open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2021Справа № 910/15695/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом Фізичної особи-підприємця Шолотюк Віктора Петровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер» (юридична адреса: 02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 13-Б, квартира 101; поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 31, офіс 308)

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 жовтня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Шолотюка Віктора Петровича (позивач) надійшла позовна заява б/н від 02.10.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер» (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 8 000, 00 грн. за заявкою на перевезення вантажу № 75 від 15.05.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань, зокрема, відповідач не сплатив грошові кошти за перевезення вантажу в установленому розмірі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів.

Ч.5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.12.2020 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, будинок 13-Б, квартира 101 та на поштову адресу: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 31, оф. 308.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулися поштовий конверт №0105473834355, що надсилався на юридичну адресу відповідача, із відміткою про повернення у зв`язку із наявністю обставин, що не дали змоги вручити поштове відправлення.

За поштовою адресою відповідач отримав ухвалу суду 27.10.2020 року.

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Шолотюк Віктор Петрович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер» узгодили умови співпраці та підписали Заявку на перевезення № 75 від 15.05.2020 року.

На умовах даної Заявки Позивач зобов`язувався надати автотранспортний засіб, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , та здійснити перевезення вантажу за маршрутом: адреса завантаження: Дніпропетровська область, с. Святовасилівка; адреса розвантаження: Київська область, с. Копилів.

Заявка підписана представниками та скріплена печатками обох сторін без заперечень та зауважень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, про що свідчать товарно-транспорті накладні від 16.05.2020 року. Претензії з боку відповідача в частині обсягу, якості та строків наданих послуг відсутні.

Відповідач був зобов`язаний оплатити надані послуги вартістю 8 000, 00 грн. протягом 7-10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, що були надіслані 23 травня 2020 року (Експрес-Накладна Нова Пошта № 59000515200947 від 23.05.2020 року), однак своїх зобов`язань не виконав.

Внаслідок укладення сторонами заявки на здійснення транспортного перевезення, між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України та ст.307 Господарського Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановлено транспортними кодексами (статутами)).

Як зазначає ст.916 Цивільного Кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір перевезення підтверджується складанням міжнародної транспортної накладної (CMR).

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду.

Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року (м. Женева) відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року та є договірною країною у розумінні ч. 1 ст. 1 Конвенції.

Ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, , визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з невиконанням умов Заявки Відповідач порушив взяте на себе зобов`язання та є боржником, що прострочив виконання.

Відповідач в свою чергу відзиву не надав, жодних доказів на спростування обставин, наведених у позові. З огляду на вищевказані обставини та надані позивачем докази, відповідач має сплатити суму заборгованості за здійснене перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 627, 204, 549, 611, 570, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 231, 217, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне агентство «Тайгер» (юридична адреса: 02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 13-Б, квартира 101; поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 31, офіс 308; код ЄДРПОУ 33497722) на користь Фізичної особи-підприємця Шолотюк Віктора Петровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_3 ) суму заборгованості в розмірі 8 000, 00 грн. та 2 102, 00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Данилова

Джерело: ЄДРСР 96039297
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку