ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4254/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області , 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6, код 37999518;

до Комунального підприємства "Балаклійський водоканал", 64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Вторчорметова, буд. 6, код 33394709;

про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 337895,15грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" про стягнення з останнього 337895,15грн. шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позивач у позові наголошує про те, що внаслідок дій відповідача, в частині самовільного водокористування, державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 337895,15грн., в обґрунтування чого посилається на наявні матеріали інспекційної перевірки та п.9 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13.10.2015, надалі - Методика).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4254/20. Розгляд справи №922/4254/20 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №001054/1, ухвала суду про відкриття провадження по справі від 18.01.2021 отримана відповідачем особисто ще 22.01.2021, однак відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений ст. 251 ГПК України строк не надавав, а відтак суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а тому, з огляду, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

В період з 13.11.2019 по 26.11.2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Інспекція) на підставі ст. 20"2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4,6,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Інспекції від 07.11.2019 року № 849/11-02 було здійснено позапланову перевірку щодо стану виконання припису від 22.11.2018№93/04-09 у діяльності Комунального підприємства «Балаклійський водоканал» (надалі - КП «Балаклійський водоканал»),

За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 849/11-02/04-06 від 26.11.2019 року, який підписаний начальником підприємства Трубчаніновим В.П. без зауважень.

Так, як вбачається з відомостей з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, основним видом діяльності КП «Балаклійський водоканал» є каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що попереднім актом перевірки від 16.11.2018 №888/01-04/04-06 зафіксовано що з 23.10.2018 КП «БАЛАКЛІЙСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ» здійснює забір води з водних об`єктів без дозволу на спеціальне водокористування.

КП «Балаклійський водоканал» на виконання раніше виданого припису, отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 22.01.2019 №559/ХР/49д-19, в тому числі в частині водоспоживання (забору води з артезіанських свердловин), виданий Сектором у Харківській області Держводагентства терміном дії до 22.01.2022.

Таким чином, в період з 23.10.2018 по 21.01.2019 КП «Балаклійський водоканал» здійснювало самовільне використання водних ресурсів з підземних джерел без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Відповідно до довідки КП «Балаклійський водоканал» від 13.11.2019 №592 обсяг забраної води з артезіанських свердловин за період з 23.10.2018 по 21.01.2019 склав 258,3 тис. м3.

29 листопада 2019 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією винесено на адресу КП «Балаклійський водоканал» припис №31/04-06.

Відповідно до п. 1.7 Методика самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Крімтого, 21.12.2018Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення №001728 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2018№296/04-09, якоювизнано винним начальника КП «Балаклійський водоканал» ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Адміністративний штраф сплачено у добровільному порядку, про що свідчить квитанція №109_12 від 22.12.2018.

Водночас, у зв`язку з виявленими порушеннями, Інспекцією з урахуванням норм передбачених п. 9 Методики та даними довідки КП «Балаклійський водоканал» від 13.11.2019 №592, розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування в період з 23.10.2018 по 21.01.2019 рік, розмірі якої склав 337895,15 грн., яку було направлено на адресу КП «Балаклійський водоканал» разом із претензією № 180 від 29.11.2019 року щодо добровільного відшкодування шкоди.

Після отримання вказаної претензії із розрахунком розміру шкоди (повідомлення про вручення №6420705688649), вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної сими.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Приписами частин 2, 3 статті 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до статей 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (частини 2, 4 статті 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки від 16.11.2018 №888/01-04/04-09:

- з очисних споруд смт. Донець скинуто очищених стічних вод в поверхневу водойму (2-3 озера р.Сів.Донець) за період з 23.10.18 по 31.12.18 в обсязі 31923 мЗ, за період з 01.01.19 по 21.01.19- 10575 мЗ.;

- обсяг забраної з артсвердловин підземної води за період з 23.10.2018р. по 21.01.2019р. склав 258,3 тис.мЗ;

- КП «Балаклійський водоканал» не ведеться облік забору та використання води з водних об`єктів (артсвердловин) за показниками засобів вимірювальної техніки (лічильників). Артсвердловини не обладнані водовимірювальними приладами. Таким чином, п. 7 припису від 22.11.2018р. № 93/04-09 КП «Балаклійський водоканал» не виконаний.

При цьому, вказаний Акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального користування, відтворення і охорони природних ресурсів перевірки від 16.11.2018 №888/01-04/04-09 року є чинним, підписаний без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався.

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Права і обов`язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов`язання.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є:

а) протиправна поведінка особи,

б) настання шкоди,

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою,

г) вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Пунктом 1 частини 3 статті 44 Водного кодексу України, встановлено, що водокористувачі зобов`язані, в тому числі, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення водного законодавства мають нести особи, які без спеціальних дозволів здійснюють забір води, вина яких полягає у протиправній діяльності у вигляді вчинення дій щодо із водокористуванням без урахування встановлених у доволі на спеціальне водокористування лімітів.

На виконання положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 614 Цивільного кодексу України підприємство-відповідача не надало жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону водних ресурсів та відсутності самовільного водокористування. Причинний зв`язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою полягає у тому, що внаслідок самовільного водокористування було заподіяно шкоду водним ресурсам.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Методики розрахунку емірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389.

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем, відповідно до Методики, розмір склав 337895,15грн. Даний розрахунок перевірений господарським судом.

Мотиви щодо неналежного оформлення акту та відсутності у ньому інформації можуть враховуватися судом у випадку визнання недійсним акту у встановленому порядку. Разом з тим, акт перевірки є чинним, у встановленому порядку не оскаржувався, а тому є належним та допустим доказом в розумінні статей 76 та 77 ГПК України , в якому зафіксовано відповідні дані.

Розрахунок заподіяної державі шкоди, внаслідок самовільного водокористування здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку емірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, що є додатком до Претензію №180 від 29 листопада 2019 року та становить 337895,15грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків у розмірі 337895,15грн. та встановлено, що останній проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме Методики розрахунку емірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, яка поширює свою дію на відповідача, як на особу, що порушила свій обов`язок щодо охорони водних ресурсів.

Підсумовуючи наведене, за результатами розгляду даної справи, господарський суд дійшов висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні самовільного водокористування без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природної о середовища України від 20 липня 2009 року № 389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному водокористуванні.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними, допустимими, вірогідними та достатніми у своїй сукупності доказами доведена суду наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування збитків, у зв`язку з чим задовольняє в повному обсязі позовні вимоги, та стягує з відповідача суму шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 337895,15грн.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" (64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Вторчорметова, буд. 6, код 33394709) на користь Держави (р/р UA258999980000033119331020022, УК у Балаклійському районі Харківської області (м. Балаклія) код ЄДРПОУ 38059663, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в установі банку - Казначейство України (ЕАП)) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 337895,15 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" (64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Вторчорметова, буд. 6, код 33394709) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6, код 37999518, р/р UA878201720343150002000081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5068,43грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області , 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6, код 37999518;

Відповідач: Комунальне підприємство "Балаклійський водоканал", 64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Вторчорметова, буд. 6, код 33394709;

Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2021.

СуддяН.А. Новікова