ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4483/20 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (повний текст складено 23 грудня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Придніпровського районного суду м.Черкаси про визнання протиправною відповіді,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Придніпровського районного суду м.Черкаси, в якому просив визнати неправомірною відповідь від 05.10.2020 №1.5/112/2020, якою цинічно признано нібито законною по формі постанову від 16.04.2004 по справі №2-59/04 при наявності трьох значимих недоліків, встановлених трьома судами по справі №823/1727/17, а саме «неправильна назва суду, зазначеного у рішенні від 16.04.2004 по справі №2-59/04, відсутність Державного Герба України і відсутність прізвища та ініціалів головуючого судді в резолютивній частині рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, встановити хто ж підписав рішення, дати конкретну відповідь чи має право на існування, як судовий документ для застосування, три дефектне рішення від 16.04.2004. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції відмовився надати оцінку правильності оформлення судового рішення від 16.04.2004 у справі №2-59/04, при цьому відповідачу була направлена копія позову, а не оригінал.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що у своїй заяві позивач ставив питання про видачу йому копій судового рішення від 16.04.2004 у справі №2-59/04 із відміткою «не набрало законної сили», однак вказане рішення є таким, що набрало законної сили, а тому відсутні підстави для видачі копії вказаного рішення з такою відміткою.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, з огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 01.10.2020 позивач звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси (в заяві зазначено «до суду Придніпровського району м.Черкаси»), в якій просив видати йому п`ять копій рішення від 16.04.2004 по справі №2-59/04 з нанесенням «мокрого» штампу «Рішення не набрало законної сили», та як «суд Придніпровського району м.Черкаси» Президентом України не створювався, його рішення від 16.04.2004 не має ніякого «України», так як не містить Герба України, невідомо чий підпис стоїть на ньому, то про яку юридичну силу може бути мова? Врахувати, що постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 забороняла ставити штамп. Прийняти до уваги, що суддя ОСОБА_2 свідомо склала та видала неправдивий документ (а.с.26).

Листом від 05.10.2020 №1.5/112/2020 Придніпровський районний суд м.Черкаси повідомив позивача, що рішення від 16.04.2004 по справі №2-59/04 набрало законної сили 08.07.2004, тому відповідач не може видати його копію з відміткою про те, що воно не набрало законної сили (а.с.3).

Вважаючи таку відповідь протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість зазначення відповідачем у листі від 05.10.2020 №1.5/112/2020 про не можливість видачі зазначеного рішення з відміткою про те, що воно не набрало законної сили.

За наслідком перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Станом на момент направлення позивачем заяви до відповідача набрала чинності Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (далі - Інструкція №814), що був прийнятий з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, відповідно до п.6 ч.1 ст.152 та ч.5 ст.153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої Ради правосуддя України від 17.01.2019 №141/0/15-19.

Відповідно до ч.1 р.ХІ Інструкції №814 копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.

Частинами 3, 4 р.ХІ вказаної Інструкції передбачено, що у разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.

Отже, на копії судового рішення, яке набрало законної сили, обов`язково зазначається дата набрання ним чинності, та на ній не може бути проставлена відмітка «не набрало законної сили».

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси (в рішенні зазначено «Суду Придніпровського району м.Черкаси») від 16.04.2004 у справі №2-59/04 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Черкаського обкому профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, Черкаського обкому профспілки працівників споживчої кооперації, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань України в м.Черкаси про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я і стягнення моральної шкоди у позові відмовлено (а.с.15-17).

За наслідками оскарження вказаного рішення в апеляційному та касаційному порядку ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08.07.2004 (а.с.36-39) та ухвалою Верховного Суду України від 22.12.2005 (а.с.27-28) апеляційну та касаційну скарги ОСОБА_1 відхилено.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України (у редакції чинній на момент ухвалення вказаних судових рішень у справі №2-59/04) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, оскільки рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси (в рішенні зазначено «Суду Придніпровського району м.Черкаси») від 16.04.2004 у справі №2-59/04 в силу положень ч.1 ст.223 ЦПК України набрало законної сили 08.07.2004, відповідач позбавлений повноважень проставити на копії вказаного рішення відмітки «не набрало законної сили».

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що вимоги до оформлення судового рішення у цивільній справи визначені були в статті 215 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення від 16.04.2004 у справі №2-59/04), відповідно до якої

Рішення суду складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

часу та місця його ухвалення;

найменування суду, що ухвалив рішення;

прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням:

узагальненого викладу позиції відповідача;

пояснень осіб, які беруть участь у справі;

інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин;

мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

висновку суду по суті позовних вимог;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Отже, чинний на момент ухвалення рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.04.2004 у справі №2-59/04 не передбачав вимогу щодо обов`язкової наявності зображення Гербу України.

В той же час, зазначення в судовому рішенні невірної назви суду, який його ухвалив, може бути підставою для звернення учасників справи із відповідною заявою про виправлення описки в судовому рішенні, що було передбачено ст.219 ЦПК України (в редакції, що була чинною на момент постановлення рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси (в рішенні зазначено «Суду Придніпровського району м.Черкаси») від 16.04.2004 у справі №2-59/04.

Відсутність розшифровки підпису головуючого судді також не позбавляє судове рішення статусу такого, що набрало законної сили, при цьому, у вступній частині рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси (в рішенні зазначено «Суду Придніпровського району м.Черкаси») від 16.04.2004 у справі №2-59/04 визначеного головуючого суддю - ОСОБА_2 .

У свої узагальненнях від 01.08.2004 «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення» Верховний Суд України зазначив, що згідно із ч.5 ст. 124 Конституції України та ч.1 ст. 11 Закону від 7 лютого 2002 р. N 3018-III ( 3018-14 ) "Про судоустрій України" (далі - Закон N 3018-III) судове рішення ухвалюється Іменем України, завдяки чому воно сприймається як воля держави, а вирок, зокрема, визнається засудженим як правова оцінка державою його діяння. Бланк, на якому виготовлено судове рішення, обов`язково має містити державну символіку України, тобто герб, і напис "Іменем України". Іноді судді неправильно зазначають назву місцевого суду, тому буває незрозуміло, це районний чи міський суд. Відповідно до п.1 ст. 21 Закону N 3018-III ( 3018-14 ) місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів, тобто "місцевий суд" є узагальнюючою назвою.

Разом з тим, наведені Узагальнення, якими надано роз`яснення щодо необхідності зображення Гербу України на бланку, на якому виготовляється судове рішення та правильного зазначення назви суду, були надані лише 01.08.2004, тобто після ухвалення рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси (в рішенні зазначено «Суду Придніпровського району м.Черкаси») від 16.04.2004 у справі №2-59/04.

Крім того, надана відповідачем відповідь від 05.10.2020 №1.5/112/2020 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, в розумінні КАС України, а тому відсутність в ній порядку та способу оскарження не є безумовною підставою для визнання її протиправною.

Відповідно до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Отже, колегія суддів позбавлена права розглядати вимоги апеляційної скарги в частині встановлення хто ж підписав рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси (в рішенні зазначено «Суду Придніпровського району м.Черкаси») від 16.04.2004 у справі №2-59/04 і надання конкретної відповіді чи має право на існування, як судовий документ для застосування, три дефектне рішення від 16.04.2004, оскільки такі вимоги не були заявлені у позові.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності відповіді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.10.2020 №1.5/112/2020, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо наведених позивачем порушень судом першої інстанції вимог процесуального закону в частині направлення відповідачу копії позовної заяви, то відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Таким чином, суд першої інстанції, у відповідності до положень вимог процесуального закону, направив відповідачу саме копію позовної заяви, в той час, як її оригінал міститься в матеріалах справи.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Текст постанови виготовлено 30 березня 2021 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма