ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2074/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 (повний текст рішення складено 25.11.2020, суддя Корсун В.Л.) у справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м.Запоріжжя

до відповідача комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха

про стягнення 123 619,14 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області шкоди у розмірі 123 619,14 грн, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на встановлення позивачем під час планової перевірки (у період з 21.03.2019 по 27.03.2019) порушення КП Комишуваський комунальник природоохоронного законодавства, про що складено відповідний акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.03.19 № 081/122/03. На підставі Методики, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.09 № 389, позивачем здійснено розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме щодо здійснення забору води без дозволу на спеціальне водокористування суму збитків визначено у розмірі 724,10 грн за період з 01.01.2016 по 24.01.2016 та у розмірі 11 626,83 грн за період з 01.06.2017 по 27.09.2017, щодо спеціального дозволу на користування надрами збитки склали 111 268,21 грн за період з 01.01.2015 по 31.12.2018.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у даній справі в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на пункт 10 Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 350, оскільки складений акт перевірки №081/122/03 здійснювався за результатами проведеного річного планового заходу у відповідності до нормативних положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а не за результатами комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державного нагляду (контролю).

Заявник апеляційної скарги зазначає, що перевірку комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області заплановано згідно річного плану на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 №262 "Про затвердження плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік", де в графі "наявність в комплексному плані" відсутня інформація включення відповідача до такого заходу.

Інформація щодо планування на 2019 рік здійснення Інспекцією заходу державного нагляду (контролю) комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області перебуває у загальному, відкритому доступі, оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції України.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність в діях Державної екологічної інспекції у Запорізькій області ознак протиправності чи невідповідності її дій з організації проведення перевірки відповідача та складення за її результатами акта перевірки від 27.03.2019 №081/122/03 приписам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Крім того, акт перевірки від 27.03.2019 №081/122/03 є чинним, у встановленому порядку не оскаржувався, а тому є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник наголошує, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовується факт здійснення самовільного забору води без дозволу на спеціальне водокористування.

3.2 Доводи інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020; постановлено здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

У період з 21.03.2019 по 27.03.2019 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на підставі направлення від 18.03.2019 №112 проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання КП Комишуваський комунальник вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.03.2019 № 081/122/03.

Як свідчить розділ VІ акту № 081/122/03 Опис виявлених порушень, перевіркою зокрема встановлено наступні порушення КП Комишуваський комунальник вимог природоохоронного законодавства: ст.125, частини 1, 3 і 5 ст.126 Земельного кодексу України, ч.4, ч.5 ст.48, ч.5 прикінцевих положень Лісового кодексу України відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою для розміщення артезіанських свердловин № 1, 15 розташовані на території Комишуваської селищної ради, селище Калинівка, селище Зарічне), шахтного колодязя № 1 (смт Комишуваха,вул. Хмельницького Богдана, буд б/н) технічного водозабезпечення, які КП Комишуваський комунальник використовує для видобутку підземних вод; статті 19, 21 Кодексу України Про надра - КП Комишуваський комунальник здійснює самовільне користування надрами (видобування підземних вод) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (п. 3 розділ IV Акту № 081/122/03); ст. 125, частини 1, 3 і 5 ст. 126 Земельного кодексу України, ч. 4 і ч. 5 ст. 48, ч. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України: відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою для розміщення артезіанської свердловини № 8 (розташована на території Комишуваської селищної ради, селище Зарічне), яка прийнята КП Комишуваський комунальник у 2017 році (п. 4 розділ IV Акту № 081/122/03); п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України: КП Комишуваський комунальник у період з 01.01.16 по 24.01.16 включно здійснювало забір води з шахтового колодязя (на території смт Комишуваха, Оріхівського р-ну) без дозволу на спеціальне водокористування (п. 6 розділ IV акту № 081/122/03); п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України: КП Комишуваський комунальник у період з 01.06.17 по 27.09.17 включно здійснювало забір води зі свердловини № 15м (с. Зарічне, Оріхівського р-ну) без дозволу на спеціальне водокористування (п. 7 розділ IV Акту № 081/122/03).

Акт № 081/122/03 підписано чотирма посадовими особами органу державного нагляду (контролю) - державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, які приймали участь у перевірці.

Згідно з відміткою у вказаному акті, зробленою за підписом державного інспектора Шипотько О.В., директор КП Комишуваський комунальник Галкін О.В. від підпису та отримання акту відмовився в останній день перевірки 27.03.2019. Акт перевірки надіслано листом від 27.03.2019 № 1084/03.

Відповідно до змісту даного акту, під час проведення перевірки в частині використання водних ресурсів, КП Комишуваський комунальник було надано, зокрема: дозвіл на спеціальне водокористування № 6162/Зап терміном дії з 29.01.2013 по 31.12.2015; дозвіл на спеціальне водокористування № 0802/Зап терміном дії з 25.01.2016 по 31.12.2018; дозвіл на спеціальне водокористування № 71/ЗП/49д-17 від 28.09.2017, строк дії дозволу з 28.09.2017 по 28.09.2022; звіти про використання води за формою № 2ТП-водгосп за 2015 2018 роки (копії яких також додано до матеріалів цієї справи); звітний баланс використання підземних вод за формою № 7 гр (підземні води) за 2018, 2017 роки; акт про консервацію артезіанської скважини № 8 с.Зарічне від 01.06.2017; розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації № 20-Л від 23.02.2018 про видачу КП Комишуваський комунальник ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водовідведення; Журнал обліку водопостачання побічним методом по с. Зарічне зі свердловини № 15 розташованої на лівому березі р.Конка на відстані 0,7 км на захід від с.Зарічне, басейн р.Конка. Журнал обліку водопостачання побічними методами по с.Калинівка зі свердловини № 1 розташованої на південному сході на відстані 1 км від с. Калинівка басейн р. Конка (р. Камишеватая); Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) вимірювальними приладами та обладнаннями з шахтного колодязя №1 розташованого в центральній частині смт.Комищуваха по вул. Б.Хмельницького, басейн р.Конка; Журнал обліку водопостачання побічними методами по с.Зарічне артезіанська свердловина № 8 розташованої на лівому березі р. Конка на захід від с.Зарічне,басейн р.Конка; довідку КП Комишуваський комунальник від 21.03.2019 № 38 про об`єм забраної води.

Згідно із довідкою за підписом директора КП Комишуваський комунальник Галкіна О.В. від 21.03.2019 вих. № 38, за період з 01.01.2016 по 24.01.2016 забрано з шахтного колодязя смт Комишувача 572 куб.м. та за період з 01.06.2017 по 27.09.2017 забрано зі скважини №15 с. Зарічне 9185 куб.м, зі скважини № 1 с. Калинівка 0 куб.м.

Позивач надіслав відповідачу претензії від 11.01.2020 № 128/12, від 16.01.2020 №176/12 від 11.01.2020 № 129/12 про відшкодування завданої державі шкоди у загальному розмірі 123 619,14 грн за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, а саме: за період з 01.01.2015 по 31.12.2018 на суму 111268,21 грн, за період з 01.06.2017 по 27.09.2017 на суму 11626,83 грн, за період з 01.01.2016 по 24.01.2016 на суму 724,10 грн).

Вказані претензії залишені відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом даного спору є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у розмірі 123 619,14 грн, завданої державі внаслідок здійснення видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Положеннями ст.13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Згідно із ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 3 ст.16 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (п.а ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, у т.ч. проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Положенням про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, яке затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №121, встановлено, що Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Держекоінспекції у Запорізькій області та їй підпорядковується. Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Запорізької області.

Пунктом 9 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області передбачено, що інспекція має право пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розраховувати їх розмір, звертатись до суду з відповідними позовами.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Статтею 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено порядок проведення планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Таким чином, наведеною правовою нормою встановлено вимоги до актів, які складені за результатами перевірки та обов`язкові відомості, які повинні містити такі акти.

У період з 21.03.2019 по 27.03.2019 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було у відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" було проведено планову перевірку дотримання комунальнми підприємством "Комишуваський комунальник" Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області вимог природоохоронного законодавства.

