Справа № 172/1115/20

Провадження № 2/172/81/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказани позовом, який уточнив в ході розгляду справи. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він наказом № 30 від 18.06.2019 року був прийнятий на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна». Наказом № 10 від 16.07.2020 року звільнений з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Згідно з розрахунком наведеним у Додатку № 1 йому частково не виплачена заробітна плата за період з червня 2019 по липень 2020 року в сумі 9983,60 грн. Також йому не виплачена грошова компенсація за невикористані відпустки за 2019-2020 роки в сумі 4275,70 грн. згідно з Додатком № 2. Просить стягнути з відповідача вищевказані заборгованість по заробітній платі за період з червня 2019 року по липень 2020 року та грошову компенсацію за невикористані відпустки, без урахування всіх податків та обов'язкових платежів.

Ухвалою судді від 30.11.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Мяснікова Н.А. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, уточнені позовні вимоги не визнає. На виконання ухвали суду від 01.03.2021 року надала копії наказів про прийняття ОСОБА_1 на роботу та звільнення із займаної посади, штатного розкладу підприємства, табелів обліку робочого часу за період з червня 2019 по липень 2020 року, розрахункові відомості заробітної плати, а також надала суду письмові пояснення у справі, в яких вказала про відсутність станом на 17.08.2020 року заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 та наявну переплату в сумі 3231,36 грн.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

18.06.2019 року ОСОБА_1 з 19.06.2019 року прийнятий на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» на посаду змінного майстера з посадовим окладом 4173 грн.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» № 10 від 16.07.2020 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади з 16.07.2020 року за власним бажанням.

Відповідно до штатного розкладу ТОВ «Стандарт Україна» станом на 19.06.2019 року посадовий оклад змінного майстра складає 4173 грн.

З табелів обліку використаного робочого часу по підприємству ТОВ «Стандарт Україна» за період з червня 2019 по липень 2020 року видно, що ОСОБА_1 мав позмінний графік роботи. При цьому будь-яких документів щодо зміни умов оплати праці до суду не надано.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З письмових пояснень та розрахункових відомостей наданих директором ТОВ «Стандарт Україна» Мясніковою Н.А. видно, що ОСОБА_1 за період з липня по грудень 2019 року отримав заробітну плату, з урахуванням сплати податків, в сумі 25429,76 грн., переплата склала 4731,35 грн., за період з січня по липень 2020 року (до дати звільнення) отримав фактично заробітну плату в сумі 26499,99 грн., переплата на день звільнення склала 3231,36 грн.

Таким чином суд вважає, що відповідачем спростовані доводи позивача щодо існування заборгованості із виплати заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки, а сам позивач на підтвердження уточнених позовних вимог надав розрахунок заборгованості, проведений ним самостійно та без урахування податкових та інших обов`язкових платежів, що утримуються під час виплати заробітної плати. При цьому позивач не заявляв клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, а суд позбавлений можливості з власної ініціативи збирати докази, за виключенням окремих випадків.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 47, 116 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» про стягнення заробітної плати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк