Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1153/20

Провадження № 2/711/412/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

В обґрунтування позову вказує, що він являвся власником автомобіля Volkswagen Vento реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та, через свою відсутність за місцем проживання і неможливістю самостійно користуватись вказаним автомобілем, оформив довіреність на вчинення дій щодо даного автомобіля на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також вказує, що у нього не було жодного умислу відчужувати належний йому автомобіль, однак, повернувшись додому, після перебування за кордоном, він дізнався від відповідача, що автомобіль був ним (відповідачем) проданий.

За реалізацію автомобіля згідно договору купівлі - продажу відповідач отримав кошти в розмірі 48 740 грн. На його (позивача) вимогу повернути хоча б кошти від продажу автомобіля, відповідач вказав йому звертатись до суду.

Тому, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь кошти, отримані останнім за реалізацію належного йому (позивачу) автомобіля в сумі 48740 грн., а також сплачений ним судовий збір.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.03.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

23.07.2020 року в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Малашевським К.Л. був наданий відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що зі змісту позову вбачається, що позивач ОСОБА_3 не заперечує той факт, що він добровільно оформив на відповідача довіреність на розпорядження зазначеним в позові автомобілем, однак при цьому він вказав, що «підставою видачі даного доручення була його (позивача) відсутність за місцем проживання та неможливість користування автомобілем самостійно і жодного умислу його відчужувати у позивача не було»,але довіреність, на яку посилається позивач, була видана ним строком на три роки, підписана в присутності нотаріуса та зареєстрована в реєстрі за № 1547.

Крім того, зі змісту самої довіреності вбачається, що на підставі усного договору доручення, позивач уповноважив відповідача у справі користуватися та розпоряджатися, продати за ціною та на умовах, за його розсудом, зазначений автомобіль, здійснюючи представництво у відповідних органах. Згідно вказаної довіреності позивач також доручив відповідачу ОСОБА_4 укладати та підписувати договори купівлі - продажу, визначати в усіх випадках суми, терміни та інші умови на свій власний розсуд, проводити розрахунки за укладеними договорами, одержувати належні йому гроші, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з цією довіреністю. Таким чином, враховуючи викладене вище, позивач намагається ввести суд в оману, оскільки він, будучи дієздатним, самостійно та добровільно звернувся до нотаріуса, який 17.10.2019 року посвідчив вказану довіреність саме на розпорядження автомобілем.

Також в наданому відзиві на позов представник відповідача вказує, що позивач приховав той факт, що вказаний автомобіль був придбаний за кошти в розмірі 50000 грн., які його батько (відповідач у справі) позичив під розписку у гр. ОСОБА_6 , з кінцевим терміном повернення до грудня 2019 року, оскільки у самого позивача не було на це власних коштів. Однак на прохання позивача автомобіль був оформлений саме на нього, але фактично автомобіль належав відповідачу.

Оскільки у відповідача ОСОБА_4 не було фінансової можливості вчасно повернути позичені грошові кошти, в рахунок виконання ним зобов`язання по розписці від 15.04.2019 року, за попередньою усною домовленістю з позивачем, він переоформив право власності на автомобіль Volkswagen Vento д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 на гр. ОСОБА_6 згідно довіреності від 17.10.2019 року. Таким чином, відповідач виконав свої зобов`язання перед гр. ОСОБА_6 за розпискою від 15.04.2019 року, при цьому жодних грошових коштів за продаж автомобіля відповідач не отримав.

Таким чином, стягнення з відповідача коштів на підставі вказаної довіреності не представляється можливим, оскільки договір доручення між позивачем та відповідачем не укладався і жодних зобов`язань, окрім представництва інтересів, між сторонами не виникло.

В судових засіданнях позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат Грабовий І.П. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

В судових засіданнях відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Малашевський К.Л. просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Суд, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 17.10.2019 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Циндою Л.М. була посвідчена довіреність, на підставі якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бути його представниками у всіх установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов`язаних зі вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації, продажу (за умови сплати всіх передбачених законодавством податків, зборів, платежів) належного йому(позивачу)на підставі Свідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 7141 20.04.2019 року, автомобіля маркиVOLKSWAGEN,модель VENTO,1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , тип - загальний легковий - загальний седан - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7). Для цього позивач ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право:керувати згаданимтранспортним засобом,представляти йогоінтереси зусіх безвинятку питань,пов`язаних зексплуатацією,відчуженням ТЗ,його переобладнанням(вт.ч.встановленням ГБО),ремонтом,проходженням державноготехнічного огляду;зняти ТЗз облікучи поставитина облік;одержати транзитніномери;подавати таодержувати необхіднідовідки тадокументи,включаючи заяви(втому числіпро сімейнийстан власниката/абоправовий статусмайна,кількість продажТЗ),дублікат реєстраційногодокументу,укладати відйого іменідоговори цивільно-правовогохарактеру щодорозпорядження такористування ТЗ,визначаючи навласний розсудціну таінші їхумови,одержувати належнійому зацими договорамигрошові суми;укладати договористрахування,одержувати страховівиплати;у випадкуспричинення ТЗпошкодження уразі ДТПчи заподіянняшкоди повіреноюособою іншимтранспортним засобам,укладати угодипро відшкодуваннязаподіяної шкоди,одержувати тасплачувати затакими угодамигрошові суми;вести справив судахз усіхпитань,що можутьвиникнути привиконанні цієїдовіреності,користуючись усімаправами,що їхзакон надаєучасникам процесу;скасувати довіреність,видану впорядку передоручення;вчиняти всіінші юридичнозначимі дії,пов`язані зцією довіреністю, при цьому кожен з представників може діяти самостійно.

Вказана довіреність була видана строком на три роки, тобто до 17.10.2022 року, з правом передоручення, з правом тимчасового виїзду за кордон.

Разом з тим, ОСОБА_3 (довіритель) власноручним підписом підтвердив той факт, що нотаріусом йому роз`яснено зміст ст. ст. 238-241, 244, 245, 247-250, 1000-1009, 1187 Цивільного кодексу України та ст. ст. 60-74 Сімейного кодексу України, ст. 173 Податкового кодексу України, а також те, що видача та нотаріальне посвідчення цієї довіреності не призводить до переходу права власності.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Згідно зі ст.1002ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 1004, 1005ЦК України встановлено, що повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

При цьому статтею 1006ЦК України визначені обов`язки повіреного, згідно якої він зобов`язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст.638ЦК України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тобто, згідно з цим договором кожна зі сторін має певні права та обов`язки, які кореспондуються одне одному.

При цьому, частиною 3 ст.626ЦК України визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Таким чином, законодавець визначив, що на підтвердження доручення в розумінні Глави 68ЦК України має бути укладений договір доручення або ж видаватися на підставі такого договору довіреність.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,а самеДоговору купівлі-продажутранспортного засобу№ 7141/201918008160від 05.12.2019року, ОСОБА_3 ,в особі ОСОБА_4 ,який діявна підставіДоговору доручення,передав увласність гр. ОСОБА_6 (Покупець)автомобіль маркиVOLKSWAGEN,модель VENTO,1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , тип - загальний легковий - загальний седан - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав позивачу ОСОБА_3 (а.с. 9).

Пунктом 3 вказаного Договору купівлі-продажу ціна транспортного засобу була визначена в сумі 48740 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач ОСОБА_3 вказує, що відповідач ОСОБА_4 не виконав вимоги ст.1006ЦК України тане передавйому (позивачу)грошові кошти,отримані відповідачемвід продажуналежного позивачуавтомобіля маркиVOLKSWAGEN,модель VENTO,1993 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , тип - загальний легковий - загальний седан - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Сам відповідач ОСОБА_4 та його представник не спростували вказаних доводів, натомість пояснили, що оскільки вказаний автомобіль був придбаний за кошти, які були взяті в борг у ОСОБА_6 , тому вказаний автомобіль і був переданий останньому в рахунок боргу, без отримання за це будь-яких коштів. Вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а зокрема самим договором купівлі-продажу транспортного засобу №7141/1808160 від 05.12.2019 року вбачається, що відчуження автомобіля належного позивачу автомобіля гр. ОСОБА_6 відбулося за 48740 грн. (п. 3 Договору).

Надана відповідачемрозписка гр. ОСОБА_6 від 15.04.2019року проотримання гр. ОСОБА_4 грошових коштівв розмірі50000грн.на придбанняавтомобіля,також несвідчить проте щотакі коштибули отриманів борггр. ОСОБА_4 самедля придбанняавтомобіля маркиVOLKSWAGEN,модель VENTO,1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був зареєстрований на позивача ОСОБА_3 та що саме за вказані кошти і був придбаний вищевказаний автомобіль.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

А тому,з урахуваннямвищевикладеного,враховуючи,що іздоговору купівлі-продажувбачається,що належнийпозивачу автомобільмарки VOLKSWAGEN,модель VENTO,1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 був відчужений повіреною особою ОСОБА_4 , який діяв на підстав довіреності від 17.10.2019 року, гр. ОСОБА_6 за 48740 грн., а також враховуючи, що відповідачем та його представником адвокатом Малашевським К.Л. не доведено належними та переконливими доказами того факту, що відчуження автомобіля проводилося без передачі коштів, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 та стягнення із ОСОБА_4 на користь позивача грошових коштів в сумі 48740 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 638, 1000, 1002, 1003, 1004, 1005 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 23, 141, 258-259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 простягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,зареєстрованого тапроживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) грошові коштив сумі48740 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., а всього 49580 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст судового рішення складений 30.03.2021 року

Головуючий В.М.Скляренко