ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3899/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Закопайло О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м.Харків до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, смт.Кочеток Харківської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, смт.Кочеток, Харківської області про та за зустрічним позовом до про стягнення 633 737,63грн Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, смт.Кочеток Харківської області Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м.Харків Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв Харківської області визнання правочинів недійснимиза участю представників:

від КП "Обласний інформаційно-технічний центр": Радигін Є.С., довіреність від

02.01.2020

від Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-

каналізаційного господарства: Озерний К.-В.О., ордер ХВ №822 від 28.12.2020

від Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області: не з`явився

від Чугуївської міської ради Харківської області: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 633737,63грн., з яких: 610407,15грн. основного боргу, 13769,56грн. 3% річних, 9560,92грн. інфляційних витрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування витрат позивача, зроблених ним у зв`язку із поліпшенням майна, згідно з умовами Додаткової угоди №7 від 01.12.2019 до Договору №10.09.17 від 10.09.2017 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області, а також договору про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019.

Ухвалою від 07.12.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.12.2020. Також даною ухвалою до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Кочетоцьку селищну раду Чугуївського району Харківської області.

28 грудня 2020 року до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, в якій він просить суд визнати недійсним договір про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019, а також визнати недійсними додаткову угоду №7 від 01.12.2019 до Договору №10.09.17 від 10.09.2017 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області та акт приймання-передачі від 11.12.2019 згідно договору №10.09.17 від 10.09.2017 про приймання Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства витрат на суму 630407,15грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що при складанні вище вказаних угод були порушені частина 1 і 3 ст. 203, ч. 1 ст. 207 ЦК України, тому як такі угоди не відповідають терміну "господарське зобов`язання", волевиявлення відповідача при підписанні вище вказаних угод не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а такі угоди не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У підготовчому засіданні 29.12.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 02.02.2021.

Ухвалою від 30.12.2020 зустрічну позовну заяву відповідача у справі №922/3899/20 залишено без руху.

12 січня 2021 року від відповідача надійшла заява б/н від 12.01.2021 щодо усунення виявлених недоліків зустрічної позовної заяви.

Також 12.01.2021 відповідачем подано відзив на первісний позов, у якому він проти вимог позивача заперечив у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість.

Слід зазначити, що ухвалою від 07.12.2020 у даній справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали про відкриття провадження у справі. Отже, оскільки дана ухвала була отримана відповідачем 15.12.2020, останнім днем строку на подання відзиву слід вважати 30.12.2020, а тому відзив подано з пропуском даного строку.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач у своїй заяві б/н від 12.01.2021 просив поновити строк на подання відзиву, посилаючись на відсутність адвоката на підприємстві та те, що він не отримував первісного позову та ознайомився з ним та доданими до нього документами лише 28.12.2021 під час ознайомлення його представника з матеріалами справи.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.

Враховуючи викладене, а також з огляду на поважність повідомлених відповідачем причин пропуску строку, суд визнав за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву.

У зв`язку з цим, відзив відповідача з доданими документами прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 13.01.2021 зустрічну позовну заяву Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, з урахуванням уточнень наведених у заяві б/н від 12.01.2021, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №922/3899/20; вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом; підготовче засідання призначено на 02.02.2021.

02 лютого 2021 від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він з проти її доводів заперечив, просив у її задоволенні відмовити.

Ухвалою від 02.02.2021 зустрічну позовну заяву Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства у справі №922/3899/20 залишено без руху; зобов`язано позивача за зустрічним позовом протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки та надати суду докази сплати судового збору в розмірі 4204,00грн. за належними реквізитами. Також даною ухвалою підготовче засідання було відкладено на 17.02.2021.

05 лютого 2021 року від Чугуївської міської ради надійшов відзив на зустрічний позов, у якому вона просила вимоги за зустрічним позовом задовольнити, а вимоги за первісним позовом залишити без задоволення.

09 лютого 2021 року від Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства надійшла заява про усунення недоліків та до неї додано платіжні доручення №1739 від 13.01.2021 про сплату судового збору в розмірі 2102,00грн. та №1779 від 09.02.2021 про сплату судового збору в розмірі 4204,00грн.

Ухвалою від 10.02.2021 згідно з положеннями частини 12 статті 176 ГПК України, оскільки позивач за зустрічним позовом у встановлений судом строк усунув виявлені недоліки, продовжено розгляд справи №922/3899/20 в частині зустрічних позовних вимог.

17 лютого 2021 року від Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства надійшла заява про витребування доказів.

Також, 17.02.2021 від КП "Обласний інформаційно-технічний центр" надійшло доповнення до відзиву на зустрічну позовну заяву, а також клопотання про поновлення строку для подання даного доповнення з доданими документами.

У підготовчому засіданні 17.02.2021 суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про задоволення клопотання позивача за первісним позовом про поновлення строку на подання доповнень до відзиву на зустрічну позовну заяву з доданими документами. При цьому, судом було враховано, що КП "Обласний інформаційно-технічний центр" був позбавлений можливості своєчасно подати дане доповнення та додаткові докази на обґрунтування своїх заперечень проти зустрічного позову, оскільки частина документів знаходилася на відокремлених підрозділах підприємства і їх оформлення та вивчення потребувало додаткового часу. Крім того, вказані документи мають важливе значення для повного та всебічного дослідження обставин справи та вони подані під час підготовчого провадження.

Крім того, у даному підготовчому засіданні залишено без задоволення заяву Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про витребування доказів, оскільки відповідачем за первісним позовом всупереч вимогам п.4 ч.1 ст.81 ГПК України не було зазначено, які заходи ним вживалися для самостійного отримання вказаних доказів.

Також у підготовчому засіданні 17.02.2021 судом оголошено перерву до 02.03.2021.

25 лютого 2021 року від КП "Обласний інформаційно-технічний центр" надійшло заперечення щодо викладеного Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства у відзиві на первісний позов та у запереченнях на відзив до зустрічної позовної заяви.

02 березня 2021 року від Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства надійшов документ, який містить назву "відзив на первісний позов", в якому викладено додаткові заперечення на первісний позов; заперечення на відзив ОІТЦ до зустрічної позовної заяви; доповнення до відзиву на зустрічну позовну заяву.

У підготовчому засіданні 02.03.2021, судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про долучення до матеріалів справи вищевказаних документів, які були подані КП "Обласний інформаційно-технічний центр" та Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, оскільки сторони фактично вони є необхідними для правильного вирішення спору.

Крім того, судом у даному засіданні було залишено без задоволення повторну заяву Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про витребування доказів, яка була подана до суду 02.03.2021, оскільки вказані відповідачем за первісним позовом документи (договір №10/09-17 від 10.09.2017 та договір №01/12 від 01.12.2019 з додатками) наявні в матеріалах справи, а досудове повідомлення про розірвання договору №01/12 від 01.12.2019, згідно з поясненнями присутнього у засіданні представника КП "Обласний інформаційно-технічний центр", останнім не складалося та не направлялося.

Також, у підготовчому засіданні 02.03.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 10.03.2021.

10 березня 2021 року від Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства надійшла заява про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 10.03.2021 дана заява була залишена судом без розгляду, оскільки згідно з ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Так, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 ГПК України суд вирішує питання про призначення експертизи саме у підготовчому засіданні, однак станом на дату подання заяви про призначення експертизи підготовче провадження було закрито ухвалою, постановленою у засіданні 02.03.2021. Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства не наведено поважних та об`єктивних причин, з яких він не мав можливості заявити про призначення судової експертизи під час підготовчого провадження. Доводи представника відповідача за первісним позовом про те, що для підготовки заяви про призначення експертизи з технічних питань йому потрібна була допомога відповідних фахівців, які на його підприємстві відсутні, судом відхиляються, оскільки поставлені ним у заяві питання не вимагали будь-якої додаткової допомоги з боку таких фахівців. Фактично, ці питання спрямовані на підтвердження доводів, викладених ще у відзиві на первісний позов, а тому заява про призначення судової експертизи могла бути заявлена одночасно з поданням відзиву на первісний позов. До того ж, суд наголошує, що можливість призначення судової експертизи на стадії розгляду справи по суті відсутня, оскільки її проведення вимагає направлення матеріалів справи до експертної установи та зупинення провадження у справі. Проте за приписами ч. 3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Також, у судовому засіданні 10.03.2021 судом оголошено перерву до 18.03.2021.

18 березня 2021 року від Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства надійшли додаткові письмові пояснення.

Представник КП "Обласний інформаційно-технічний центр" в судовому засіданні 18.03.2021 просив первісний позов задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства у даному судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечив, наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Представники Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області та Чугуївської міської ради Харківської області своїх представників у судове засідання 18.03.2021 не направили, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце засідання були повідомлені належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

30 вересня 2017 року між Кочетоцькою селищною радою та Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" укладено договір №10.09.17 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області.

У відповідності до пункту 2.1. даного договору майно передається і закріплюється з метою впровадження господарської діяльності на території смт.Кочеток у сфері надання якісних послуг з централізованого теплопостачання. У відповідності до п. 9.1. договору договір діє до 31.12.2022.

Згідно до п. 6.6. договору Кочетоцька селищна рада зобов`язана у разі дострокового розірвання цього договору відшкодувати КП "ОІТЦ" витрати, зроблені ним у зв`язку із поліпшенням майна.

На підставі додаткової угоди №7 до договору від 01.12.2019 сторони прийшли до згоди про дострокове розірвання договору та у відповідності до п. 3 цієї додаткової угоди та на виконання п. 6.6 договору сторони прийшли згоди щодо передачі витрат позивача, понесених у зв`язку із поліпшенням майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області на баланс Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства згідно акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цієї угоди.

Зазначені правовідносини були оформлені на підставі укладених між КП "Обласний Обласний інформаційно-технічний центр", Кочетоцькою селищною радою та Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, акту №1 приймання-передачі згідно договору від 01.12.2019 та додатків до нього за №1 та №2, а також договору про реструктуризацію заборгованості № 01/12 від 01.12.2019.

Окремо суд зазначає, що акт №1 приймання-передачі згідно Договору №10.09.17 від 30.09.2017, який було укладено вищевказаними сторонами 01.12.2019, за своєю правовою природою фактично є договором про переведення боргу.

Так, згідно зі ст.520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У даному випадку за умовами акту №1 приймання-передачі від 01.12.2019 Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства прийняло витрати, які понесло КП "Обласний Обласний інформаційно-технічний центр" у зв`язку із поліпшенням майна на загальну суму 630407,15грн.

Згідно з пунктом 4 договору № 01/12 про реструктуризацію від 01.12.2019 відповідач за первісним позовом зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 3 договору (630407,15грн.), шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунку боржника на поточний рахунок кредитора рівними частинами починаючи з першого числа місяця, в якому укладено договір, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно додатком № 1, який є його невід`ємною частиною, не пізніше останнього числа відповідного місяця.

Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства свої зобов`язання виконало частково та у відповідності до платіжних доручень № 1357 та № 1358 від 18.03.2020 року оплатило суму лише у розмірі 20000,00грн. Несплачена заборгованість склала суму у розмірі 610407,15 грн.

Враховуючи невиконання Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства своїх договірних зобов`язань, КП "Обласний інформаційно-технічний центр" звернулося до господарського суду Харківської області з первісним позовом у даній справі, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 610407,15грн. основного боргу, 13769,56грн. 3% річних, 9560,92грн. інфляційних витрат.

У свою чергу, Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства подало зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним договір про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019, а також визнати недійсними додаткову угоду №7 від 01.12.2019 до Договору №10.09.17 від 10.09.2017 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області та акт приймання-передачі від 11.12.2019 згідно договору №10.09.17 від 10.09.2017 про приймання Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства витрат на суму 630407,15грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що оспорювані угоди не відповідають частинам 1 і 3 ст.203, ч. 1 ст. 207 ЦК України, оскільки при укладені таких угод сторони вийшли за межі діючого законодавства та порушили порядок, на підставі якого без згоди територіальної громади зробили певні поліпшення майна, що фактично унеможливлює укладання таких угод. Отже, вказані угоди суперечать нормам права, які діяли на момент їх укладення, а саме ч. 3 ст. 773, ч. 1 і 5 ст. 778 ЦК України, абзац 4 ч. 3 і ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Крім того такі угоди не відповідають терміну "господарське зобов`язання", волевиявлення відповідача при підписанні вище вказаних угод не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а такі угоди не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань. Також статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або їх вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи підтверджують, що Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства неналежним чином виконало зобов`язання за договором № 01/12 про реструктуризацію від 01.12.2019, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість в розмірі 610407,15грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за договором № 01/12 про реструктуризацію від 01.12.2019.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає вимоги за первісним позовом про стягнення 610407,15грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

КП "Обласний інформаційно-технічний центр" станом на 01.12.2020 нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 13769,56 грн. та інфляційні витрати у розмірі 9560,92грн.

Суд перевірив розрахунок сум 3% річних та інфляційних витрат, зроблений позивачем у первісному позові, та визнав його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

У свою чергу, відповідач відносно розрахунку основного боргу, 3 % річних та інфляційних витрат будь-яких заперечень не надав.

За таких обставин вимоги за первісним позовом про стягнення 13769,56грн. 3% річних та 9560,92грн. інфляційні витрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно доводів відповідача за первісним позовом суд зазначає наступне.

Щодо твердження Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про те, що йому не було надано документів в підтвердження здійснення Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" витрат, які у відповідності до договору про реструктуризацію заборгованості № 01/12 від 01.12.2019 року він повинен був оплатити, суд зазначає, що дана обставина не є підставою для звільнення його від виконання прийнятих зобов`язань.

До того ж, відповідач за первісним позовом не був позбавлений можливості отримати відповідні документи ще до моменту прийняття на себе зобов`язання щодо компенсації витрат позивачу, однак цим правом не скористався.

Крім того, до моменту звернення позивача з первісним позовом до суду у відповідача не було жодних претензій до позивача відносно таких документів, він був згоден з умовами договору № 01/12 про реструктуризацію від 01.12.2019, а також здійснив часткову оплату заборгованості в розмірі 20000,00грн.

Також, слід зазначити, що позивачем за первісним позовом до суду та, відповідно, відповідачу були надані документи в підтвердження розміру понесених витрат у розмірі 630407,15грн. Зокрема, з вказаних документів вбачається, що всі вимоги передбачені розділом 6 договору №10.09.17 від 30.09.2017 були виконанні належним чином, про що свідчать надані до суду документи: акт обстеження (або дефектний акт); висновки експертиз з питань охорони праці за результатами технічного діагностування; докази щодо виконання технічного переоснащення, заміну обладнання за результатами акту обстеження та висновків експертиз з питань охорони праці за результатами технічного діагностування; розшифровка витрат, що ввійшли до додатків №1 та № 2 до акту приймання-передачі до договору № 10.09.17 від 30.09.2017.

Суд також не погоджується з правовою позицією відповідача за первісним позовом щодо неможливості закріплення розміру поліпшень майна переданого у господарське відання за договором №10.09.17 від 30.09.2017 та його передачі відповідачу, оскільки не було окремої письмової згоди Кочетоцької селищної ради на виконання позивачем поліпшень майна у відповідності до вимог ч. 3 ст. 773, ч. 1 і 5 ст. 778 ЦК України, абзацу 4 ч. 3 і ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Суд наголошує, що сторони про укладанні вище вказаних угод правомірно керувалися вимогами передбаченими розділом 6 договору № 10.09.17 від 30.09.2017 року, щодо відшкодування витрат, які були зроблені у зв`язку із поліпшенням майна переданого у господарське відання.

Зазначене насамперед відповідає вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України, відповідно до яких сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Крім того, суд погоджується з правовою позицією позивача, що правовідносини за договором №10.09.17 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області від 30.09.2017р. не тотожні правовідносинам за договором оренди, оскільки чинне законодавство в силу вимог ч. 1 ст. 24 ГК України, ч. 3 ст. 78 ГК України, ч. 1 ст. 136 ГК України та ч. 1 ст. 219 ГК України передбачає окремий вид правовідносин з використанням комунального майна, а саме господарське відання або оперативне управління, які суттєво відрізняються від орендних.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України аналогія застосовуються, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Однак у даному випадку спірні правовідносини були урегульовані відповідним договором № 10.09.17 від 30.09.2017, а тому підстави для застосування норм законодавства щодо договорів оренди до спірних правовідносин відсутні.

Суд критично ставиться до правової позиції відповідача, що висновки експертиз з питань охорони праці за результатами технічного діагностування надані позивачем для обґрунтування необхідності проведення поліпшень майна, переданого на праві господарського відання, підписані особою, повноваження якої як експерта не підтверджені належними доказами, а саме копією посвідчення щодо експерта Казначеєвої І.Л . Так у відповідності до п. 14 наказу № 16 від 20.12.2006 р. Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (з наступними змінами та доповненнями) "Про затвердження Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки" відомості про осіб, що пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів, які проводять технічний огляд та/або експертне обстеження, а також щодо проходження такими особами періодичного підвищення кваліфікації надаються протягом 5 робочих днів навчальними закладами до Держпраці, яка протягом 5 робочих днів розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті. У відповідності до інформації з офіційного веб-сайтуhttp://gnmc.kiev.ua/baza-danih-te Казначеєва І.Л. є експертом технічного огляду та/або експертного обстеження об`єктів котлонагляду (котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води) починаючи з лютого 2007 року по цей час, крім того у листопаді 2019 року пройшла підвищення кваліфікації.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства не спростовують правомірності вимог позивача за первісним позовом.

Надаючи правову оцінку зустрічним позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства у зустрічній позовній вимозі вказує на те, що правовідносини за угодами, які він вважає недійсними не відповідають частинам 1 і 3 ст. 203, ч. 1 ст.207 ЦК України, оскільки підстав для укладення цих угод в частині відшкодування зроблених поліпшень майна отриманого на підставі права господарського відання не було, враховуючи відсутність письмової згоди територіальної громади на зроблені певні поліпшення майна, що фактично унеможливлює укладання таких угод, тому як вони суперечать нормам права, які діяли на момент їх укладення, а саме ч. 3 ст. 773, ч. 1 і 5 ст. 778 ЦК України, абзац 4 ч. 3 і ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Крім того такі угоди не відповідають терміну "господарське зобов`язання", волевиявлення відповідача при підписанні вище вказаних угод не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а такі угоди не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Однак відповідач в обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог не вказує які саме норма права була порушена при укладанні угод, які він вважає недійсними.

Посилання у зустрічному позові на норми права, які регулюють орендні правовідносини, не можуть бути застосовані для даних правовідносин, оскільки, як зазначалося вище, договір №10.09.17 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області, від 30.09.2017 не є договором оренди, а тому правовідносини за цим договором не можуть регулюватися нормами законодавства про оренду.

Так, відповідно до частини 1 ст. 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частиною 3 ст. 78 ГК України передбачено, що майно комунального унітарного підприємства, що перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до частини 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 статті 219 ГК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

У свою чергу, главою 58 ЦК України регулюються правовідносини щодо договору найму. У відповідності до частини 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) - ч. 2 ст. 759 ЦК України.

Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на момент укладення договору - вересень 2017 року) під орендою за цим Законом вважалося засноване на договорі строкове платне користування майном необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Цим же законом на підставі п. 6 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на момент укладення договору - вересень 2017 року) було передбачено, що відносини оренди об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (у редакції на момент укладення договору).

Положеннями Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (у редакції на момент укладення договору - вересень 2017 року) було передбачено проведення конкурсу (ст. 6, 7 Закону), також договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 9 Закону).

Тобто договір господарського відання не тотожній договору оренди та має певні відмінності, а саме не передбачає платності, може бути укладений тільки з комунальним підприємством, перед його укладанням не потрібно проведення конкурсу та при його укладенні нотаріальне посвідчення договору є не обов`язковим. До того ж, у разі відповідальності перед третіми особами на майно отримане на підставі господарського відання можливе стягнення так саме як і на власне майно.

Враховуючи викладене, неможливо ототожнювати договір господарського відання з договором оренди, а тому посилання відповідача за первісним позовом та Чугуївської міської ради Харківської області на норми права, що регулюють правовідносини з оренди, у тому числі оренди державного та комунального майна є безпідставним, оскільки не відповідає тим правовідносинам сторін, що склалися на підставі договору про закріплені майна на праві господарського відання.

У даному випадку, потрібно керуватися вимогами передбаченими розділом 6 договору № 10.09.17 від 30.09.2017 щодо відшкодування витрат, які були зроблені у зв`язку із поліпшенням майна переданого у господарське відання. Зазначене, фактично, і було виконане та відображено у низці вище наведених угод, що були укладені між сторонами у справі.

Суд також зауважує, що відповідачем за первісним позовом не було надано і жодних доказів, які б вказували на той факт, що він підписав оспорювані угоди під впливом обставин, які виникли з вини позивача та позбавили його внутрішньої волі.

Посилання позивача за зустрічним позовом на порушення вимог ст. 207 ГК України при укладанні оспорюваних угод, а саме: додаткової угоди №7 від 01.12.2019 до договору №10.09.17, акту приймання-передачі від 01.12.2019, який фактично слід вважати угодою про переведення боргу в розумінні ст.520 ЦК України, а також договору про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така стаття з Господарського кодексу України була виключена ще 06.02.2018, тобто ще до моменту укладення вказаних угод.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає зустрічний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісний та зустрічний позов покладається на Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства.

Крім того, позивач у первісному позові просить покласти на Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00грн.

Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00грн. підтверджується завданням-дорученням до договору про надання правової допомоги №1/04-16 від 01.04.2016, актом прийому-передачі виконаної правової допомоги від 30.11.2020, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №970 від 03.06.2011, довіреністю від 02.01.2020, платіжним дорученням №154 від 27.11.2020 про сплату за надання правової допомоги.

Суд зауважує, що відповідачем за первісним позовом, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт.Кочеток, вул.Літвінова, буд.55, код 32858894) на користь Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5 поверх, код 32335218) 610407,15грн. основного боргу, 13769,56грн. 3% річних, 9560,92грн. інфляційних витрат, а також 9506,06 грн. судового збору та 12000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт.Кочеток, вул.Літвінова, буд.55, код 32858894) до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5 поверх, код 32335218) та Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул.Старонікольська, буд.35а, код 21227883) про визнання недійсними договору про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019, додаткової угоди №7 від 01.12.2019 до Договору №10.09.17 від 10.09.2017 про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт.Кочеток Чугуївського району Харківської області, а також акту приймання-передачі від 11.12.2019 згідно договору №10.09.17 від 10.09.2017 про приймання Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства витрат на суму 630407,15грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "29" березня 2021 р.

Суддя М.В. Калантай