Справа № 362/4878/20

Провадження № 2/362/831/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2021 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що вона проживає в селі Застугна Васильківського району Київської області.

Також, позивачка зазначила, що відповідач, який є власником розташованої неподалік земельної ділянки площею 0,6767 га, кадастровий номер 3221482800:06:001:0011, здійснив викид на його земельній ділянці будівельного сміття.

Посилаючись на відповідні норми матеріального права, позивач вказує на порушення відповідачем екологічного законодавства, внаслідок чого їй завдано моральної шкоди та просить зобов`язати відповідача провести роботи по відновленню належної йому земельної ділянки до первісного стану згідно цільового призначення, шляхом негайного вивезення існуючого на ній будівельного сміття та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень 00 копійок.

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Оскільки відповідач, який отримав копію ухвали про відкриття провадження, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру від 10.09.2020 року, позивач є власником земельної ділянки площею 0,1697 га, кадастровий номер 3221482801:01:012:0019, для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру від 10.09.2020 року, відповідач є власником земельної ділянки площею 0,6767 га, кадастровий номер 3221482800:06:001:0011, для ведення особистого селянського господарства, категорія - землі сільськогосподарського призначення, що розташована на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області.

За змістом письмових пояснень позивачки, наданих адвокату 11 вересня 2020 року, вона постійно проживає у власному будинку в селі Застугна Васильківського району Київської області та 04 вересня 2020 року виявила, що на земельній ділянці відповідача було здійснено викид будівельного сміття, що також підтверджується доданими до позову фотознімками.

Вирішуючи справу по суті, суд керується наступними нормами цивільного законодавства.

Вимоги ст. 351 Закону України «Про відходи» визначають, що захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Ремонтні відходи мають вивозитися власниками, які проводять ремонт, на полігон захоронення відходів, або передаються підприємству, що здійснює свою діяльність в галузі поводження з відходами. Розміщення відходів на земельній ділянці навіть її власником законодавчо не допускається та за таке порушення передбачена у тому числі кримінальна відповідальність.

Згідно із ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок, зокрема, зобов`язані:

- забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

- додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

- не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

- дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом; застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено відповідальність за порушення земельного законодавства. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Зберігання та видалення відходів повинне здійснюватися у місцях, визначених органами місцевого самоврядування, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначено обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України).

Згідно із нормами частин першої та другої статті 293 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров`я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Нормами статті 33 Закону України «Про відходи» визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Оскільки, належна відповідачу земельна ділянка належить до категорії сільськогосподарських земель і відповідачем не надано будь-яких документів на правомірність розміщення на ній будівельних відходів, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено наведені вище норми екологічного законодавства, а тому слід зобов`язати відповідача відновити первісний стан належної йому земельної ділянки шляхом вивезення з неї будівельного сміття.

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Норма частини першої статті 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки факт порушення прав позивачки внаслідок неправомірних дій відповідача щодо забруднення навколишнього середовища доведено повністю та підтверджується довідкою сімейного лікаря ОСОБА_3 від 06.09.2020 року, суд приходить до висновку, що внаслідок порушення відповідачем норм екологічного законодавства, позивачці завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнала позивачка у зв`язку із забрудненням навколишнього середовища в місці її постійного проживання.

При цьому, суд враховує, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачка змушена вирішувати питання щодо усунення негативних наслідків дій відповідача, внаслідок чого було порушено нормальний спосіб життя позивачки та потребувало додаткових зусиль з її боку.

Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, їх характер, тривалість і обсяг, ступень вини особи, яка завдала моральну шкоду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди суд задовольняє частково і приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки розміру грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 гривень 00 копійок.

Одночасно, при визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню у встановленому судом обсязі завданої позивачу моральної шкоди.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суду надано копію Договору про надання правової допомоги адвоката № 08/09 від 08 вересня 2020 року разом із відповідним ордером серії КС № 664625 від 08 вересня 2020 року, актом про надання послуг від 16 вересня 2020 року і квитанцією № 26/20 від 16 вересня 2020 року, з яких вбачається, що позивачем оплачено послуги з правової допомоги в сумі 28 500 гривень.

Також, позивачем було заявлено дві позовні вимоги, одну майнового і одну немайнового характеру, а тому, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», позивач повинна була сплатити судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок х 2 вимоги = 1 681 гривня 60 копійок.

Тобто, судові витрати позивача в загальному розмірі складають 30 181 гривня 60 копійок.

На підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

При цьому, позивачці слід повернути надміру сплачену суму судового збору в розмірі 1 261 гривня 20 копійок.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 351 Закону України «Про відходи», ст. ст. 91, 211 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 14, 50 Конституції України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 23, 293 ЦК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 відновити первісний стан земельної ділянки площею 0,6767 га, кадастровий номер 3221482800:06:001:0011, що розташована на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, шляхом вивезення з неї будівельного сміття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 181 (тридцять тисяч сто вісімдесят одну) гривню 60 копійок у відшкодування судових витрат.

Повернути ОСОБА_1 надміру сплачену суму судового збору в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок, сплачену за квитанцією № 0.0.1840314572.1 від 18.09.2020 року за наступними реквізитами: отримувач Васильк. УК/Васильків/13031300; код отримувача 37886067; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача НОМЕР_1 ; призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ; 22030101; судовий збір (Державна судова адміністрація України, 05), ОСОБА_1 ; НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду - 01 квітня 2021 року.