печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51233/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

справа № 757/51233/19-ц

учасник справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представник відповідача Садова О.П.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «ЮСК Україна» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він 21.03.2013 року був прийнятий на роботу продавцем-консультантом до відповідача. 01.06.2013 року був переведений на посаду завідувача відділу; 15.04.2014 року на посаду комірника. 02.04.2019 року посаду комірника перейменовано на посаду завідувач складу. За час роботи зарекомендував себе відповідальним та добросовісним працівником, зі сторони відповідача претензій не було. Проте, вранці 31.05.2019 року позивачу зателефонувала регіональний директор ОСОБА_4 та попросила приїхати в офіс компанії для спілкування з аудитором ОСОБА_5 , по прибуттю до якої остання повідомила, що компанія втратила відносно позивача довіру через повідомлення позивачем одному з постійних клієнтів інсайдерської інформації, що позивач, начебто продає йому товар поза касою, що позивач вивозить йому товар, а той перераховує на карту позивача гроші та те, що позивач співпрацюю з ОСОБА_6 .

Вказані доводи позивач вважає безпідставними, оскільки товар він відпускав лише за товарним чеком, що стверджується даними аудиторської перевірки. Факти нестачі товару в роботі компанії трапляються регулярно через особливості поставок. Проте, такий товар списується під час переобліку або під час виявлення нестачі. Товар ОСОБА_6 позивач ніколи не відвозив. Грошові кошти він ніколи позивачу не давав і на картку не перераховував. Також позивач заперечує факт поширення конфіденційної інформації третім особам. Товар на наявність дефектів позивач не переглядає, оскільки такий обов`язок на нього не покладено. При цьому, регіональний директор ОСОБА_4 заборонила допуск позивача до робочого місця та сказала чекати на рішення. У цей же день ОСОБА_4 зателефонувала позивачу та повідомила, що 30.05.2019 року у позивача був останній робочий день. 31.05.2019 року позивач забрав речі з роботи, згодом йому телефонував директор магазину ОСОБА_8 і повідомив, що в понеділок 03.06.2019 року він може під`їхати в магазин і подати заяву про розірвання трудового договору за згодою сторін. 03.06.2019 року позивач приїхав на своє робоче місце (в магазин), повідомивши, що звільнятись не буде, заяву про розірвання трудового договору не написав. Керуючий магазину ОСОБА_8 запропонував звільнитись за власним бажанням, на що позивач відмовився. 7 червня 2019 року позивачу зателефонував заступник генерального директора компанії ОСОБА_9 та повідомив, що компанія втратила довіру та просить позивача звільнитись за згодою сторін, запропонував виплату матеріальної допомоги за рахунок економії коштів на юридичні послуги, які компанія понесе через оформлення звільнення. На таку пропозицію позивач не погодився. 21.06.2019 року позивача знову запросили на розмову з адвокатами, які ще раз запропонували звільнитись за власним бажанням. Після відмови вони надали позивачу для ознайомлення та підпису наказ від 20 червня 2019 року про витребування від пояснень. Позивач відмовився його читати та підписувати, у зв`язку з чим вони прочитали його вголос та склали про це акт.

Згодом позивач отримав поштою лист, датований 21.06.2019 року, з доданими до нього копією наказу про звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та з повідомленням про суми, що належать при звільненні, пропозицією отримати трудову книжку. Трудову книжку позивач забрав 25.06.2019 року, і в той же день подав відповідачу лист з вимогою надати документи, на підставі яких було прийнято рішення про звільнення.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки позивач не розголошував конфіденційної інформації, оскільки надання клієнту інформацію про політику компанії під назвою «Гарантія ціни», якою постійно користувався покупець ОСОБА_6 , не є конфіденційною інформацією, і позивач йому таку інформацію не надавав; політики компанії, які розміщені на її офіційному сайті і використовуються для реклами компанії та не можуть становити комерційну таємницю. Проведення аудиту роботи позивача здійснювалось двічі: 24 квітня 2019 року та 10 червня 2019 року - після відсторонення позивача від робочого місця. При цьому, у звіті зафіксовано товар, який зберігається поза межами складу, що є основною причиною для звільнення позивача внаслідок втрати довір`я.

Другою підставою для поновлення на роботі позивач зазначає, що він був звільнений та відсторонений від роботи особою, яка не мала на це повноважень. Так, звільнив позивача Виконавчий директор ОСОБА_12, але інформація про його право підпису не внесена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України.

Крім цього, відповідачем не погоджено необхідність узгодження звільнення позивача з виборним профспілковим органом (профспілковим працівником) первинної профспілоковї організації, членом якої є працівник.

З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 просив поновити йому строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, оскільки 21.06.2019 року він був відсторонений від роботи, через кілька днів отримав поштою лист від 21 червня 2019 року, з доданими до нього копією наказу про звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та з повідомленням про суми, що належать при звільненні та пропозиції отримати трудову книжку. 25 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання йому копії документів, які стали підставою для звільнення, на що отримав відповідь 23 липня 2019 року та відмову у наданні документів 27 липня 2019 року. Враховуючи, що позивачу потрібен був час для отримання правової допомоги, 23 серпня 2019 року він уклав з адвокатом договір про правову допомогу і лише на адвокатський запит 12 вересня 2019 року були надані запитувані документи. Тому позивач вважає, що місячний строк на звернення до суду пропущений ним з поважних причин.

Крім того, позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «ЮСК Україна» від 21 червня 2019 року № 3600000922,

- поновити на роботі на посаді завідувача складу в ТОВ «ЮСК Україна» на попередньому місці з 22 червня 2019 року.

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2019 року до дня поновлення на роботі.

- допустити негайне виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року позов залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків, а саме для надання квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру про скасування наказу про звільнення, що складає 768 грн. 40 коп. та за вимогу майнового характеру про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, зазначення ціни позову щодо стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 1 а.с. 85).

Після усунення недоліків, а саме надання позивачем уточненої позовної заяви, відповідно до прохальної частини якої просив визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «ЮСК Україна» від 21 червня 2019 року № 3600000922, поновити на роботі на посаді завідувача складу в ТОВ «ЮСК Україна» на попередньому місці з 22 червня 2019 року, в частині стягнення середнього заробітку за вимушений прогул вимогу не підтримав (т. 1 а.с. 89-99), ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами позовного (спрощеного) провадження без повідомлення сторін (т. 1 а.с. 101).

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року за клопотанням відповідача ТОВ «ЮСК Україна» вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 105, 228).

13.12.2019 року від представника відповідача Садової О.П. надійшов відзив на позов (т. 1 а.с. 118-128), відповідно до якого заперечила щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Мотивує заперечення тим, що з метою проведення на регулярній основі періодичних аудитів магазинів мережі з 24 квітня 2019 по 25 квітня 2019 року був проведений щорічний внутрішній аудит у магазині відповідача «J024», де працював позивач. У результаті проведеного щорічного внутрішнього аудиту складено Звіт з внутрішнього аудиту 2019/2020 та службова записка внутрішнього аудитора ОСОБА_5 від 26.04.2019 р., у яких були зафіксовані усі виявлені порушення, недоліки, які потребують усунення. При цьому, з позивачем була проведена роз`яснювальна розмова щодо причин виявлених порушень та необхідності їх негайного усунення, особливо в частині належного зберігання товару. Крім того, відповідачем було проведено 10 червня 2019 додатковий внутрішній аудит перевірки виконання позивачем своїх трудових обов`язків та усунення порушень недоліків, що проводився з 24 квітня 2019 по 25 квітня 2019 року. Під час додаткового аудиту внутрішнім аудитором було встановлено, що раніше зафіксовані при щорічному внутрішньому аудиті порушення зі сторони позивача не усунено, крім того, були встановлені нові порушення, що стверджується Звітом за результатами додаткового внутрішнього аудиту виконання трудових обов`язків завідувачем складом ОСОБА_1 від 10.06.2019 р. та у службовій записці внутрішнього аудитора від 11.06.2019 року. Порушення виконання своїх трудових обов`язків позивачем також підтверджується відео-матеріалами, які містяться у Звіті від 10.06.2019 р., у Службовій записці внутрішнього аудитора від 11.06.2019 р. Усі зазначені порушення є водночас і порушенням Посадової інструкції завідувача складу і становлять зону відповідальності позивача, зокрема, п. 4.2 - забезпечення виконання своїх функціональних обов`язків, з питань виробничої діяльності. Відповідно до п. 4.8. Посадової інструкції у випадку порушення посадової інструкції до завідувача складом застосовуються дисциплінарні стягнення аж до звільнення. 21.06.2019 року в офісі відповідача відбулася зустріч з позивачем, на якій останній відмовився від ознайомлення з наказом від 20.06.2019 р. про витребування пояснень, про що складено акт про відмову від підпису та ознайомлення з документами від 21.06.2019року. Під час зустрічі позивачу був зачитаний відповідний наказ № 34 товариства від 20.06.2019р. про витребування пояснень. З огляду на відповідну деструктивну поведінку позивача, відсутність конструктивного діалогу та втрату довір`я зі сторони позивача, відповідачем було прийнято рішення про його звільнення. 21.06.2019 року позивача звільнено з посади завідувача складом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України - у зв`язку з втратою довір`я. У цей же день позивач не висловив та не виявив бажання отримати оригінали документів про звільнення та покинув приміщення офісу відповідача. Як результат, відповідачем був надісланий позивачу лист з копією наказу про звільнення, оригіналом повідомлення про суми, що належать працівнику при звільненні та повідомленням про необхідність з`явитися в офіс відповідача для отримання трудової книжки. Таким чином, підставами для звільнення позивача стали наступні обставини: проведений додатковий аудит від 10.06.2019 р., звіт про додатковий внутрішній аудит та службовка записка внутрішнього аудитора за результатами проведеного внутрішнього аудиту від 10.06.2019р., яким встановлено, що порушення виявлені при внутрішньому аудиті від 24.04.2019-25.04.2019 р., не усунено. Як наслідок, подальші трудові взаємовідносини між відповідачем та позивачем є неможливими, з огляду на те, що позивач працює з товарно-матеріальними цінностями, але своїми безвідповідальними діями створює загрозу їх збереженню, що підтверджується згаданими звітами внутрішнього аудиту, службовими записками та доданими до них фото та відеоматеріалами, позивачем були недотримані вимоги щодо роботи з товарно-матеріальними цінностями, зокрема, щодо прийому, зберігання товарно-матеріальних цінностей, а також прийняття, реєстрації, обліку товару та збереження товарно-супровідних та звітних документів, позивач є матеріально-відповідальною особою за збереження ввірених йому матеріальних цінностей, позивач самостійно відмовився надавати будь-які пояснення щодо встановлених порушень у його роботі. Наведені обставини призвели до втрати довір`я позивача перед відповідачем та послугувало прийняттю рішення відповідача про звільнення позивача з посади завідувача складом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Щодо тверджень позивача у позові, що з ним був присутній його вітчим ОСОБА_11 , який може виступити свідком у суді, то зазначена позивачем особа не була присутня 21.06.2019 року безпосередньо під час спілкування позивача з представниками відповідача, зокрема, під час відмови від ознайомлення з наказом від 20.06.2019р. про витребування пояснень. ОСОБА_11 був присутній виключно під час спілкування з позивачем щодо отримання ним трудової книжки 21.06.2019 р. Зважаючи на це, ОСОБА_11 не може бути свідком, оскільки йому особисто невідомий зміст розмови безпосередньо під час відмови позивача від ознайомлення з наказом від 20.06.2019 р. про витребування пояснень. Щодо зазначеного у позові твердження позивача: «Аудит роботи магазину, в якому я працював, був проведений компанією 24.04.2019. Його висновки не містили ніяких суттєвих зауважень відносно моєї роботи», то останні є безпідставними, оскільки у звіті про внутрішній аудит від 24.04.2019 р. було встановлено низку порушень зі сторони позивача. У подальшому була проведена роз`яснювальна робота з позивачем щодо виявлених порушень. Водночас, як підтвердив додатковий аудит від 10.06.2019 р. жодних дій зі сторони позивача не здійснено, недоліки та порушення в його роботі не було усунено. Щодо тверджень позивача: «Але яке я відношення маю до зберігання товару через 11 днів після мого відсторонення від роботи?..», то цим твердженням позивач сам визнає, що він має відношення до зберігання матеріальних цінностей, що входило в його трудові обов`язки. Матеріали та відеоматеріали, які містяться у Звіті від 10.06.2019 р. та долучені до відзиву підтверджують, що товар як зберігався під час першого аудиту, так і надалі зберігався за межами складу, що може спричини його втрату, пошкодження. Таким чином, позивач не вчинив жодних дій для того, щоб виправити ситуацію щодо зберігання товару за межами складу. Як свідчить службова записка керівника магазину від 14.06.2019 р. та додатки до неї, ряд недоліків усунено, умови зберігання є достатніми, що і підтверджується самою службовою запискою, додатками, які містять фотографії виправлених недоліків. Щодо доводів про звільнення позивача не уповноваженою особою, то відповідач вважає за необхідне зазначити наказом відповідача № 6 К від 06.03.2012р. ОСОБА_12 був прийнятий на посаду виконавчого директора, до повноважень якого відноситься вирішення усіх питань діяльності товариства, окрім тих, що відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників. Генеральний директор діє від імені та інтересах товариства, нотаріальною довіреністю від 24.03.2017 року відповідач уповноважив ОСОБА_12 представляти інтереси відповідача перед фізичними особами з питань пов`язаних з діяльністю відповідача та надав повноваження укладати, вносити зміни та доповнення, розривати, підписувати трудові договори. Також відповідач надав повноваження ОСОБА_12 від його імені складати, підписувати та подавати бухгалтерську, податкову та іншу звітність та всі необхідні заяви, форми та інші документи. Таким чином, вважає твердження позивача про його звільненння не уповноваженою на це особою хибними та необґрунтованими, а до Єдиного державного реєстру юридичних фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не вносяться дані виконавчого директора. Натомість в ЄДР зазначається інформація про загальні збори учасників як вищий орган товариства та про директора як виконавчий орган товариства. Зважаючи на дані двох внутрішніх аудитів, порушення правил ведення обліку товару, порушення правил обліку бракованих артикулів, зокрема, недотримання вимог Інструкції скарги, що є обов`язковим та містяться на сайті відповідача, а також халатного відношення позивача як завідувача складу до зберігання них цінностей, не вчинення жодних дій для виправлення ситуації та порушень, які були зафіксовані за результатом першого аудиту, все це стало тими діями, за яких відповідач не може більше довіряти позивачу. Також зазначив, що відповідач як роботодавець не зобов`язаний був відбирати пояснення у позивача щодо порушень, виявлених під час додаткового аудиту від 10.06.2019 р. Натомість, це було зроблено, а позивач сам відмовився надавати пояснення. Отже, позивачеві були надані всі необхідні документи, як це вимагається чинним законодавством. При цьому, позивач отримав копію наказу про звільнення та трудову книжку у червні 2019 року, а звернувся до суду у вересні 2019 року, у зв`язку з чим позивач пропустив місячний строк для звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін задоволено, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 228).

27.02.2020 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких відповідачем не надано доказів, якими саме внутрішніми документами встановлені правила або режими проведення операції з матеріальними цінностями, а також правила оформлення товаро-супровідних та звітних документів, правила зберігання таких товарів матеріальних цінностей, правила прийняття, реєстрації та ведення обліку товару. Долучені відповідачем копії договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21.03.2013 року та договір про повну матеріальну відповідальність від 15.04.2014 року не мають правового значення для працівника на посаді завідувача складу, оскільки вони укладені з працівником на посаді комірник та продавець. Таким чином, його звільнення відбулось фактично через виявлені порушення зберігання товарів матеріальних цінностей, які не були ввірені позивачу, відсутні докази передання таких товарів працівнику, а крім того при відсутності встановлених правил обліку та зберігання товару таке звільнення є незаконним. Крім того, посадовими інструкцією завідувача складу не встановлено, що завідувач складу забезпечує збереження складських товарів матеріальної цінності, дотримання режиму зберігання, ведення обліку складських операцій саме безпосередньо на певній території. Не надано жодного пояснення, яким чином громадянин ОСОБА_12 , який уповноважений діяти від імені відповідача на підставі довіреності від 24.03.2017 року, що обмежує його повноваження виключно на підписання трудових договорів, підписав наказ про його звільнення. Із наданої відповідачем довіреності від 24.03.2017 року повноваження на звільнення працівників або на припинення трудових договорів у ОСОБА_12 відсутні (т. 2 а.с. 43-44).

12.03.2020 року від представника відповідача Садової О.П. надійшли письмові пояснення (т. 2 а.с. 47-53), відповідно до яких обставини, що підтверджують факт втрати довір`я, визначені проведеним додатковим аудитом від 10.06.2019 року, звітом про додатковий внутрішній аудит від 10.06.2019 року, службовою запискою внутрішнього аудитора від 11.06.2019 року та актами про відмову позивача від підпису та ознайомлення з наказом про витребування пояснень та відмову від надання пояснень від 21.06.2019 року. Наданий позивачем висновок експерта № 01/20 від 11.02.2020 року не відповідає встановленим вимогам законодавства та підготовлений особою, яка немає прав на проведення експертизи, та не є атестованим судовим експертом. Крім того, позивач свідомо і самостійно пропустив місячний строк звернення до суду.

24.07.2020 року Генеральним директором ТОВ «ЮСК Україна» до суду надано заяву про застосування строку давності до позовних вимог позивача, оскільки позивач свідомо пропустив, визначений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду за захистом своїх прав (т. 2 а.с. 196-200).

17.09.2020 року представником позивача ОСОБА_2 до суду надано заяву про поновлення строків звернення до суду відповідно до ст. 233 КЗпП України, просить врахувати той факт, що позивач проходив та проходить лікування в Київському міському психоневрологічному диспансері № 2 з 28.05.2019 року у лікаря психіатра з діагнозом «депресивні розлади» (т. 2 а.с. 231).

У судовому засіданні позивач, який допитаний як свідок, представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача Садової О.П. позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що наказом (розпорядженням) керівника підприємства ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 № 00000000106-000000048 від 21.03.2013 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ТОВ «ЮСК Україна» на посаду продавця-консультанта (т. 1 а.с. 133) та укладено з останнім договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т. 1 а.с. 134).

01.06.2013 року позивач ОСОБА_1 був переведений на посаду завідувача відділу та з 15.04.2014 року на посаду комірника на підставі наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу 0000000346-000000048№ від 15.04.2014 року (т. 1 а.с. 136) та одночасно укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т. 1 а.с. 137).

Як вбачається із службової записки внутрішнього аудитора ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_5 від 26.04.2019 року (т. 1 а.с. 142-144), у період з 24.04.1019 року по 25.04.2019 рік у магазині товариства «J024», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33 (літера А), був проведений внутрішній аудит, за результатами якого зафіксовані факти неналежного виконання своїх трудових обов`язків завідувачем складом ОСОБА_1 та численні порушення встановлених у товаристві правил обліку прибутково-видаткових документів та оформлення товарно-грошових звітів про рух матеріальних цінностей, зокрема:

1) Порушення правил прийняття, реєстрації та ведення обліку товару:

- міжнародні товаро-транспортні накладні від «Розподільчий Центр Радомсько» не марковані та/або не містять підпису водія (від 26.02.2019р. на 24 палети, від 05.04.2019 р. 23 палети);

- на міжнародній товаро-транспортній накладній від «Розподільчий Центр Радомсько » №0499-2019 від 29.03.2019р. відсутній підпис перевізника (водія), палети не промарковані;

- відсутність звітів щодо різниць в кількості артикулів при поставці та ТЭЯ (звіти проблеми поставки);

- документація щодо передачі палет на ЦС відсутня;

- відсутні будь-які дані щодо реалізації палет за останні півроку, продаж через касу відбувається: до магазину «J024», відповідно до звіту «Розподільчий Центр Радомсько», передано європіддони за період з 01.09.2019 по 31.03.2019. Підтвердження отримання «Київським дільчим Центром «ЮСК» наявне лише по 225 європіддонах, відповідно - документація збуту 559 європіддонів відсутня.

2) Порушення правил зберігання товару:

- магнітний замок на складі знято, а електромеханічну защіпку не встановлено - зачиняють лише механічним ключем;

- двері виходу зі складу перманентно відкриті протягом дня - доступ стороннім особам до приміщень магазину та складу з рампи вільний, доступ з інших приміщень ТРЦ та магазинів вільний;

- багато як великогабаритного, так і маленьких коробок товару зберігається за межами складу: в ліфтовому холі, в коридорах, у віддалених від магазину приміщеннях ТЦ, на відкритій рампі;

е взято коробку. Товар залишається на рампі без нагляду як під час прийомки, так і протягом довгого періоду (кілька тижнів);

- заміна артикулів по причині «брак» проводиться без створення скарг, як це передбачено Інструкцією «Скарги» (чек № 873 РOS102 від 10.03.2019 р., чек № 286 РOS 102 від 23.04.2019 р.).

3) Фактична відсутність товаро-супровідних та звітних документів:

- Міжнародна товаро-транспортна накладна від 19.03.2019 відповідно до якої магазином 22.03.2019 було отримано 8 палет товару;

- Міжнародна товаро-транспортна накладна від 09.04.2019 відповідно до якої магазином 13.04.2019 було отримано 10 палет товару;

- Міжнародна товаро-транспортна накладна від 12.04.2019 відповідно до якої магазином 18.04.2019 було отримано 13 палет товару;

- Накладна від Центрального складу від 26.03.2019, системний номер 0803529556, що була отримана магазином 27.03.2019;

- Накладна від Центрального складу від 10.04.2019, системний номер 0803625940, що була отримана магазином 11.04.2019;

- Накладна від Центрального складу від 10.04.2019, системний номер 0803631279, що була отримана магазином 12.04.2019;

- Видаткова накладна від постачальника ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні» замовленням № J024101649, що була отримана магазином 04.04.2019;

- Видаткова накладна від постачальника ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні» замовленням №4505977904, що була отримана магазином 09.04.2019;

- Видаткова накладна від постачальника ПАТ «Прогрес» за замовленням № 4505940043, що була отримана магазином 28.03.2019;

- Видаткова накладна від постачальника ПАТ «Прогрес» за замовленням № 4505955367, що була отримана магазином 28.03.2019;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J022 від 01.04.2019 на артикул 3681621 у кількості 1 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J042 від 04.04.2019 на артикул 4701605 у кількості 1 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J001 від 05.04.2019 на артикул 20009000 у кількості 48 шт;

- Звіт та Накладна з Транспортування запасів з магазину до J039 від 09.04.2019 на артикул 3607504 у кількості 1 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J010 від 09.04.2019 на артикул 3682171 у кількості 1 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J001 від 15.04.2019 на артикул 5899912 у кількості 500 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J001 від 18.04.2019 на артикул 3728800 у кількості 1 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J029 від 19.04.2019 на артикул 3698045 у кількості 3 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J001 від 19.04.2019 на артикул і 3698045 у кількості 4 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J042 від 20.04.2019 на артикул 4309100 у кількості 2 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J043 від 21.04.2019 на артикул 6414443 у кількості 1 шт.

У зв`язку з наведеним, завідувач складу ОСОБА_1 не забезпечив належного ведення обліку товарно-грошових звітів та інших звітів про рух ввірених йому матеріальних цінностей, не забезпечив ведення обліку складських операцій та не дотримався правил оформлення і здачі прибутково-видаткових документів, складання встановленої звітності, не дотримувався правил безпеки при користуванні складським приміщенням, чим порушив Посаду інструкцію і що, відповідно до п. 4.2 Посадової інструкції завідувача складом, є незабезпеченням виконання своїх функціональних обов`язків. За фактом виявлення порушень з боку ОСОБА_1 25.04.2019 року була проведена бесіда щодо причин виявлених порушень та необхідністю їх негайного усунення, особливо в частині належного зберігання товару. У зв`язку з чим, було прийнято рішення про проведення додаткового внутрішнього аудиту виконання трудових обов`язків завідувача складом - ОСОБА_1 з метою встановлення виправлення виявлених недоліків, порушень та помилок протягом встановленого строку.

Наказом виконавчого директора ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 № 32/1 від 31.05.2019 року призначено проведення внутрішнього аудиту виконання трудових обов`язків завідувача складом - ОСОБА_1 , магазин « J024 », що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33 (літера А) (т. 1 а.с. 145).

Відповідно до Звіту за результатами додаткового внутрішнього аудиту виконання трудових обов`язків завідувачем складом - ОСОБА_1 від 10.06.2019 року (т. 1 а.с. 146-150) та службової записки внутрішнього аудитора ОСОБА_5 від 11.06.2019 року (т. 1 а.с. 151-152) встановлено, що раніше зафіксовані при щорічному внутрішньому аудиті порушення зі сторони ОСОБА_1 не усунуто, окрім того, були встановлені нові порушення, зокрема:

1) Порушення правил прийняття, реєстрації та ведення обліку товару:

- міжнародні товаро-транспортні накладні від «Розподільчий Центр Радомсько» не промарковані та/або не містять підпису водія (від 26.02.2019 на 24 палети, від 05.04.2019 на палети);

- на міжнародній товаро-транспортній накладній від «Розподільчий Центр Радомсько » №0499-2019 від 29.03.2019року відсутній підпис перевізника (водія), палети не промарковані;

- відсутність звітів щодо різниць в кількості артикулів при поставці та TDR (звіти проблеми поставки);

- документація щодо передачі палет на ЦС відсутня;

- відсутні будь-які дані щодо реалізації палет за останні півроку, продаж через касу не відбувається: до J024, згідно звіту «Розподільчий Центр Радомсько», передано 783 :піддони за період з 01.09.2019 по 31.03.2019. Підтвердження отримання Київським Розподільчим Центром Юск наявне лише по 225 європіддонах, відповідно - документація збуту 558 європіддонів відсутня.

Додатково встановлено, що:

- не введений до системи обліку та не оприбуткований товар, отриманий за видатковою накладною №1558 від 24.05.2019р. від ТОВ «Гардінія Хоум Декор України», оригінали документів не передані до бухгалтерії.

2) Порушення правил ведення обліку бракованих артикулів:

- заміна артикулів по причині «брак» проводиться без створення скарг, як це передбачено Інструкцією «Скарги» (чек №873 POS102 від 10.03.2019р., чек №286 POS102 23.04.2019р.).

3) Порушення правил зберігання артикулів:

- багато як великогабаритного, так і маленьких коробок товару зберігається за межами складу: в ліфтовому холі, в коридорах, в віддалених від магазину приміщеннях ТЦ, на відкритій рампі;

- товар залишається на рампі без нагляду як під час прийомки, так і протягом довгого періоду (кілька тижнів);

- двері виходу зі складу перманентно відкриті протягом дня - доступ з рампи вільний, доступ з інших приміщень ТРЦ (інших магазинів) - вільний.

4) Досі відсутні наступні товаро-супровідні та звітні документи:

- міжнародна товаро-транспортна накладна від 12.04.2019 відповідно до якої магазином 18.04.2019 було отримано 13 палет товару;

- накладна від Центрального складу від 10.04.2019, системний номер 0803625940, була отримана магазином 11.04.2019;

- накладна від Центрального складу від 10.04.2019, системний номер 0803631279, була отримана магазином 12.04.2019;

- видаткова накладна від постачальника ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні» за замовленням № J024101649, що була отримана магазином 04.04.2019;

- видаткова накладна від постачальника ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні» за замовленням № 4505977904, що була отримана магазином 09.04.2019;

- видаткова накладна від постачальника ПАТ «Прогрес» за замовленням № 4505940043, що була отримана магазином 28.03.2019;

- видаткова накладна від постачальника ПАТ «Прогрес» за замовленням № 4505955367, що була отримана магазином 28.03.2019;

- звіт з Транспортування запасів з магазину до J022 від 01.04.2019 на артикул 1621 у кількості 1шт;

- звіт з Транспортування запасів з магазину до J042 від 04.04.2019 на артикул 1605 у кількості 1 шт;

- звіт з Транспортування запасів з магазину до J001 від 05.04.2019 на артикул 900 у кількості 48 шт;

- звіт та накладна з Транспортування запасів з магазину до J039 від 09.04.2019 на л 3607504 у кількості 1 шт;

- Звіт з Транспортування запасів з магазину до J043 від 21.04.2019 на артикул 14443 у кількості 1шт.

Додатково встановлено, що у порушення вимог п. 2.11 Посадової інструкції ОСОБА_1 не проводив протипожежні та інструктажі з охорони праці, не вів належним чином відповідні журнали (в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці відсутні підписи осіб та останній запис здійснений ще 20.04.2017 року, а в журналі реєстрації інструктажів з протипожежної безпеки - 10.08.2018 року). Таким чином, завідувач складу ОСОБА_1 не усунув порушення, встановлені внутрішнім аудитом від 24.04.2019 року - 25.04.2019 року та внутрішнім аудитом від 10.06.2019 року додатково були встановлені суттєві порушення правил зберігання товару та безпеки користування приміщення складу.

Наказом виконавчого директора ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 №32/2 від 10.06.2019 року визначено виправити недоліки в роботі складу магазину «J024», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33 (літера А), в строк до 14.06.2019 року (т. 1 а.с. 161).

За результатами проведеної роботи службовою запискою керуючого магазином «J024» ОСОБА_8 від 14.06.2019 року повідомлено про виправлення ряду недоліків та про неможливість виправлення деяких недоліків (т. 1 а.с. 162-182).

Наказом виконавчого директора ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 № 34 від 20.06.2019 року визначено витребувати пояснення завідувача складом ОСОБА_1 щодо порушень трудових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією «Завідувач складом» (т. 1 а.с. 183-184).

Відповідно до акту про відмову від підпису та ознайомлення з документами від 21.06.2019 року, складеного адвокатом Садовою О.П. у присутності адвоката Кочловського А.С., керуючого магазином ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , завідувач складом ТОВ «ЮСК Україна» від ознайомлення з наказом від 20.06.2019 року № 34 про витребування пояснень завідувача складом ОСОБА_1 та будь-яких пояснень відмовився (т. 1 а.с. 185).

21.06.2019 року у зв`язку з тим, що посада завідувача складом передбачає трудові обов`язки по обслуговуванню товарних цінностей, ОСОБА_1 як завідувач складом є матеріально-відповідальною особою, що зобов`язана забезпечити належне зберігання та облік ввірених йому матеріальних цінностей, внутрішнім аудитом від 10.06.2019 року був встановлений перелік винних дій ОСОБА_1 , що полягають у порушенні положень посадової інструкції «Завідувач складом» щодо належного обліку та зберігання матеріальних цінностей, що загрожує їх псуванням та втратою товарного вигляду, виконавчим директором ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 видано наказ № 3600000922 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади завідувача складом з 21.06.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП (т. 1 а.с. 16).

Дана обставина також підтверджується копією трудової книжки позивача ОСОБА_1 , до якої внесений відповідний запис про звільнення останнього (т. 1 а.с. 13-14 ).

Підставою для звільнення став звіт про внутрішній аудит від 10.06.2019 року, службова записка аудитора ОСОБА_5 від 11.06.2019 року, акт про відмову від підпису та ознайомлення з документами від 21.06.2019 року.

З вказаним наказом позивач ознайомитись під власний підпис відмовився, про що свідчить акт від 21.06.2019, складений адвокатом Кочловським А.С. у присутності внутрішнього аудитора ОСОБА_5 , адвоката Садової О.Л. Крім того, вказаним актом засвідчено відмову позивача ОСОБА_1 від отримання оригіналу трудової книжки та від одержання письмового повідомлення про суми виплат, які належать при звільненні (т. 1 а.с. 186).

21.06.2019 року ТОВ «ЮСК Україна» на адресу позивача ОСОБА_1 направлено копію наказу про звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП, оригінал повідомлення про суми, що належать працівнику при звільненні (т. 1 а.с. 15).

Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі, зокрема, винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Розірвання трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави дійти висновку, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 520/7491/16.

Як роз`яснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір`я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов`язані з їх роботою.

Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що звільнення у зв`язку із втратою довір`я до працівника на підставі п. 2 ч.1 ст. 41 КЗпП України може мати місце за умови вчинення ним винних дій. При цьому не має значення, були протиправні дії вчинені навмисно або внаслідок необережного ставлення до виконання своїх обов`язків, чи передбачав працівник або повинен був передбачити негативні наслідки своїх дій. Провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим ним органом за допомогою фактів та об`єктивних обставин, що свідчать про винні дії працівника; це може бути, наприклад: систематична нестача довірених йому цінностей; безвідповідальне, халатне ставлення до своїх трудових обов`язків; порушення правил торгівлі; крадіжки; обмірювання, обважування покупців; завищення цін; привласнення матеріальних цінностей тощо.

Втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов`язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас, підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір`я до працівника.

Згідно з посадовою інструкцією завідувача складом, яка затверджена виконавчим директором ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 , завідувач складом повинен знати всі вимоги (концепції) компанії по зберіганню товару на складі, законодавство, організаційно-розпорядницькі документи організації, що стосуються складського господарства, організацію й технологію складського господарства, організацію обліку складських операцій, необхідну документацію на товарно-матеріальні цінності, умови прийому, зберігання, відпуску складських товарно-матеріальних цінностей, науково-технічні досягнення й досвід організації складського господарства, основи економіки, організації виробництва, праці й керування, трудове законодавство, Правила внутрішнього трудового розпорядку, правила й норми охорони праці, правила техніки безпеки, виробничої санітарії й гігієни, протипожежної безпеки, цивільної оборони. (т. 1 а.с. 138-140).

Відповідно до розділу 2 посадової інструкції до функціональних обов`язків завідувача складом, зокрема, входять:

-здійснює керівництво роботи з прийому, зберіганню і відвантаженню товарно-матеріальних цінностей на складах, по їхньому розміщенню з обліком найбільш раціонального використання складських площ, полегшення й прискорення пошуку і відвантаження, а також збереження товарно-матеріальних цінностей;

-перебуває протягом усього робочого часу на своєму робочому місці й може залишати своє робоче місце тільки за згодою Керуючого магазином;

-забезпечення збереження складських товарно-матеріальних цінностей, дотримання режимів зберігання, ведення обліку складських операцій;

-стежить за наявністю та справністю протипожежних засобів, станом приміщень, устаткування й інвентарю на складі й забезпечує їх робочий стан та своєчасний ремонт;

-організовує проведення відпуску, прийому товарно-матеріальних цінностей, вантажно-розвантажувальних робіт в складі з дотриманням правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії й протипожежного захисту;

-при надходженні товару Завідувач складом повинен, при виникненні необхідності, допомогти у розвантажені машини та на візку доставити товар зі складу в магазин, допомогти продавцям-касирам розпакувати товар та вивезти упаковку з магазину;

-бере участь у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;

-контролює стан техніки безпеки в магазинів й вживає заходів до усунення виявлених недоліків, порушень правил виробничої санітарії, недотримання робітниками інструкцій з охорони праці. Забезпечує дотримання працівниками виробничої й трудової дисципліни, вносить пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на порушників;

-організує роботу з підвищення кваліфікації робітників і проводить виховну роботу в колективі;

-проводить протипожежні інструктажі та інструктажі з охорони праці, веде відповідні журнали по їх реєстрації;

-дотримуватися цінностей ЮСК та вимог по продажу і сервісу ЮСК;

-вести облік списаних та бракованих товарів згідно вимог підприємства;

-замовляти запасні частини до товарів;

-вести облік обладнання;

-зобов`язаний запитати покупця про наявність у останнього можливості ознайомитись з правилами експлуатації на сторінці JYSK в мережі Інтернет, і якщо такої можливості немає - запропонувати правила у друкованому вигляді.

Відповідно до п. 4.7 посадової інструкції завідувач складом несе колективну та індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження товару на складі.

За умовами договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21.03.2013 року та від 15.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮСК Україна» працівник, що займає посаду продавця-консультанта, посаду комірника, яка 02.04.2019 року була перейменована на посаду завідувач складом, пов`язаний із збереженням матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення ввірених йому товариством матеріальних цінностей.

Таким чином, посада завідувач складом, яку займав позивач ОСОБА_1 на час звільнення, передбачала безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей та позивач був матеріально відповідальною особою, що було передбачено посадовою інструкцію та спростовує доводи позивача, що він був матеріально-відповідальною особою.

Факти вчинення порушень вимог щодо роботи з товарно-матеріальними цінностями, зокрема, щодо прийому, зберігання товарно-матеріальних цінностей, а також прийняття, реєстрації, обліку товару та збереження товарно-супровідних та звітних документів під час виконання своїх трудових обов`язків з боку позивача підтверджуються звітом про додатковий внутрішній аудит від 10.06.2019 року та службова записка внутрішнього аудитора за результатами проведеного внутрішнього аудиту від 11.06.2019 року, якими встановлено, що порушення виявлені при внутрішньому аудиті від 24.04.2019 року - 25.04.2019 року не усунуто.

