ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

01 квітня 2021 року Справа № 926/2814/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Ім. Василя Крикливця»

до Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів»

про стягнення збитків у розмірі 4609164,46 грн

Представники:

від позивача - Іванюк О.О. адвокат

від відповідача - Запаскін М.Р. адвокат

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Ім. Василя Крикливця» звернулось з позовом до суду про стягнення з державного підприємства «Неполоківецький комбінат хібопродуктів» збитків у загальному розмірі 4154842,10 грн, понесених від втрати (нестачі) речі, а саме: зерна пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг, зерна пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо зберігання зерна (втрата зерна) за укладеним між сторонами договором складського зберігання зерна № 15-03 від 15.06.2020 року, що призвело до неповернення переданого позивачем на відповідальне зберігання відповідачу зерна пшениці 3-го класу вагою 248349 кг та пшениці 4-го класу вагою 303791 кг та завдало збитків позивачу на суму 4154842,10 грн.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.11.2020 року справу № 926/2814/20 передано судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року позовну заяву приватного підприємства «Ім. Василя Крикливця» до державного підприємства «Неполоківецький комбінат хібопродуктів» про стягнення збитків у розмірі 4154842,10 грн залишено без руху та встановлено позивачу строк у десять днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

04.12.2020 року позивачем через канцелярію суду подано заяву за вх. № 2977 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.12.2020 року - 11:00 год.

22.12.2020 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання за вх. №3345 про приєднання до матеріалів справи доказів: засвідченої копії витягу з сайту Інформаційно-аналітичний портал АПК України та оперативної інформації про рівень середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продукти її переробки станом на 09.10.2020 року (з доказами надсилання відповідачу).

28.12.2020 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява за вх. № 3890 про відкладення судового засідання та поновлення пропущеного строку для надання відзиву.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року поновлено відповідачу строк для подання відзиву та встановлено строк для подання суду відзиву - 10 днів з дня отримання даної ухвали, з одночасним надсиланням позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 18.01.2021 року - 11:00 год.

18.01.2021 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання за вх. № 152 про витребування доказів в Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Чернівецькій області в порядку ст. 81 ГПК України. Також представником позивача подано заяву за вх. № 151 від 18.01.2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю витребувати додаткові докази.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 02.02.2021 року - 11:00 год. та зобов`язано Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Чернівецькій області протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати суду - відомості про результати проведення заходу державного фінансового контролю Західного офісу Державної аудиторської служби, а саме акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» із додатками (проведеної в період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року згідно з наказом №197 від 15.10.2020 року), які обґрунтовують наявність або відсутність залишку зерна, що було передано ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» на зберігання за договором №15-03 від 15.06.2020 року.

29.01.2021 року на адресу суду від Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Чернівецькій області надійшов лист про надання інформації за вх. № 194, в якому повідомляє, що в матеріалах ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів», що проводилась Управлінням за період з 01.01.2017 року по 30.11.2020 року, а саме в акті складеному за результатами ревізії та в додатках до нього не міститься відомостей, які обґрунтовують наявність або відсутність залишку зерна, що було передано ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» на зберігання за договором №15-03 від 15.06.2020 року, а тому акт ревізії з додатками надаватися не можуть.

01.02.2021 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання з доказами направлення відповідачу за вх. № 377 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію відповіді Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Чернівецькій області на запит ПП «Ім. Василя Крикливця» за №132413-14/286-2021 від 25.01.2021 року; копії складських квитанцій № 5317 від 27.07.2020 року, № 5326 від 29.07.2020 року, № 5330 від 30.07.2020 року, № 5331 від 30.7.2020 року, № 5333 від 31.07.2020 року, № 5340 від 03.08.2020 року, копію вимоги ПП «Ім. Василя Крикливця» № 28 від 06.10.2020 року про повернення зерна з відміткою про вручення ДП «Неполоковецький КХП».

02.02.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява за вх. № 384 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні, оскільки бере участь в іншому судовому засіданні. Крім того, представник відповідача зазначає про готовність ДП «Неполоковецький КХП» частково визнати позов та вжити заходів щодо мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 02.02.2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 12.02.2021 року - 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 19.02.2021 року - 11:30 год.

Після судового засідання 12.02.2021 року від представника відповідача за вх.№ 557 надійшла заява згідно якої представник просить визнати причини пропуску судового засідання поважними оскільки відбулося запізнення прибуття потягу Київ-Чернівці. Також подано заяву про долучення доказів - копії договору № 37-03 від 02.11.2020 року та копії ТТН № 27 від 02.11.2020 року, а також докази направлення договору та ТТН позивачу.

