open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021року м. Київ

Справа № 753/21023/18

Провадження: № 22-ц/824/4263/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Іванової І.В., Пікуль А.А.

секретар Гулієв М.Д.о,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Мицик Ю.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Вітько Маріанни Мирсаєтівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Правекс Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент», ОСОБА_2 , про визнання протиправною дії та скасування реєстраційного запису,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.10.2008 року між нею та АТ «Правекс Банк» було укладено кредитний договір №575-006/08Р на суму 350 000 доларів США.В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 575?006/08Р 24.10.2008 року між нею та АКБ «Правекс Банк» було укладено договір іпотеки № 575-006/08Р, відповідно до умов якого вона, ОСОБА_1 , передала в іпотеку АКБ «Правекс Банк» належне їй нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення № 1-2 кафе Піцерія (літ. А), загальною площею 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131800638 від 23.07.2018 року їй, позивачці, стало відомо про те, що право власності на групу вищевказаних нежилих приміщень було зареєстровано 03.07.2018 року за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал»на підставі договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: 374, виданий 13.03.2018; договору іпотеки 575-006/08Р (з договорами про внесення змін та доповненнями), серія та номер: 6511, виданий 24.10.2008. Проте, вона, ОСОБА_1 , всупереч вимогам п.п.3.2.2.1 п.п.3.2.2 п.3.2 договору іпотеки № 575-006/08Р від 24.10.2008 року, ст.ст.35, 37 Закону України «Про іпотеку», п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, не отримувала від іпотекодержателя жодної вимоги, у якій би зазначалося про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі від іпотекодавця до іпотекодержателя права власності. Окрім того, державним реєстратором Вітько М.М. був порушений порядок проведення реєстраційних дій, що визначений ч.1 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки 03.07.2018 року було внесено до Державного реєстру прав відомості про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» на групу нежилих приміщень № 1-2 кафе Піцерія (літ. А), загальною площею 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а вже потім - 05.07.2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер №41903994 від 05.07.2018, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності. Також вказувала, що ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» на момент набуття права власності на предмет іпотеки (03.07.2018) вже не було кредитором і не володіло правом вимоги за іпотечним договором № 575-005/08Р від 24.10.2008.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва 24 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять доказів надіслання іпотекодержателем та отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, відповідачами такі докази надані не були. Вважає, що свідоцтво про передачу заяви, яке видане приватним нотаріусом Гембарською С.І. від 06.06.2018 року, не може вважатись належним доказом відправлення та вручення іпотекодержателем вимоги, оскільки не подання особою, яка звернулась до державного реєстратора із заявою про вчинення реєстраційної дії, доказів направлення поштою або особисто під розписку вимоги про усунення порушення договору кредиту та спливу 30-денного строку, є підставою вважати такі реєстраційні дії незаконними. Також вказувала, що нотаріусом при видачі даного свідоцтва було порушено п. 3 глави 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в якому зазначено, що заяви подаються нотаріусу належним чином оформлені і не менше ніж у двох примірниках, один з яких пересилається поштою зі зворотним повідомленням або особисто передається адресату під розписку. У вказаному свідоцтві нотаріус посилається на вручення адресату відправлення службою кур`єрської доставки «Експрес-мото» та на накладну № 6688?281888, однак, дані про вручення відправлення адресату на сайті вказаної служби доставки відсутні. Також зазначила, що наданий ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» документ про оцінку майна не являється звітом про таку оцінку, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», окрім того, проведена оцінка не відповідає періоду здійснення реєстраційної дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Також, станом на дату вчинення реєстраційної дії щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» на предмет іпотеки, ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» не було кредитором за кредитними договорами №575-006/08Р від 24.10.218 року і не володіло правом вимоги за ним, оскільки ще раніше, а саме, 26.06.2018 року відступило право вимоги за зазначеними зобов`язаннями іншій особі - ОСОБА_3 . Також зазначила, що державним реєстратором було проведено державну реєстрацію за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» на предмет іпотеки з порушенням порядку, визначеного ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки спочатку, а саме, 03.07.2018 року було внесено до Державного реєстру прав відомості про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал», а вже потім 05.07.2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 05.07.2018 року, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скарга представник ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» Остащенко О.М. зазначила, що судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що вручення позивачці вимоги підтверджується матеріалами справи. Окрім того, свідоцтвом засвідчується факт передання вимоги позивачу, а сам факт отримання підтверджується накладною № 6688-281888. Також вказувала, що позивачкою не заявлялось в суді першої інстанції така підстава позову як невідповідність звіту про оцінку майна державним нормам та стандартам, а тому позивачка не має права посилатись на не дослідження судом першої інстанції даного звіту. Окрім того, даний звіт відповідає нормам ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», термін дії звіту встановлено у 6 місяців від дати оцінки, тобто, на момент вчинення реєстраційної дії звіт про оцінку майна від 18.05.2018 року був чинним. ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» не відступало свої права за договором іпотеки № 575-006/08Р та залишалось іпотекодержателем. За договором про відступлення права вимоги від 26.06.2018 року ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» мало відступити ОСОБА_3 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 411 267,02 доларів США, проте цього не сталось, оскільки ОСОБА_3 не здійснив оплату вартості права вимоги. Просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи правом відзиву на апеляційну скаргу відповідно до положень ст. 360 ЦПК України не скористались.

ОСОБА_2 в письмових поясненнях заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що у державного реєстратора не було передбачених законом підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал», оскільки останнім було надано усі документи для здійснення державної реєстрації права власності. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні адвокат Гуртовенко Р.М. в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити.

Адвокат Остащенко О.М. в інтересах ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» заперечувала проти апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 24.10.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс Банк» укладено договір іпотеки № 575-006/08Р, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку АКБ «Правекс Банк» належне їй майно, а саме: групу нежилих приміщень № 1-2 кафе Піцерія (літ. А), загальною площею 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір було укладено в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 575-006/08Р від 24.10.2008року.

Внаслідок укладення договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 13.03.2018 року ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» набуло права іпотекодержателя за договором іпотеки № 575-006/08Р від 24.10.2008 року.

На виконання умов договору іпотеки № 575-006/08Р ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» 19.03.2018року звернулось до приватного нотаріуса КМНО Гембарської С.І. з метою фіксування факту направлення позивачці вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки позасудового врегулювання на підставі договору.

Приватним нотаріусом КМНО Гембарською С.І. у свідоцтві про передачу заяви засвідчено факт передання позивачці зазначеної вимоги та звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Пальчинськая і Партнери» від 18.05.2018 року, яким визначено ринкову вартість предмета іпотеки - групи нежилих приміщення № 1-2 кафе Піцерія (літ. А), загальною площею 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 1 500 000,00 грн.Вимога була вручена позивачці 30.03.2018 року, про що зроблено відмітку кур`єром ТОВ «Експрес Мото Україна»у накладній № 6688-28188.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державним реєстратором Київської філії КП «Реєстрація нерухомості» Вітько М.М. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер № 41903994 від 05.07.2018, відповідно якого право власності на групу нежилих приміщень № 1-2 кафе Піцерія (літ. А), загальною площею 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал». Підставою виникнення права власності зазначено: договір іпотеки № 575-006/08Р (зі змінами), серія та номер: 651, виданий 24.10.2008, видавник Антипова І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: 374, виданий 13.03.2018; видавник Шевченко І.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: 426, 427, виданий 26.05.2017, видавник Черленюх Л.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що станом на дату вчинення реєстраційної дії державним реєстратором Київської філії КП «Реєстрація нерухомості» Вітько М.М. щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» на предмет іпотеки, а саме, 03.07.2018, ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» було кредитором за кредитним договорам № 575-006/08Р від 24.10.2008 та володіло правом вимоги за ним, а документи, на підставі яких реєстратором приймалося рішення про державну реєстрацію права власності відповідали пункту 61 Порядок № 1127, статтям 18, 24 Закону № 1952-IV.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до змісту статті 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закону № 898-IV) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону №898-IV).

Статтею 35 Закону №898-IV передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до статті 36 Закону № 898-IV, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до статті 37 Закону № 898-IV, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ч. 4 ст. 37 Закону №898-IV).

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, до державного реєстратора має звернутись належна особа-іпотекодержатель та надати документи, які підтверджують: наявність в договорі іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (або окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя); направлення та вручення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень; сплив30-денного терміну з моменту отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень; у разі переходу прав на нерухоме майно - документ, що підтверджує перехід.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц.

Відповідно до п.п.3.2.2.1 п.п.3.2.2 п.3.2 договору іпотеки № 575-006/08Р право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя, якщо протягом 30-ти календарних днів іпотекодавець не задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від іпотекодавця до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до п.п.3.2.2.2 п.п.3.2.2 п.3.2 договору іпотеки № 575-006/08Р, право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя на наступний день після закінчення 30-ти денного строку відповіді на вимогу, що надсилається іпотекодержателем відповідно до п. 2.4.1 договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1 п. 2.4. договору іпотеки № 575-006/08Р, письмова вимога про усунення порушень зобов`язань повинна бути оформлена у вигляді офіційного листа на адресу іпотекодавця із зазначення вимог, необхідних для виконання або усунення.

Підписанням договору іпотеки № 575-006/08Р іпотекодавець та іпотекодержатель дійшли згоди про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодавця після спливу 30-денного строку з моменту надсилання письмової вимоги на адресу іпотекодавця - попередження про стягнення на предмет іпотеки. В даному випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 було порушено умови кредитного договору № 575-006/08Р у зв`язку з чим, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» 19.03.2018 року через приватного нотаріуса КМНО Гембарську С.І. було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» визначило зміст порушених зобов`язань, суму боргу за кредитним договором № 575-006/08Р у розмірі 471 267,02 доларів США станом на 19.03.2018 року.

Судом першої інстанції встановлено, що вимога була вручена позивачці 30.03.2018 року, про що зроблено відмітку кур`єром ТОВ «Експрес Мото Україна» у накладній № 6688-28188.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 посилалась на те, що доказів надіслання іпотекодержателем та отримання нею, іпотекодавцем, письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, матеріали справи не містять.

Заперечуючи проти таких доводів апеляційної скарги, адвокат Остащенко О.М. в інтересах ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» просила долучити до матеріалів справи копію довідки ТОВ «Експрес МОТО Україна» № 53 від 01.06.2018 року, посилаючись на те, що даний доказ існував на час розгляду справи в суді першої інстанції, проте, зважаючи на тривалі пошуки ТОВ «Експрес МОТО Україна» вказаної довідки в архіві товариства, не було можливості її надати суду першої інстанції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Задовольняючи клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження факту вручення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень за кредитним договором, колегія суддів виходила із того, що копія довідки ТОВ «Експрес Мото Україна» № 53 від 01.06.2018 року не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин справи. Окрім того, факт вручення ОСОБА_1 вимоги підтверджено нотаріусом у свідоцтві про передачу заяви, яке нею не оспорювалось, та є дійсним.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що документи, на підставі яких реєстратором приймалося рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал», відповідали пункту 61 Порядок № 1127, статтям 18, 24 Закону № 1952-IV, позивачка отримала нотаріально посвідчену заяву про усунення порушень зобов`язання, а тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» була проведена у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» права на звернення стягнення на предмет іпотеки колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що 26.05.2017 року ПАТ КБ «Правекс-банк» відступив ТОВ «ФК «Авістар» право вимоги за кредитним договором на суму 471 267,02 доларів США.

13.03.2018 року ТОВ «ФК «Авістар» відступило право вимоги ТОВ «ФК Фінтайм Капітал» на вказану вище суму коштів.

26.06.2018 року ТОВ «ФК Фінтайм Капітал» відступило ОСОБА_3 право лише в частині, а саме на 411 267,02 доларів США, залишивши за собою право вимоги за кредитним договором на суму 60 000 доларів США та право вимоги за договором іпотеки.

Отже, на момент звернення стягнення на предмет іпотеки у ТОВ «ФК Фінтайм Капітал» було право грошової вимоги до ОСОБА_1 як боржника та іпотекодавця.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» зазначив, що право вимоги за кредитним договором № 575-006/08Р ОСОБА_3 передані не були, оскільки останнім не було здійснено оплату за договором № 2606/18, в результаті чого договір про відступлення права вимоги № 2606/18 від 26.06.2018 було розірвано.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» права грошової вимоги до позивача та права вимоги на предмет іпотеки, доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи та апеляційна скарга не містять.

Не приймаються до уваги колегії суддів посилання скаржника на те, що наданий ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» документ про оцінку майна не відповідає вимогам закону та періоду здійснення реєстраційної дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки невідповідність звіту про оцінку майна не було однією з підстав пред`явленого ОСОБА_1 позову.

Згідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Окрім того, згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержпатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Звіт про оцінку від 18.05.2018 року № FS01-180518-008 виготовлено у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У вказаному звіті зазначено термін його дії - 6 місяців, тобто, на момент вчинення реєстраційної дії звіт був чинним. Протилежного ОСОБА_1 у відповідності до вимог ЦПК України не доведено.

Щодо посилань скаржника на порушення порядку проведення реєстраційної дії з державної реєстрації права власності колегія суддів відмічає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується позивачкою, на час здійснення оспорюваної реєстраційної дії, предмет іпотеки не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформація про предмет іпотеки містилась лише у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який припинив існування у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України», яким Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції та внесено зміни до деяких законодавчих актів, які регулюють відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 18Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; . . .

Згідно ч. 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

На кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

З аналізу положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»убачається, що державним реєстратором у відповідності до вимог Закону 03.07.2018 року було внесено до Державного реєстру прав відомостей про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал», а вже потім, 05.07.2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), атому доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення реєстраційної дії з державної реєстрації права власності колегією суддів до уваги також не приймаються.

Правильно встановивши характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи на підставі оцінки кожного здобутого доказу окремо і усіх доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві, аргументи якої знайшли належну оцінку в рішенні суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва 24 листопада 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва 24 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді І.В. Іванова

А.А. Пікуль

Джерело: ЄДРСР 96029924
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку