УХВАЛА

про в задоволенні заяви про витребування доказів

Справа № 495/1482/21

Номер провадження 2/495/1607/2021

31 березня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д. при секретарі Чумаченко О.О. розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву :

ОСОБА_1 про витребування доказів в цивільній справі за позовом :

ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області , третя особа,що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 « Про визначення розміру часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом «-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області , третя особа,що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 « Про визначення розміру часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом «-

Ухвалою суду від 16.03.2021 року провадження по справі відкрито.

В своєму позові позивач вказує,що він - ОСОБА_1 \ онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 5 грудня 2020 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Одесса) в якому матір*Ю ПОЗИВАЧА ЗАЗНАЧЕНО ОСОБА_4 ,свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ,виданого 4 вересня 1993 року Білгород-Дністровським міським відділом РАГС Одеської області,з якого вбачається що мати позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,мала до шлюбу прізвище ОСОБА_5 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ,виданого 14 квітня 1971 року Білгород-Дністровським міським бюро РАГС Одеської області, в якому батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записано ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який був його дідусем, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 6 серпня 2020 року Білгород-Дністровським міськрайоннім відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За життя померлому ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності,поряд з ОСОБА_7 , належала Ѕ частки ( у Витягах про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сказано розмір частки як 1/1 без визначення конкретного розміру часток) земельної ділянки площею 0,00446 га для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 5110300000:01:005:0191 та житловий будинок загальною площею 91,9 кв. метри житловою площею 67,2 кв . метри ,що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:01:005:0191,який розташований за адресою: АДРЕСА_1

.

У зв*зяку зі смертю ОСОБА_3 ,який за життя був власником Ѕ частки земельної ділянки площею 0, 00446 га для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:01:005:0191 та Ѕ частки житлового будинку загальною площею 91,9 кв. метри житловою площею 67,2 кв. метри,що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:01:005:0191 ,який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,у відповідності до вимог ст.ст. 1120-1121 ЦК України відкрилась спадщина на території міста Білгород-Дністровського Одеської області щодо майна останнього,до складу якого входить Ѕ частка зазначеного нерухомого майна.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав,що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 27 листопада 2020 року № 62662081,Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу № 357/2020,з якої також вбачається,що спадкодавець дійсно не склав заповіту,спадкоємці першої черги відмовилися від прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкування є перехід прав та обов*язків (спадщини) від фізичної особі ,яка померла (спадкодавця) ,до інших осіб(спадкоємців).

Відповідно із ч.1 ст. 1217 Цивільного Кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як визначено ч.ч.1,2 ст. 1220 Цивільного Кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення ії померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи на день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього Кодексу), а згідно ч.1 ст. 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частиною 1 ст. 1222 Цивільного Кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи,які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту,визнання його недійсним,неприйняття спадщини,або відмови від ії прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи,визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Як передбачено ч.1 ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. Як вже зазначалось спадкоємці першої черги відмовилися від прийняття спадщини спадкодавця. Спадкоємці інших черг відсутні, в свою чергу онуки не входять до I-IV черги спадкування за законом. Згідно із ч.1 ст.1265Цивільного Кодексу України у п*яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно,причому родичі ближнього ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Позивач вважає,що він є спадкоємцем п*ятої черги щодо майна померлого ОСОБА_3 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який є його дідом та який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач в порядку та строки, визначені ст.. 1268- 1270 Цивільного Кодексу України подав заяву про прийняття спадщини ,що відкрилась після смерті ОСОБА_3 ,про що Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа 357/2020.

Позивач 27 листопада 2020 року звернувся до Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частки земельної ділянки площею 0,00446 га д для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 5110300000:01:005:0191 та житловий будинок загальною площею 91,9 кв. метри житловою площею 67,2 кв. метри,що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:01:005:0191,який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,які належали за життя ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Листом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори від 27 листопада 2020 року № 2028/02-14 позивача проінформовано про те,що у Витягах про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності частка у спільній сумісній власності,яка належала померлому ОСОБА_3 не визначена,що не дає можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину,рекомендовано звернутися до суду, в тому числі шляхом визначення розміру частки спадкодавця.