15.02.2021 року на електронну адресу суду надійшли заяви вх. № 567, 587 представника відповідача Запаскіна М.Р. про проведення судового засідання, призначеного на 19.02.2021 року о 11:30 годині, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу easycon.com.ua за наступними реквізитами: електронна адреса: info@arbitpium.pro, ПІБ - Запаскін Максим Романович.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року - клопотання представника відповідача Запаскіна М.Р. про проведення судового засідання, призначеного на 19.02.2021 року о 11:30 годині, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу easycon.com.ua - задоволено.

16.02.2021 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог на суму 454322,36 грн, разом із додатками: оригінал платіжного доручення про сплату судового збору в сумі 6814,85 грн, цінова довідка Чернівецької ТПП № 157 від 11.02.2021 року та докази направлення відповідачу даної заяви разом із додатками.

Крім того, представником позивача подано заяву вх. № 639 від 16.02.2021 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, разом із додатками: додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 15.09.2020 року, акт прийняття-передачі наданих послуг від 16.02.2020 року; платіжне доручення № 356 від 24.11.2020 року та докази направлення відповідачу даної заяви разом із додатками.

В судовому засіданні 19.02.2021 року за усним клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 09.03.2012 року - 12:00 год.

Розгляд справи в підготовчому засіданні призначений на 09.03.2021 року не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М.В. про що сторони були сповіщенні телефонограмою.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року постановлено розгляд справи в підготовчому засіданні призначити на 18.03.2021 року - 11:45 год., за участю представників сторін.

18.03.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи вх. 1035.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року - заяву представника позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду, отже нова ціна позову складає 4609164,46 грн; у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судової товарознавчої експертизи - відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2021 року - 14:00 год.

31.03.2021 року представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи вх. № 1282 разом із додатками: цінова довідка Чернівецької ТПП № 395 від 31.03.2021 року та докази направлення відповідачу даного клопотання разом із додатками.

01.04.2021 року представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи вх. № 1301 разом із додатками: публічної інформації про рівень середніх цін на основні види сільгосппродукції та продукти її переробки станом на 26.03.2021 року, яка розміщена на сайті МЕРТ (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України).

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2021 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд звернути увагу на той факт, що зміни цін на зерно пшениці 3 та 4 класу по Чернівецькій області розміщені на сайті МЕРТ, починаючи з дати неповернення зерна по даний час, взагалі не вносились, проте середні ціни по Україні на зерно пшениці 3 та 4 класу за аналогічний період постійно змінювались з 6800 грн/т та 6600 грн/т до 7787 грн/т та 7630 грн/т, згідно інформації розміщеної на сайті МЕРТ. В підтвердження зазначеного просив суд - перевірити дану публічну інформацію на сайті МЕРТ, а також звернути увагу на доказ поданий відповідачем, а саме копію договору купівлі - продажу зерна № 37-03 від 02.11.2020 року та копію ТТН № 27 від 02.11.2020 року, згідно яких відповідачем придбано зерно пшениці 3 класу за 7400 грн/т, у той час коли на сайті МЕРТ по Чернівецькій області заначено ціну 5400 грн/т, а середню ціну по Україні зазначено - 7423 грн/т.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2021 року, просить суд врахувати, що не заперечує щодо кількості неповернутого (втраченого) зерна, проте при встановлені розміру збитків слід взяти до уваги публічну інформацію про рівень середніх цін на основні види сільгосппродукції та продукти ії переробки станом на 26.03.2021 року, яка розміщена на сайті МЕРТ, зокрема на ціни зерна пшениці 3 та 4 класу по Чернівецькій області, які становлять 5400 грн/т та 5300 грн/т.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке:

15.06.2020 року між Приватним підприємством «Ім. Василя Крикливця» (поклажодавець) та Державним підприємством «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» (зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна №15-03, за умовами якого зерновий склад приймає від поклажодавця олійні та зернові культури фактичної якості(крім випадків обумовлення граничних показників), та зобов`язується за плату зберігати, надати послуги по доробці зерна і відвантажити передане на зберігання зерно поклажодавцеві чи його довіреній особі, згідно графіків поставки та відвантаження, погоджених сторонами (п. 1.1 розділу 1 договору).

Підпунктами 3.3.1, 3.3.2. та 3.3.3 пункту 3.3 розділу 3 договору передбачено, що зерновий склад зобов`язаний: прийняти від поклажодавця зерно за фізичною вагою, визначити його вагу та якість на момент поставки; повернути поклажодавцю зерно по фактичних якісних показниках, визначених після проведення робіт по доробці зерна; відвантажити зерно на автомобільний та залізничний транспорт після одержання відповідного письмового розпорядження поклажодавця, узгоджений з ним терміну відвантаження та проведення повного розрахунку із зерновим складом.

