Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/870/20
Провадження № 2/376/229/2021
У Х В А Л А
"12" лютого 2021 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді Коваленка О.М.,
при секретарі Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «ШРБУ №100» АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У квітні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ДП «ШРБУ №100» АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди.
12.02.2021 року до початкурозгляду справипо сутіпредставник відповідача ОСОБА_2 звернувся зклопотанням про передачу матеріалів справи до Господарського суду Київської області, на розгляді якого перебуває справа №911/3551/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, а також залишення без задоволення клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
19 січня 2013 року набрав чинностіЗакон України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(за винятком окремих його положень) (далі -Закон N 4212-VI), якимЗакон України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі -Закон N 2343-XII) викладено в новій редакції.
У пункті 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2343-XII визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Установлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 02 лютого 2021 року відкрито провадження у справі №911/3551/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Статтею 28 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці"передбачено, що в разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно доЗакону N 2343-XII.
Частиною четвертоюстатті 10 Закону N 2343-XIIвизначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначенийПодатковим кодексом України.
Указана норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, яким визначено, що справи пробанкрутствота справи у спорах з майновими вимогами доборжника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення)грошових зобов`язань(податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності.
Відповідно до ч. 9 ст.30 ГПК України справи, передбаченіпунктами 8та9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженнямборжника.
Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3551/20 про банкрутство Дочірнього підприємства«ШРБУ №100»АТ «Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни»,а такожпозов ОСОБА_1 до ДП«ШРБУ №100»АТ «Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни» простягнення заробітноїплати,компенсацію заневчасно виплаченузаробітну плату,компенсацію зазатримку розрахункуі відшкодуванняморальної шкоди не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у даній справі підлягає закриттю, при цьому суд роз`яснює позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Київської області необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Таким чином, суд першої інстанції передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної підсудності іншого суду, а повноваження щодо направлення справи за встановленою юрисдикцією за клопотанням учасника справи належить виключно суду апеляційної або касаційної інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про направлення справи за підсудністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 255,260,353 ЦПК України, суд -
постановив:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про передачу цивільної справи №376/870/20 за позовом ОСОБА_1 доДП «ШРБУ№100»АТ «Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни» простягнення заробітноїплати,компенсацію заневчасно виплаченузаробітну плату,компенсацію зазатримку розрахункуі відшкодуванняморальної шкодизалишити без задоволення.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «ШРБУ №100» АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З текстом ухвали можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Коваленко