Таким чином, саме вчинені працівником дії щодо порушення вимог внутрішніх нормативних документів товариства та посадових обов`язків стали підставою для втрати довір`я і неможливості в подальшому здійснення роботи з матеріальними цінностями.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підставою для винесення наказу про звільнення позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України стали винні дії позивача, який безпосередньо був матеріально-відповідальною особою за товарні цінності, що стало підставою для втрати довіри до нього з боку відповідача.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність завдання збитків на час його звільнення, що на його думку є підставою для задоволення позову, оскільки відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП України роботодавцю для звільнення працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, достатньо вчинення умисно або необережно таких дій, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

Щодо доводів позивача про підписання наказу про звільнення не уповноваженою на це особою, суд зазначає наступне.

Наказом генерального директора Плеска Бенуа № 6К від 06.03.2012 року ОСОБА_12 прийнято на посаду виконавчого директора, призначено останнього відповідальним по роботі з митними органами України та надано право першого підпису банківських документів (т. 1 а.с. 189).

Відповідно до п. 9.12 Статуту ТОВ «ЮСК Україна» виконавчим органом товариства є Дирекція, до складу якої входять її члени, зокрема, і виконавчий директор.

Згідно з п. 9.19 Статуту товариства інші члени Дирекції діють у межах повноважень, визначених цим Статутом та Загальними зборами України.

Протоколом № 1/0520 Загальних зборів Учасників ТОВ «ЮСК Україна» від 25.05.2020 року надано підтвердження, що виконавчий директор ОСОБА_12 є членом Дирекції товариства та має право самостійно без довіреності діяти від імені товариства, приймати та звільняти працівників, видавати від імені товариства довіреності, а також інші повноваження для представництва та дій від імені товариства (т. 2 а.с. 171-172).

Крім того, ТОВ «ЮСК Україна» було видані довіреності від 24.03.2017 року та від 30.01.2020 року на ім`я ОСОБА_12 , відповідно до якої останньому надано право вчиняти дії, що виникають, в тому числі, і з трудових договорів ( т. 2 а.с. 173-180).

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.2 посадової інструкції завідувач складом призначається на посаду й звільняється з посади у встановленому діючим трудовим законодавством порядку наказом виконавчого директора підприємства.

Таким чином, виконавчий директор ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_12 був уповноваженою особою на підпис наказу про звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади.

Щодо доводів позивача, що в порушення ст. 43 КЗпП України його звільнення відбулося без згоди первинної профспілкової організації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 і п.п. 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Враховуючи відсутність даних щодо членства позивача у профспілці, створеній в товаристві, суд дійшов висновку про відсутність підстав для запитання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту статті 43 КЗпП України, вбачається, що, навіть, при виявленні в суді факту звільнення працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд не вправі поновити працівника на роботі, лише якщо немає інших порушень, які дають підстави на поновлення працівника на роботі.

У зв`язку з чим, звільнення позивача відбулось на законних підставах, позивачем дійсно були допущені порушення, які і стали підставою для його звільнення у зв`язку з втратою до нього довір`я, підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі немає, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 роз`яснено, що встановлені ст. 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Поважність причин пропуску строку це обставини, які свідчать про те, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх трудових прав.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України» вказано, що робітник, який вважає себе незаконно звільненим роботодавцем, має значний особистий інтерес у отриманні судового рішення щодо правомірності такої міри.

Судом встановлено та вказана обставина не заперечувалась позивачем, що останній дізнався про своє звільнення 21.06.2019 року, що підтверджується актом від 21.06.2019 року, про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення від 21.06.2019 року, а з позовом про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивач звернувся до суду 24.09.2019 року, що підтверджується вхідним штемпелем на позовній заяві (т. 1 а.с. 2), тобто позивачем пропущено строки звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачені ст. 233 КЗпП України. Крім того, позивачем не заперечувався той факт, що копію наказу про звільнення він отримав наприкінці червня 2019 року, а трудову книжку 25.06.2019 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду позивач посилається на проходження лікування в Київському міському психоневрологічному диспансері № 2 з 28.05.2019 року у лікаря психіатра з діагнозом «депресивні розлади».

Водночас, як вбачається з консультативного висновку № 333 від 05.02.2020 року позивач ОСОБА_1 пройшов амбулаторно при диспансері лікувально-консультативну комісію 05.02.2020 року, висновок: лікується у лікаря-психіатра з 29.06.2019 року з приводу депресивних розладів (т. 2 а.с. 3).

Тому зазначені позивачем обставини не свідчать про наявність об`єктивних причин, які б унеможливлювали звернутись його до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, оскільки позивач проходив на той час лікування амбулаторно, а не стаціонарно. Крім того, зі змісту вказаного консультативного висновку спростовується дата початку лікування позивача, а саме 28.05.2019 року, як зазначено у позовній заяві позивачем, а з 29.06.2019 року, вже після звільнення позивача.

Посилання позивача на те, що йому був потрібен час, для того щоб знайти кваліфікованого та недорого адвоката, у зв`язку з відсутністю коштів, суд не бере до уваги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження неможливості звернення позивача за безоплатною правовою допомогою на час звернення з позовом про порушення його прав до суду.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача, що ним пропущено строк звернення до суду з поважних причин, оскільки відповідь про надання йому запитуваних документів, а саме копії документів, які стали підставою для його звільнення, він отримав 27.07.2019 року, у зв`язку з відмовою позивача в отриманні цих документів, що підтверджується актом від 21.06.2019 року.

Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено місячний строк для звернення до суду з позовом.

При цьому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову по суті з підстав його необґрунтованості, тому не застосовує підставу для відмови у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 41, 43, 139,233, 234, 235, 237-1, 247, 252 КЗпП України, ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна»: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, 21, код ЄДРПОУ 37642136.

Суддя О.В.Батрин