Справа № 569/13218/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Трохимчук В.М.,

за участі представника позивача Гетманщук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерціний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Позовна заява мотивована тим, що 07.11.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0711/19, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 60000,00 дол. США зі сплатою 14,00% річних з кінцевим терміном повернення 05.11.2012 року. Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави №0711/19/ТЗ , за умовами якого останній надав в заставу банку належний йому автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: НОМЕР_1 , рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Відповідно до п.9 та додаткової угоди №1 від 20.11.2007 року до договору застави №0711/19/ТЗ сторони визначили, що вартість Предмету застави складає 238612,50 грн.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави №0711/19/ТЗ/2, за умовами якого останній надав в заставу банку належний йому автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 . Відповідно до п.9 та додаткової угоди №1 від 20.11.2007 року до договору застави №0711/19/ТЗ/2 сторони визначили, що вартість Предмету застави складає 102262,50 грн.

Позивач вважає за необхідне захистити свої порушені права шляхом звернення стягнення на Предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка складає 13156,12 доларів США за кредитом (тілом кредиту).

Посилаючись на вказані обставини, просив вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад АТ КБ «ПриватБанк» предмет застави: - Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 903.6 КА, рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить відповідачу ОСОБА_2 ;

- автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ., що належить відповідачу ОСОБА_2 ; - комплект ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (технічний паспорт) на вказані автомобілі.

Звернути стягнення на предмет застави -Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 903.6 КА, рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 та Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 , що належать відповідачу, шляхом продажу вказаного автомобіля АТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повановажень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію т\з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по Свідоцтву про реєстрацію т\з або його дублікату для його подальшої реєстрації, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

В поясненнях поданих до суду представник позивача зазначив, що без відома і згоди банку заставлені автомобілі, що є предметом спору було відчуджено відповідачем, однак в силу вимог статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.12.2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24.02.2017 року зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Тернопільській області надати інформацію Рівненському міському суду щодо особи, за якою зареєстрований автомобіль: Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 903.6 КА, рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, №кузова/шасі: НОМЕР_2 . Зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 164) надати інформацію Рівненському міському суду до 10 квітня 2017 року щодо особи, за якою зареєстрований автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.06.2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як співвідповідачів.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.06.2017 року накладено арешт на рухоме майно, а саме: Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 903.6 КА, рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчудження, в межах суми стягнення, що становить 340875,07 грн.; автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , що зареєстрований за ОСОБА_4 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчудження, в межах суми стягнення, що становить 340875,07 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.01.2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2018 р. справу передано на розгляд судді Гордійчук І.О. на підставі розпорядження керівника апарату суду №318 від 04.09.2018 р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.11.2019 року зупинено провадження у справі до набрання зеконної сили рішення суду у справі №569/9573/19.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.09.2020 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.03.2021 року відмовлено у зупиненні провадження у справі.

Співвідповідач ОСОБА_3 подав до суду заперечення на позов, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Зазначивши, що автомобіль він придбав на законних підставах, як добросовісний покупець у ОСОБА_6 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, які наведені у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі, їх представники, треті особи, їх представники в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що 07.11.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0711/19, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 60000,00 дол. США зі сплатою 14,00% річних з кінцевим терміном повернення до 05.11.2012 року.

Цього ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна №0711/19/ТЗ , за умовами якого останній надав в заставу банку належний йому автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: НОМЕР_1 , рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Відповідно до п.9 та додаткової угоди №1 від 20.11.2007 року до договору застави №0711/19/ТЗ сторони визначили, що вартість Предмету застави складає 238612,50 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено також договір застави рухомого майна №0711/19/ТЗ/2, за умовами якого останній надав в заставу банку належний йому автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 . Відповідно до п.9 та додаткової угоди №1 від 20.11.2007 року до договору застави №0711/19/ТЗ/2 сторони визначили, що вартість Предмету застави складає 102262,50 грн.

Умови договору застави містять положення про права заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави у випадку прострочення платежів на погашення кредиту.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору заборгованість становить 13156,12 доларів США за кредитом (тілом кредиту), тому АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом про вилучення у ОСОБА_2 вказаних автомобілів та звернення стягнення на заставні автомобілі шляхом продажу вказаного предмету банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з наданням банку всіх повноважень, необхідних для продажу.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою.

Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Аналогічні положення містяться у статті 1 Закону України «Про заставу».

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13 та від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14.

Тобто, у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання є позасудовим способом звернення стягнення на заставне майно, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Аналогічний по суті висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 523/8653/15-ц (провадження № 61-43889св18), від 14 серпня 2019 року у справі № 638/11078/15-ц (провадження № 61-13782св18), від 31 липня 2019 року у справі № 461/12019/15-ц (провадження № 61-19390св18), від 01 вересня 2020 року у справі № 372/2507/17 (провадження № 61-45056св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умови укладеного між сторонами договору є обов`язковими для його сторін та їх правонаступників.

Установлено, що АТ КБ «ПривактБанк», звертаючись до суду з указаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставне майно шляхом продажу предмета застави банком будь-якій третій особі в рахунок погашення боргових зобов`язань боржника перед банком.

У пункті 24 договорів застави від 07.11.2007 року №0711/19/ТЗ та №0711/19/ТЗ/2, передбачено, що за вибором Заставодержателя відповідно до ст.20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на Предмет застави, його реалізація можуть бути проведені шляхом відчудженняна користь Заставодержателя в рахунок погашення боргових зобов"язань.

У пункті 22 договорів застави від 07.11.2007 року №0711/19/ТЗ та №0711/19/ТЗ/2, передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із передбачених способів: через прилюдні торги, в тому числі з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені заставодавця; черезаукціон; через комісійний магазин; через біржу; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, іншим незабороненим чинним законодавством способом.

Тобто, обраний кредитором спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу банком будь-якій третій особі в рахунок погашення боргових зобов`язань боржника перед банком, сторони договору застави визначили як позасудовий, що відповідає положенням статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у зв`язку із чим такі вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягають.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19).

З огляду на вказані висновки, суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав як заставодержателя.

Верховний Суд України у постанові від 05 квітня 2017 року у справі № 6-3034цс16 вказав, що обрання певного способу правового захисту, зокрема досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не вважається обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» в обраний ним спосіб відсутні.

Оскільки обраний АТ КБ «ПриватБанк» спосіб захисту порушеного права як заставодержателя є неналежний, тому у задоволенні його позову слід відмовити саме за безпідставністю з наведених вище мотивів.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Таким чином, вжиті судом по даній справі заходи забезпечення позову на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 23.06.2017 року підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 23.06.2017 року, та скасувати арешт на рухоме майно, а саме: автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 903.6 КА, рік випуску: 2000, тип ТЗ: автобус-D пасажирський, № кузова/шасі: НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчудження, в межах суми стягнення, що становить 340875,07 грн.; скасувати арешт на рухоме майно, а саме: автомобіль Dаіm1еr-Сhrysiler, модель: 316 СDI, рік випуску: 2004, тип ТЗ: вантажний малотон - В - фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , що зареєстрований за ОСОБА_4 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчудження, в межах суми стягнення, що становить 340875,07 грн.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_6

Співвідповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2

Співвідповідач ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3

Третя особа ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4

Третя особа ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5

Повний текст судового рішення складено 31 березня 2021 року

Суддя І.О.Гордійчук