125/103/21

2/125/40/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2021 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Шарапанівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Барський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської міської ради Вінницької області про скасування наказів про оголошення доган, стягнення моральної шкоди -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Барський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської міської ради Вінницької області про скасування наказів про оголошення доган, стягнення моральної шкоди.

Свої вимогу до суду позивач мотивувала тим, що вона була прийнята на роботу в КНП «БРМЦПМСД» на посаду заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення. Наказами від 26.10.2020 року №207 та від 05.11.2020 року №219 головний лікар КНП «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Барської районної ради» притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення доган. Такі накази, позивач вважає незаконними, так як вважає, що вона не припустилась порушення трудової дисципліни, а накази є такими, які прийняті всупереч визначеного порядку, спрямовані на порушення її прав та законних інтересів.

Наказ №207 від 26.10.2020 року про оголошення догани, вважає незаконним, тому що отримавши усне розпорядження від головного лікаря «Барський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Барської міської ради» про необхідність здійснити детальний розбір випадку смерті пацієнта ОСОБА_2 , такий розбір не здійснила так як сімейний лікар, який безпосередньо надавала медичну допомогу, такому пацієнту на той час перебувала на лікарняному. Крім того, будь-яких скарг від родичів чи інших осіб не надходило, і відповідно підстав для створення клініко-експертної комісії не було.

Наказ №219 від 05.11.2020 року по оголошення догани, вважає незаконним, так як отримавши усне розпорядження від головного лікаря КНП «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Барської районної ради» взяти участь у конференції, яка присвячена презентації субпроекту «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій у Львівській області», яка відбувалась за допомогою онлайн платформи, не змогла. Погодивши та зареєструвавши сімейного лікаря ОСОБА_3 на заході, позивач залишила конференцію через численні звернення громадян.

Таким чином, позивач вважає, що у її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, в наказах про оголошення доган не конкретизовано, що саме порушила позивач, їй не було надано можливість надати пояснення, та перед притягненням до відповідальності, не було отримано попередню згоду Барського районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України, членом якої є позивач.

Незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності призвело до душевних переживань позивача, погіршення її здоров`я, а тому їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 45000 гривень.

ОСОБА_1 просила суд скасувати наказ № 207 від 26.10.2020 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та наказ № 219 від 05.11.2020 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 45000 грн.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Халаґєра О.А. позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача КНП «Барський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської міської ради адвокат Захарчук М.В. та ОСОБА_4 позов не визнали, заперечували проти його задоволення з підстав, що викладені у відзиві. Вважають що, накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є законними, прийняті у відповідності до норм законодавства про працю, з урахуванням обставин допущених проступків, підстав для їх скасування немає, як не має підстав для стягнення моральної шкоди, розмір якої не доведений, як не доведений причино-наслідковий зв`язок, між діями роботодавця щодо оголошення доган та хворобами позивача. Відповідач зазначив у відзиві, що при застосовані дисциплінарні стягнення, було дотримано вимог законодавства щодо відібрання пояснень та перевірки фактів невиконання розпоряджень. Невиконання позивачем розпоряджень безпосереднього начальника Головного лікаря є наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності. Оскільки позивачем, розпорядження від керівника отримувались однак по суті наданих розпоряджень, жодного письмово документу позивачем не надано, ні аналізу причин випадку смерті пацієнта, ні звіту щодо участі у онлайн конференції. Також, відповідач вважає, що відсутні підстави для погодження застосування дисциплінарних стягнень відносно позивача із Барською районною організацією профспілки працівників охорони здоров`я України, так як така профспілка не утворена та не діє на підприємстві КНП «Барський районний центр ПМСД».

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільним процесуальним законодавством збирання доказів судом, за власної ініціативи, не передбачено і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Предметом позову в даній справі є вимоги про скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди завданої позивачу виданням таких наказів.

Судом встановлено, що 01.10.2018 року ОСОБА_1 , прийнято на посаду заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення КНП «БРМЦ ПМСД». Як вбачається із наказу №92, такий наказ виданий Головним лікарем - ОСОБА_4 , підготовлений інспектором відділу кадрів ОСОБА_5 , на бланку Комунального некомерційного підприємства «Барський районний медичний центр медико-санітарної допомоги Барської районної ради».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2021 року Відповідач є правонаступником Комунального некомерційного підприємства «Барський районний медичний центр медико-санітарної допомоги Барської районної ради».

Згідно наказу КНП «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Барської районної ради» №207 від 26.10.2020 року зазначено: «Головному лікарю В.М. Капиці 11.10.2020 року о 10:00 поступив дзвінок по мобільному телефону від директора філії «Жмеринської СЕМД» Кузьміної Т.Ф., з проханням провести розбір випадку смерті ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , який стався 10.10.2020 року. Мною, було надано розпорядження заступнику головного лікаря з медичного обслуговування населення Матвієнко О.А, провести детальний розбір даного випадку, який вона з невідомих причин не виконала по сьогоднішній день. На підставі вищевикладеного, - наказую ОСОБА_1 , заступнику головного лікаря з МОН за невиконання розпорядження оголосити догану».

