ЄУН 331/41/21

2/337/693/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.

за участю секретаря Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспівдружність» про визнання договору з надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні недійним,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2021р. позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя із зазначеним позовом, який мотивував тим, що 30.07.2020р. між ним та ТОВ «Євроспівдружність» укладено Договір про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні №1225S/30/07/2020. Він вважає вказаний договір недійсним із звільненням сторін від договірних зобов`язань та поверненням помилково перерахованих коштів. Так, 05.07.2020р. він виїхав на заробітки до Фінляндської Республіки. Через стан здоров`я та фізичну неможливість працювати він прийняв рішення змінити роботодавця і 30.07.2020р. через всесвітню мережу Інтернет вирішив укласти з відповідачем договір про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні. Він надав усі необхідні дані для цього, заповнив онлайн-анкету. Директор ТОВ «Євроспівдружність» пояснила, що для початку підбору вакансії та пошуку роботи йому необхідно спочатку внести оплату за ці послуги в розмірі 9700,00грн. Оскільки ця вимога викликала у нього сумніви, то він прийняв рішення не укладати цей договір. Одразу після цього його дружині ОСОБА_2 зателефонувала директор ТОВ «Євроспівдружність» ОСОБА_3 та шляхом обману та зловживання довірою повідомила про необхідність сплати коштів в сумі 9700,00грн. на банківський рахунок ТОВ за нібито виконані послуги за зазначеним договором. 31.07.2020р. його дружина через касу АТ КБ «Приватбанк» переказала вказану суму на рахунок відповідача. В квитанції про сплату платником на прохання дружини вказаний він, хоча фізично він не міг бути присутнім при цьому, оскільки знаходився у Фінляндії. Оскільки на той час він не мав достатньо вільного часу для спілкування з родиною, йому дружина не мала повної інформації та вважала, що дії в його інтересах. При цьому, вказана сума коштів є для його родини досить значною, виходить за межі дрібного побуту. Однак після отримання грошових коштів відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, ніякої інформації в рамках зазначеного договору йому не надав, акт передачі-приймання послуг за цим договором він особисто не підписував. В результаті він вимушений був залишитись працювати на попередній роботі, його сім`я залишилась без заощаджень. Він намагався врегулювати спірні правовідносини, але усі його звернення були залишені відповідачем без реагування. Оскільки предметом Договору про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р. є надання відповідних послуг належної якості, цей обов`язок відповідачем не виконаний, він на підставі ст.907 ЦК України, ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» має право вимагати розірвання зазначеного договору та відшкодування завданих збитків.

Просить визнати недійсним Договір про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р. та зобов`язати відповідача повернути йому грошові кошти в розмірі 9700,00грн., а також стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11.10.2021р. позовна заява передана на розгляд до Хортицького районного суду м.Запоріжжя за підсудністю за місцем знаходження відповідача ТОВ «Євроспівдружність» м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд.40 кв.60.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.01.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за цим позовом та призначено відкрите судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Євроспівдружність» в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судового виклику на юридичну адресу та адресу фактичного місця знаходження, відзиву на позов чи зустрічного позову не подав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність представника відповідача на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідившиматеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Згідно з ст.202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину має відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ст.203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ст.216 ЦК України).

За змістом ст.11,202,626 ЦК України договір є правочином. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

При цьому, сторониє вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.3,6,627,629 ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд встановив, що 30.07.2020р. між ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «Євроспівдружність» (Виконавець) укладено Договір №1225S/30/07/2020 про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні.

За п.1.1 Договору Виконавець за дорученням Замовника надає Замовнику послуги у вигляді інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні на підставі трудового чи цивільно-правового договору у строк та на інших умовах, що визначені цим Договором, а Замовник приймає вказані послуги та оплачує їх в строк, в порядку та в сумі відповідно до цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору цей Договір набирає законної сили з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання.

Цей Договір може бути достроково розірваний за письмовою домовленістю Сторін (п.3.2.).

Згідно з п.3.13 Договору Виконавець розпочинає дії з надання послуг після здійснення Замовником оплати за цим Договором відповідно до п.4.1, 4.3, 4.4., 4.5.

Згідно з п.4.1,4.3,4.4 Договору за надані послуги Замовник виплачує Виконавцю грошову суму 9700,00грн., яка є винагородою Виконавця за проведені пошукову та аналітичну роботу, підготовку інформації та передання її Замовнику в строк і в порядок, що визначені цим Договором. Оплата цих сум здійснюється шляхом попередньої оплати 100% вказаної суми в день підписання Договору шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок Виконавця або в готівковій формі в касу Виконавця.

Відповідно до п.4.6 Договору здійснення Замовником оплати вартості послуг в сумі, вказаній в п.4.1 цього Договору, є підтвердженням його повної обізнаності та розуміння умов цього Договору та згоди з ними.

Сторони не мають права в односторонньому порядку змінювати умови цього Договору або відмовлятись від його виконання крім випадків, прямо передбачених цим Договором (п.7.1). Жодна із Сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим Договором іншим особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони (п.7.2). Електронна форма цього Договору, підписання цього Договору електронним цифровим підписом, Договір з підписами, який в подальшому був сканований, сфотографований чи будь-яким іншим чином скопійований, прирівнюється за правовими наслідками до оригіналу Договору, викладеного і підписаного у паперовому форматі (п.7.6).

