справа № 489/6519/20 провадження №2/489/885/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районнийсуд містаМиколаєва ускладі головуючогосудді КоваленкаІ.В.,розглянувши впорядку спрощеногопровадження безповідомлення учасниківсправи (впорядку письмовогопровадження)цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ) до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

встановив:

В грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму надміру виплаченої пенсії в розмірі 37941,12 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 04.03.2010 відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Її пенсія обчислена з врахуванням довідок про заробітну від 11.11.2009 № 10, виданої Кооперативом «Прометей», від 11.11.2009 № 22 та від 28.05.2010 № 27, виданих Приватним багатопрофільним малим підприємством «Вилена-люкс». В ході перевірки вказаних довідок встановлено, що відомості у довідках від 11.11.2009 № 22 та від 28.05.2010 № 27 про розмір заробітної плати, не відповідають первинним документам, а довідка від 11.11.2009 № 10 була видана після ліквідації Кооперативу «Прометей, тому теж не може бути врахована при обчисленні пенсії відповідача.

У зв`язку із вказаними обставинами, щодо відповідача виникла переплата пенсійної виплати в період з 04.03.2010 по 31.01.2014 в розмірі 58997,19 грн. 16.01.2014 позивачем прийнято рішення № 2/15 про утримання з відповідача надміру виплаченої пенсії. Правом на оскарження рішення вона не скористалась. Борг у сумі 58997,19 грн. утримувався з відповідача у розмірі 20% пенсії щомісячно з 01.02.2014 по 31.03.2020, а з 01.04.2020 стягнення припинено у зв`язку з отриманням постанови Інгульського ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) про звернення стягненя на заробітну плату пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.08.2020 (ВП № 34969742). Відтак, залишок надміру виплаченої пенсії за період з 04.03.2010 по 31.01.2014 складає 37941,12 грн. та на момент звернення до суду сума переплати відповідачем не відшкодована.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач 19.02.2021 надала до суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки недобросовісності та зловживань з її боку немає, факту подання нею завідомо недостовірних відомостей не встановлено, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимогстатті 247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Управління ПФУ у Ленінському районі від 05.07.2010 ОСОБА_1 з 04.03.2010 було призначено пенсію за віком у розмірі 1959.22 грн. (а.с.11). При подачі заяви про її призначення відповідачем були надані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.11.2009 № 10, що видана Кооперативом «Прометей» та від 11.11.2009 № 22 і 28.05.2010 № 27, що видані приватним багатопрофільним малим підприємством «Вилена-люкс» (а.с.15-17).

На підставі статті 64 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон України № 1058-IV), позивачем було проведено звірку достовірності вищезазначеної довідки з первинними документами, за результатами якої встановлено недостовірність даних зазначених у цій довідці, що призвело до переплати позивачу пенсії в сумі 36434,50 грн.

За результатами проведеної зустрічної перевірки довідок для встановлення пенсії відповідачу Управлінням ПФУ у Ленінському районі складено акт від 04.11.2013 № 182, яким встановлено, що згідно довідки № 22 від 11.11.2009, наданої Приватним багатопрофільним малим підприємством «Вилена-люкс», за період з 01.01.1994 по 31.12.1995, суму заробітної плати відповідача завищено на 3509,89060грн. А згідно акта Управління ПФУу Ленінськомурайоні від10.12.2013№ 241 за період з 01.01.1996 по 31.12.1996 тим же підприємством суму заробітної плати відповідача завищено на 2206,62 грн. (а.с.18, 21).

Крім того, згідно повідомлення Управління ПФУ у Заводському районі Кооператив «Прометей» ліквідований 19.03.2009, хоча довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідачу видана ним 11.11.2009 (а.с.15, 20).

З позову вбачається, що 16.01.2014 позивачем прийнято рішення № 2/15 про утримання з відповідача надміру виплаченої пенсії (вказане рішення в матеріалах справи відсутнє).

Статтею 46 Конституції України гарантується право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання недостовірних даних чи їх приховування, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплаченої пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно допункту 3Порядку поверненнясум пенсії,виплачених надміру,та списаннясум переплатпенсії,що єбезнадійними достягнення,затвердженого постановоюправління Пенсійногофонду Українивід 15.05.2003№374/7695(далі Порядок),суми пенсій,виплачені надмірувнаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку (пункт 4 Порядку).

Зі змісту пункту 3 Порядку вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 22.01.2014 у справі № 6-151цс13, де Верховний Суд України зробив висновок, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України (зокрема, пенсія), за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

У § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, саме позивач повинен довести, що відповідач надав завідомо неправдиві дані, які стали підставою для призначення пенсії.

В свою чергу, при поданні заяви до Управління ПФУ, відповідач надав усі необхідні документи для встановлення наявності підстав для призначення пенсії, будь-яких доказів, які б свідчили про надання відповідачем завідомо неправдивих даних або зловживань з його боку, позивачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, вимоги діючого законодавства, та недоведеність позивачем факту зловживань з боку відповідача під час надання документів для отримання пенсії за віком, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями4,19,141, 158,263-265 ЦПК України,суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положеньЦПКУкраїни до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Інформація про учасників справи:

позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 13844159, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1;

відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 05.04.2021.

Суддя І.В.Коваленко