Як зазначено у вказаній постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії згідно п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно,право власності на яке підлягає державній реєстрації,проводиться нотаріусом після подання документів,що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Як вбачається із вищевказаних Витягах про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на праві спільної сумісної власності значаться дві особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,з цього слід зробити висновок,що кожному з них належить по Ѕ частці у зазначених об*єктах нерухомого майна,на праві спільної сумісної власності. В свою чергу дані частки не були зазначені у правовстановлюючих документах. Таким чином, не визнання розміру часток співвласників цих об*єктів нерухомості відсутність можливості у нотаріуса внаслідок цих обставин оформити спадкові права на такі об*єкти нерухомості є перешкодою в оформленні позивачем свідоцтва про право на спадщину щодо вказаного майна.

Відповідно до п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємцям, які прийняли спадщину в порядку,установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24/753/0/4-13 від 16.05.2013 року визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту,що має застосовуватися,якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Вважає що його право на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі,якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа,який засвідчує його право власності ( ст.. 392 ЦК УКРАЇНИ).

Крім того,з метою визнання права власності на належні Ѕ часток спадкового майна підлягають визначенню в судовому порядку розміри часток померлого разом з його дружиною - ОСОБА_7 ,що обґрунтовується наступним:

Відповідно до ст.. 355 Цивільного кодексу України майно,що є у власності двох або більше осіб( співвласників) належить їм на праві спільної власності ( спільне майно),майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності,право спільної власності вникає з підстав,не заборонених законом, спільна власність вважається частковою,якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 Цивільного кодексу України передбачено,що спільна власність двох або більше осіб без визначених часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна,що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна,що є у спільній сумісній власності,вважається ,що частка кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,якщо інше не встановлено за домовленістю між ними,законом,або рішенням суду.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02. 2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав « передбачено,що частка суб*єкта права спільної сумісної власності визначається,зокрема,при поділі майна,виділі частки зі спільного майна,звернення стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами,відкриття після нього спадщини.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка з спільного майна, зверненення стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами,відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те,що участь когось з учасників спільної сумісної власності ( крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівним.

У ст.. 60Сміейного кодексу України зазначено,що майно,набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіка в на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майно,що є об*єктом спільної сумісної власності подружжя,частки майна дружини та чоловіка є рівними,якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи з вищенаведеного , на думку позивача, є підстави вважати що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у спільній сумісній власності на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку належало по Ѕ частині,які підлягають визначенню з метою подальшого визнання права власності на належну Ѕ частину спадкового майна.

Просить суд встановити що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0, 00446 га для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:01:005:0191 та Ѕ частки житлового будинку загальною площею 91,9 кв . метри житловою площею 67,2 кв. метри,що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:01:005:0191 ,який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить Ѕ частку.

Визнати за ним - ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частки земельної ділянки площею 0, 00446 га для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:01:005:0191 та Ѕ частку житлового будинку загальною площею 91,9 кв. метри житловою площею 67,2 кв. метри,що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:01:005:0191 ,який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,які належали на праві власності померлому 31 липня 2020 року ОСОБА_3 .

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про витребування доказів . Докази,витребування яких на думку позивача є необхідними:

- належним чином посвідчену копію спадкової справи № 357/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , заведеної 27 листопада 2020 року Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою.

Вивчивши матеріали справи та доводи про необхідність витребування доказів ,суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про витребування доказів,оскільки на думку суду для правильного ,всебічного та об*єктивного розгляду справи є необхідність у дослідженні вищевказаних доказів.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.(%, 116-119 ЦПК УКРАЇНИ суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про витребування доказів в цивільній справі за позовом: ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області , третя особа,що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 « Про визначення розміру часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом «-задовольнити.

Витребувати з Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори,яка здійснює свою діяльність за адресою: 67701 Одеська область м Білгород - Дністровський вул.. Олімпійська ,12 належним чином посвідчену копію спадкової справи № 357/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , заведеної 27 листопада 2020 року Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя : АНІСІМОВА Н.Д.