Відповідно до Акту передачі-приймання послуг від 30.07.2020р. згідно з Договором №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р. про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні ТОВ «Євроспівдружність» як «Виконавець» передав, а ОСОБА_1 як «Замовник» прийняв наступні інформаційно-консультаційні послуги: - інформаційні послуги з питань можливостей працевлаштування за кордоном; - інформаційні послуги з питань пошуку трудових вакансій. Перелічені послуги Клієнт отримав в повному обсязі, будь-які претензії, зауваження, заперечення до якості послуг, наданні їх у встановлений договором строк та оплати за послуги відсутні.

Згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» (Уманське відділення №12 Черкаського ПРУ) №0.0.1787156595 від 31.07.2020р. ОСОБА_1 перерахував 9700,00грн. на рахунок ТОВ «Євроспівдружність» за послуги за договором №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р.

Згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданого 05.02.2018р., орган, що видав, 7113, та відомостями Державної прикордонної служби України від 29.01.2021р. ОСОБА_1 виїхав з України 05.07.2020р., повернувся до України 02.10.2020р.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку,суд вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як вже зазначалось, суд захищає порушені, оспорювані, невизнані права, свободи та інтереси у спосіб, передбачений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. При цьому, спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст.215 ЦК України. Підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК, саме в момент вчинення правочину.

Визнання правочину недійсним в судовому порядку відбувається за позовом особи, яка заперечує його дійсність із встановлених законом підстав, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом.

Інакше кажучи, порушення майнових прав суб`єкта має бути пов`язане з порушеннями, допущеними при укладенні договору.

Разом з тим, звертаючись з позовом про визнання недійсним Договору №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р. про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні, позивач ОСОБА_1 в порушення вимог ст.12,13,81 ЦПК України не довів суду належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним. В позовній заяві не зазначив та не обґрунтував, які саме умови, передбачені ст.203 ЦК України, не були дотримані сторонами (стороною) в момент укладання зазначеного договору, що тягнуть його недійсність.

Як встановлено судом, сторони уклали 30.07.2020р. договір про надання інформаційних послуг, який оформлений письмовим документом і підписаний сторонами з дотриманням положень п.7.6 Договору, а також вимог ст.207,208 ЦК України.

За змістом цього договору сторонами були обумовлені усі його істотні умови вид послуг, строк та порядок їх надання, строк та порядок оплати, права та обов`язки сторін, відповідальність за їх порушення. Досягнення згоди щодо цих умов сторони підтвердили своїми підписами. Тобто договір є укладеним і обов`язковим для виконання.

Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем копією Договору №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р., в якому в графі «Замовник» зазначені персональні дані позивача ОСОБА_1 (дата народження, місце реєстрації, паспортні дані, контактний телефон) та на кожному аркуші міститься його особистий підпис.

При цьому, позивач ці обставини в позовній заяві не оспорював. Доказів того, що він не надавав відповідачу свої персональні дані і не підписував договір, суду не подав.

Оскільки договір між сторонами було укладено, визнання його недійсним може мати місце виключноза умови недотримання встановлених ст.203 ЦК України вимог саме на момент його вчинення.

Однак, оцінивши конкретні обставин справи та наявні докази, суд таких підстав не встановив. Навпаки, суд вважає встановленим, що на момент вчинення оспорюваного договору були дотримані вимоги ст.203 ЦК України, а саме, він був укладений в письмовій формі, як того вимагає ст.208 ЦК України, своїми підписами сторони підтвердили, що їх волевиявлення є вільним і відповідає внутрішній волі, що вони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору за взаємною згодою сторін, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, що договір спрямований на реальне настання правових наслідків.

Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що він особисто оплату за вказаним договором не здійснював, в його інтересах це зробила дружина ОСОБА_2 , після здійснення оплати відповідач свої обов`язки за договором не виконав, жодних передбачених договором послуг належної якості йому не надав, акт передачі-приймання послуг він особисто не підписував, подальші його звернення відповідач проігнорував, чим порушив його права та спричинив збитки.

Такі доводи позивача ОСОБА_1 , на думку суду, фактично зводяться до порушення його прав через неналежне виконання відповідачем ТОВ «Євроспівдружність» обов`язків Виконавця за Договором №1225S/30/07/2020 від 30.07.2020р. про надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні.

Виходячи звищевикладених вимогчинного законодавствата судовоїпрактики,суд зазначає,що невиконанняабо неналежневиконання правочинунеспричинює правовихнаслідків увиглядівизнання правочинунедійсним,оскільки маютьмісце після укладання договору. Права особи в разі несумлінного виконання або невиконання умов договору не підлягають захисту шляхом визнання його недійсним із використанням правового механізму, встановленого ст.215,216 ЦК. Такий захист можливий тільки шляхом задоволення позовних вимог про розірвання або зміну такого договору, якщо є підстави, передбаченіст.651 ЦК, із застосуванням правових наслідків такого розірвання або зміни.

Разом з тим, таких вимог позивач ОСОБА_1 не заявляв, правом на зміну предмету та підстав позову не скористався.

Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем ОСОБА_1 спосіб захисту порушеного права - визнання правочину недійсним не відповідає змісту порушеного його суб`єктивного права та характеру порушення.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись ст.15,16,202-204,215,216,626,627,629,638,901 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,158,259,263-265,280,282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспівдружність» про визнання договору з надання інформаційної допомоги при іноземному працевлаштуванні недійним відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.04.2021р.

Суддя Н.А. Мурашова

31.03.2021