За результатами вказаної перевірки складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №081/122/03, яким, зокрема, у пунктах 3,4,6,7 встановлено наявність наступних порушень вимог природоохоронного законодавства: самовільне користування надрами (видобування підземних вод) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; відсутність документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою для розміщення артезіанської свердловини № 8 (розташована на території Комишуваської селищної ради, селище Зарічне), яка прийнята КП Комишуваський комунальник у 2017 році; забір води з шахтового колодязя (на території смт.Комишуваха, Оріхівського району) без дозволу на спеціальне водокористування; забір води зі свердловини № 15м (с. Зарічне, Оріхівського району) без дозволу на спеціальне водокористування.

Акт перевірки № 081/122/03 від 27.03.2019 містить відмітку про те, що директор КП Комишуваський комунальник Галкін О.В. від підпису та отримання акту відмовився в останній день перевірки 27.03.2019; акт перевірки надіслано листом від 27.03.2019 № 1084/03.

Акт перевірки № 081/122/03 від 27.03.2019 є чинним, в судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами частин 2, 3 статті 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до статей 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (частини 2, 4 статті 49 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра (в редакції чинній на момент проведення перевірки), надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика).

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

На підставі довідки Комунального підприємства "Комишуваський комунальник від 21.03.2019 №38, відповідно до Методики Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі комунальним підприємством, внаслідок забору води без дозволу на спеціальне водокористування, суму збитків визначено у розмірі 724,10 грн за період з 01.01.2016 по 24.01.2016 та у розмірі 11 626,83 грн за період з 01.06.2017 по 27.09.2017.

Згідно звітності про використання води за формою 2ТП-водогосп (річна) за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, відповідно до Методики, сума заподіяних державі з боку комунального підприємства збитів внаслідок самовільного користування надрами за період з 01.01.2015 по 31.12.2018 включно, становить 111 268,21 грн.

Загальна сума заподіяної відповідачем шкоди становить 123 626,83 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензії від 11.01.2020 № 128/12, від 16.01.2020 №176/12 від 11.01.2020 № 129/12 про відшкодування завданої державі шкоди у загальному розмірі 123 626,83 грн, до яких були додані розрахунки розміру збитків.

Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Колегія суддів приймає до уваги, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а тому посилання скаржника на відсутність збитків, які понесенні державою, є помилковим. Такого ж висновку дійшов і Верховний суд України у постанові від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012 та Верховний Суд у постанові від 25.06.201

За результатами дослідження наявних у справі доказів, апеляційний господарський суд вважає, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики, а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача шкоди, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 123 619,14 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково прийнято до уваги Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 350, оскільки у даному випадку позивачем було проведено планову перевірку, а не комплексну перевірку, як про це зазначає місцевий господарський суд.

Щодо посилання господарським судом на ненадання позивачем доказів направлення на адресу позивача претензій з вимогою відшкодувати державі завдану шкоду, апеляційний господарський суд враховує таке.

Спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов`язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму Рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Крім того, колегія суддів враховує, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області 07.08.2020 було надіслано на адресу комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області копію позовної заяви та доданих до неї документів, що підтверджується наданими до позовної заяви накладною, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист.

Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості скористатися наданим йому правом щодо подання заперечень стосовно заявлених позовних вимог, а також оскаржити в установленому порядку акт планової перевірки від 27.03.2019 №081/122/03 та відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України подати заперечення щодо отримання цього акту.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Враховуючи невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у справі №908/2074/20 скасувати.

Стягнути з комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області (Запорізька область, Оріхівський район, смт.Комишуваха, вул.Шкільна, буд. 12, код ЄДРПОУ 36549558) на користь держави (платіжні реквізити для зарахування шкоди: отримувач: Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області/ отг. смт.Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область, р/р UA368999980333119331000008379, код ЄДРПОУ 38025629, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) - шкоду, завдану внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 123 619, 14 грн.

Стягнути з комунального підприємства Комишуваський комунальник Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області (Запорізька область, Оріхівський район, смт.Комишуваха, вул.Шкільна, буд. 12, код ЄДРПОУ 36549558) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а на р/р UA498201720343160002000081154, код ЄДРПОУ 38025388, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153,00 грн.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

Л.А.Коваль