Як вбачається із пояснень до догани, ОСОБА_1 , зазначила, що «проведення розбору даного випадку було неможливе по причині відсутності сімейного лікаря ОСОБА_6 , у якої був задекларований померлий та відсутності будь-якої медичної документації». Також ОСОБА_1 зазначила, що «вважає, що розбір у даному випадку медичної документації не є доцільним, із-за відсутності скарг родичів померлого. Також зазначила, що з`ясувала всі обставини та в телефонному режимі повідомила головного лікаря».

Згідно наказу КНП «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Барської районної ради» №219 від 05.11.2020 року зазначено, «Головний лікар КНП «БРМЦ ПМСД» ОСОБА_4 05.11.2020 року надав усне розпорядження заступнику головного лікаря з медичного обслуговування ОСОБА_1 , бути присутньою на онлайн-конференції, яку проводив МОЗ о 12:00 в кабінеті головного лікаря КНП «Барська ЦРЛ», записати подану інформацію, а потім довести до всіх лікарів ЗПСМ. Але з невідомих причин через деякий час залишила онлайн-конференцію, направивши замість себе лікаря ЗПСМ ОСОБА_3 , яка на той час була задіяна на амбулаторному прийомі хворих. На підставі вищевикладеного, - ОСОБА_1 , заступнику головного лікаря з медичного обслуговування населення оголошено догану за невиконання розпорядження головного лікаря центру.

Згідно листа Міністерством охорони здоров`я України листом №23-04/322/2-20 від 29.10.2020 року, направленого керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних державних адміністрацій, запрошено керівників департаментів/управлінь охорони здоров`я, а також фахівців закладів охорони здоров`я, які надають населенню медичну допомогу, включаючи заклади первинної медичної допомоги до участі в конференції, яка мала відбутись 05.11.2020 року з 12:00 год., по 15:00 год.

Згідно пояснень сімейного лікаря ОСОБА_3 , остання повідомила, що під час амбулаторного прийому, отримала доручення від заступника головного лікаря ОСОБА_1 , відвідати онлайн конференцію. При відвідуванні даної конференції була присутня ОСОБА_1 , яка через декілька хвилин після приходу ОСОБА_3 , покинула зібрання, мотивуючи справами, і не повернулась.

Як зазначив відповідач, перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани оголошеної згідно наказу від 05.11.2020 року №219, позивачу було надано можливість надати пояснення, однак такі пояснення позивач відмовилась надавати, посилаючись на погане самопочуття.

Однак, 10.11.2020 року, вже перебуваючи на лікарняному згідно лікарняного листа серія АКА №434497 ОСОБА_1 надала інспектору кадрів ОСОБА_5 , свої пояснення датовані 06.11.2020 року.

Згідно пояснювальної від 11.11.2020 року секретар КНП «БРМЦ ПМСД» Саврій С.В., зазначила, що пояснювальну ОСОБА_1 , від 06.11.2020 року вона зареєструвала 06.11.2020 року, хоча така пояснювальна була надана їй інспектором кадрів лише 10.11.2020 року.

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявна посадова інструкція заступника лікаря з медичного обслуговування населення, яка надана позивачем. Відповідно до п.п. 1.3., 1.5 Посадової інструкції, передбачено, що заступник головного лікаря безпосередньо підпорядковується головному лікарю закладу. Роботу головного лікаря оцінює головний лікар закладу з урахуванням повноти, якості та своєчасності виконання посадових обов`язків.

Розділ 2 посадової інструкції встановлює обов`язки для заступника головного лікаря, який зобов`язаний: розробляти спільно з лікарями план заходів, спрямованих на зниження захворюваності і ліквідацію інфекційних захворювань, зниження загальної захворюваності з тимчасової втрати працездатності, інвалідності, дитячої та загальної смертності; надавати план на затвердження головному лікарю, забезпечувати своєчасне і повне виконання заходів, передбачених планом; аналізувати основні показники діяльності лікувально-профілактичних підрозділів закладу охорони здоров`я, розробляти за результатами аналізу заходи щодо усунення виявлених недоліків у роботі цих підрозділів та подавати їх на розгляд та затвердження головному лікарю закладу; розробляти та контролювати виконання плану заходів щодо впровадження до практики роботи лікувально-профілактичних підрозділів сучасних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування хворих, передових форм роботи лікувально-профілактичних підрозділів; підвищувати свій професійний рівень шляхом участі у науково-практичних конференціях, циклах підвищення кваліфікації.