Договором передбачено обов`язок зернового складу повернути зерно за першою вимогою поклажодавця, у разі, коли передбачений договором строк зберігання ще не закінчився з обов`язковим попереднім погодженням зі зерновим складом графіку відвантаження (п. 3.3.6. договору).

Відповідно до п.п. 7.2 та 7.3 розділу 7 договору зерно передається зерновому складу на відповідальне зберігання терміном до 01 червня 2021 року, зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди про продовження терміну дії договору.

На виконання даного Договору ПП «Ім. Василя Крикливця» автомобільним транспортом відвантажило зерно пшениці 3-го та 4-го класу для обробки та зберігання на зерновому складі, що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 40, № 41, № 42 від 24.07.2020 року; № 43, № 44, № 45 від 25.07.2020 року; № 46, № 47, №48 від 26.07.2020 року; № 49 та № 50 від 27.07.2020 року; № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 28.07.2020 року; № 56, № 57, № 58, № 59 від 29.07.2020 року; № 60 від 30.07.2020 року; № 61, № 62, № 63 від 02.08.2020 року.

Так, з 24.07.2020 року по 02.08.2020 року поклажодавцем згідно зведеного реєстру було відвантажено зерно загальною вагою 909450 кг та заліковою вагою 893990 кг, а саме: зерно пшениці 3-го класу заліковою вагою 406949 кг; зерно пшениці 4-го класу заліковою вагою 487041 кг.

Відповідно до п. 2.2. розділу 2 Договору виробничо-технологічна лабораторія зернового складу при прийманні видає аналізну картку, що засвідчує фактичну якість зерна.

Зерно було прийнято зерновим складом ДП «Неполоковецький КХП» у відповідності до проведених лабораторних досліджень та передано в обробку для подальшого зберігання, що підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку: № 10 та №11 від 24.07.2020 року; № 13 від 25.07.2020 року; № 15 та № 16 від 26.07.2020 року; № 17 від 27.07.2020 року; № 21 від 28.07.2020 року; № 23 та № 24 від 29.07.2020 року; № 26 від 30.07.2020 року; № 27 та № 28 від 02.08.2020 року, а також складськими квитанціями на зерно: № 5330 від 30.07.2020 року (БА № 298230); № 5317 від 27.07.2020 року (БА № 298217); № 5331 від 30.07.2020 року (БА № 298231); № 5340 від 03.08.2020 року (БА № 298240); № 5330 від 30.07.2020 року (БА № 298230); № 5317 від 27.07.2020 року (БА № 298217).

За надані послуги з прийняття, лабораторного дослідження, просушки та зберігання зерна ПП «Ім. Василя Крикливця» здійснило оплату відповідно до договору, що підтверджується актами надання послуг: № 354 від 31.07.2020 року, № 351 від 30.07.2020 року, № 435 від 31.08.2020 року, № 469 від 09.10.2020 року та податковими накладними № 23 від 14.07.2020 року та № 37 від 31.07.2020 року.

На вимогу поклажодавця № 28 від 06.10.2020 року про повернення зерна, ДП «Неполоковецьким КХП» було повернуто зерно пшениці 3-го класу заліковою вагою 158600 кг та зерно пшениці 4-го класу заліковою вагою 183250 кг згідно товарно-транспортних накладних: № 015121, № 015122, № 015123, № 015124 від 06.10.2020 року; № 015131, № 015133, № 015134, № 015135, № 015136, № 015137 від 07.10.2020 року та № 015138, № 015139 від 09.10.2020 року та посвідчення про якість зерна: № 002602, № 002603, № 002604, № 002605 від 06.10.2020 року; № 002612, № 002614, № 002615, № 002616, № 002617, № 002618, від 07.10.2020 року; № 002620, № 002621 від 09.10.2020 року.

Решта зерна, а саме : зерно пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг; зерно пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг, що залишилися на зберіганні у ДП «Неполоковецькому КХП», не було повернуто ПП «Ім. Василя Крикливця» та повідомлено останньому про неможливість його повернення у зв`язку з його нестачею.

З огляду на те, що ДП «Неполоковецький КХП» не виконав зобов`язання передбачені Договором по поверненню зерна, 21.10.2020 року ПП «Ім. Василя Крикливця» звернулось з претензією про відшкодування вартості втраченого майна, а саме: зерна пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг та зерна пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг (на суму 4154842,10 грн). Однак, відповіді від відповідача на претензію позивач не отримав.

Як вбачається з наданої позивачем цінової довідки Чернівецької ТПП № 157 від 11.02.2021 року станом на 05.02.2021 року середня закупівельна ціна на зерно пшениці 3 класу становила 8432 грн/т (без ПДВ), на зерно пшениці 4 класу становила 8279 грн/т (без ПДВ).

Отже ціна позову складає 4609164,46 грн. (зерно пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг * 8432 грн = 2094078,77 грн; зерно пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг * 8279 грн = 2515085,69 грн).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання повинен складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - погашено. Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Отже, положеннями Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов`язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - погашено) покладається саме на зерновий склад.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії складських квитанцій на зерно, якими підтверджено прийняття ДП «Неполоковецький КХП» на зберігання від позивача зерна пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг та зерна пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг. Вказані складські квитанції не містять відмітки про їх погашення.

Оскільки складські квитанції на зерно не містять інформації про їх погашення, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що станом на момент розгляду справи передане на зберігання зерно пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг та зерно пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг повернуто позивачу не було.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ст. 35 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов`язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення зі зберігання зерна пшениці 3-го класу та зерна пшениці 4-го класу, що не було виконано відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Договором передбачено обов`язок зернового складу повернути зерно за першою вимогою поклажодавця, у разі, коли передбачений договором строк зберігання ще не закінчився з обов`язковим попереднім погодженням зі зерновим складом графіку відвантаження (п. 3.3.6. договору).

Частинами 1 та 2 статті 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимог законодавства щодо збереження переданого на зберігання зерна, що свідчить про наявність такого елемента складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Положення аналогічного змісту містяться в частині 1 статті 33 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Зокрема, за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Аналогічні положення передбачені статтею 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна». Так, збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.

Як встановлено судом, позивач передав на зберігання відповідачу зерно пшениці 3-го та зерно пшениці 4-го класу. Однак, відповідач не повернув позивачу зерно пшениці 3-го класу заліковою вагою 248349 кг та зерно пшениці 4-го класу заліковою вагою 303791 кг, а тому ДП «Неполоковецьким КХП» завдано ПП «Ім. Василя Крикливця» реальних збитків, які полягають у втраті переданого на зберігання зерна пшениці.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач не навів жодних доводів та не подавав доказів, які б підтверджували відсутність вини зернового складу у завданні шкоди, а тому суд вважає встановленим і цей елемент складу цивільного правопорушення.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У Постанові Верховного Суду справа №643/14079/17 від 15 квітня 2020 року зроблено висновок, що «договір зберігання може укладатися із зберігачем чи професійним зберігачем. При цьому, правовий статус (зберігай чи професійний зберігай) впливає на ті обставини, які виключають відповідальність зберігача (професійного зберігача) за втрату речі. Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача є те, що особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Тобто така діяльність має здійснюватися особою, яка є підприємцем, систематично». Також, Верховний Суд в даній постанові зазначив, що «професійний зберігай має довести, що втрата речі сталася внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігай, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. У всіх інших випадках, навіть якщо вини професійного зберігача немає, він зобов`язаний відшкодувати збитки поклажодавцеві».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ДП «Неполоковецький КХП» займається наступними видами діяльності відповідно до КВЕД-2010: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 56.29 Постачання інших готових страв; 36.00 Забір, очищення та постачання води (витяг з ЄДРЮОФОП додається).

Згідно з Додатком 1 Методологічних основ та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" затверджених наказом Держкомстату № 396 від 23.12.2011 року, клас КВЕДу 52.10 включає діяльність із зберігання та складування всіх видів товарів: експлуатацію зерносховищ, товарних складів загального призначення, складів-холодильників, бункерів тощо.

З огляду на вищенаведене, ДП «Неполоковецький КХП» виступає професійним зберігачем, оскільки зберігання є його безпосереднім видом підприємницької діяльності, яка здійснюється ним систематично та на оплатній основі.

Таким чином, за відсутності обставин непереборної сили та особливих властивостей речі, що могли спричинити втрату чи її пошкодження, умислу чи грубої необережності поклажодавця, відповідальність професійного зберігача за втрату (нестачу речі, яка була йому передана на зберігання в даному випадку не може бути виключена, а отже відповідно до наведених вище висновків Верховного Суду професійний зберігач зобов`язаний відшкодувати збитки поклажедавцеві навіть за відсутності своєї вини.

Виходячи з викладеного, враховуючи що ДП «Неполоковецьким КХП» не було вжито усіх належних заходів з виконання умов договору по оплатному зберігання майна поклажедавця, а допущення нестачі майна на підприємстві внаслідок протиправних дій його працівників, не звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, наявні підстави для відшкодування поклажедавцю збитків заподіяних неналежним виконанням договору та втратою речі, переданої на зберігання.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Частиною 3 статті 623 ЦК України передбачено, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.