, АТ КБ "Приватбанк" та АТ "Альфа - Банк" не повідомляло виконавця у порядку ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" про цільове призначення коштів на відповідних рахунках боржника.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведені вище обставини, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги на дії приватного виконавця та визнання неправомірною та скасування постанови про зняття арешту з коштів від 25.02.2021, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олегом Валерійовичем у виконавчому провадженні № 64470862 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2021 у даній справі.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що постановами від 03.03.2021 та від 04.03.2021 приватним виконавцем Мехед О.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника. Згідно матеріалів виконавчого провадження станом на момент розгляду скарги вказаний арешт є чинним, тобто право скаржника поновлено.

Одночасно з поданням скарги, скаржником подано клопотання про постановлення окремої ухвали та направлення її Міністерству юстиції України для організації проведення перевірки щодо викладених фактів та вжиття заходів дисциплінарного характеру щодо приватного виконавця Мехед О.В., а також направлення окремої ухвали Головному управлінню Національної поліції України для організації проведення перевірки щодо викладених фактів та вжиття відповідних заходів щодо приватного виконавця Мехед О.В.

Розглянувши подане клопотання в сукупності з наявними матеріалами скарги на дії приватного виконавця господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Згідно ч.3 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Виходячи з аналізу змісту правових норм Господарського процесуального кодексу України суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для постановлення окремої ухвали, що визначені ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, оскільки судом не встановлено фактів порушення приватним виконавцем норм чинного законодавства, які стали б підставою для притягнення його до дисциплінарної або кримінальної відповідальності. Крім того, як було зазначено приватним виконавцем Мехед О.В. поновлено порушене право скаржника шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника.

Керуючись ст. ст. 232-235, 246, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні усного клопотання представника скаржника про відкладення розгляду скарги відмовити.

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" від 03.03.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича, поданої у справі №912/3074/20 задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про зняття арешту з коштів від 25.02.2021 винесену приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олегом Валерійовичем у виконавчому провадженні № 64470862 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2021 виданого у справі №912/3074/20.

У задоволенні іншої вимоги у скарзі відмовити.

У задоволенні клопотання скаржника про постановлення окремої ухвали відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Копії ухвали направити Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Перша" (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_3) та Фізичній особі-підприємцю Гайдабурі Олександру Петровичу ( АДРЕСА_1 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), приватному виконавцю Мехед О.В. (25000, м. Кропивницький, вул. Чміленка Віктора, 39 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Акціонерному товариству "Альфа-Банк" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100), Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д).

Повний текст ухвали складено та підписано 06.04.2021.

Суддя Г.Б. Поліщук