Частиною 2 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сторонами у справі визнано та не заперечується, що головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської районної ради, ОСОБА_4 , 11.10.2020 року та 05.11.2020 року, надавалось ОСОБА_1 , як заступнику головного лікаря з медичного обслуговування населення, усні розпорядження щодо здійснення детального розбору випадку смерті ОСОБА_2 , що стався 10.10.2020 року, та участі в конференції присвяченій презентації субпроекту «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій у Львівській області», згідно листа Міністерством охорони здоров`я України листом №23-04/322/2-20 від 29.10.2020 року.

При цьому, позивач не зазначила в судовому засіданні та у своїх заявах по суті справи, що такі розпорядження не повинні бути нею виконані або ж не входили до її повноважень.

Крім того, як вбачається позиції позивача, в частині детального розбору позивача виконуючи розпорядження з однієї сторони, з іншої вважала їх не доцільними, через відсутність скарг родичів.

Однак, суд до такої позиції позивача відноситься критично, оскільки як вбачається із матеріалів справи, по випадку смерті пацієнта було звернення до головного лікаря КНП «БРМЦ ЦПМСД» від директора філії КНП «Жмеринська СЕМД», щодо необхідності проведення розбору випадку смерті.

Крім того, лікар амбулаторії №1 ЗПСМ ОСОБА_6 підвередила, що до неї надійшло звернення від головного лікаря КУ «Жмеринська станція швидкої медичної допомоги» Кузьминої Т.Ф. щодо незадовільної роботи сімейних лікарів (смерть 50-річного чоловіка ОСОБА_2 ), розбір даного випадку з лікарями Барського центру ПМСД. Про це вона зазначила у відповіді №01-1-25/12., від 14.12.2020 року на адвокатський запит представника позивача, що був долучений до позовної заяви.

Відповідно до ст. 159 КЗпП працівники зобов`язані співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну (стаття 142 КЗпП України).

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (частина друга статті 148 КЗпП України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стаття 139 КЗпП передбачає, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Не виконання позивачем розпоряджень керівника - головного лікаря КНП «БРМЦ ЦПМСД» ОСОБА_4 , свідчить про порушення трудової дисципліни, що спростовує посилання позивача та його представника на те, що у наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності не зазначено суть порушення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Аналізуючи наведені положення, з урахуванням пояснень представників сторін та наданих сторонами доказів, суд вважає, що позивачем було допущено порушення трудової дисципліни, внаслідок чого її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у виді доган.

Щодо непогодження застосування дисциплінарного стягнення із Барською районної організацією профспілки працівників охорони здоров`я України, членом якої є позивач, суд вважає зазначити наступне.

В матеріалах справи наявний лист без номера та дати в якому Голова «Барської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я» ОСОБА_7 повідомила, що відповідно до ст. 252 КЗпП, ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що попередня згода виборного профспілкового органу на притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна лише для працівників закладу які є членами виборного профспілкового органу, тобто профспілкового комітету. Притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани членів профспілки здійснюється керівником закладу без попереднього органу виборного органу.

Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (надалі - Закон № 1045-XIV) встановлено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.

За приписами частини першої статті 2 Закону №1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Частиною першою статті 6 Закону № 1045-XIV передбачено, що громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу вступати до профспілок на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Частиною другою статті 11 Закону № 1045-XIV встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Статтею 3 Закону № 1045-XIV визначено сферу дії цього закону, яка поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1 Закону 1045-XIV професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Частиною другою статті 11 Закону № 1045-XIV встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

У своєму рішенні від 29.10.1998 у справі № 14-рп/98 Конституційний Суд України вказав, що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Професійні спілки, які діють на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом. Питання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник.

Згідно статті 252 КЗпП зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Судом встановлено, що станом на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у КНП «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської районної ради не діяла первинна профспілкова організація до якої мав звернутись власник або уповноважений ним орган керівник, із поданням про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Отже, суд дійшов до висновку, що «Барська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я» не є профспілкою, яка створена на КНП «Барський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської районної ради.

Аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 18 червня 2018 у справі № 804/2581/16, та від 16 квітня 2020 року у справі 804/7047/17.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в позові в частині скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді доган.

Оскільки в ході судового розгляду позивачем не наведено доказів наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача по відношенню до нього, а тому позов в частині стягнення моральної шкоди також не підлягає до задоволення за відсутності відповідних підстав, визначених у законі.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представником відповідача адвокатом Захарчуком М.В., до закінчення судового розгляду у справі, зроблено заяву про подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом. Тому питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 41,47,147-149,235 КЗпП України, ст. ст.2,4,12,13,19,43,76-82,247,258-259,263-265,268,279,352,354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Барський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Барської міської ради Вінницької області про скасування наказу № 207 від 26.10.2020 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та наказу № 219 від 05.11.2020 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 02.04.2021